Про «теслу», яка стала кіберпанком

29 жовтня 2019 АвтоДіло
Share Button
Фото: Любомир Футорський
Спершу – коротка передісторія, яку світові уряди від вас приховують...

У 2011 році на планету Земля прилетіли Рептилоїди.

Вони не дуже добре віддупляли, що тут робити – позаяк рівень нашої цивілізації був … невідповідним, тож вони зробили те, що роблять всі у фрустрації – пішли в паб.

І першим же чуваком, якого вони зустріли в пабі – був Ілон Рів Маск, який виявився з біса милим співрозмовником. Рептилоїди  ̶д̶у̶н̶у̶л̶и̶ ̶з̶ ̶н̶и̶м̶ ̶п̶а̶р̶у̶ ̶к̶о̶с̶я̶к̶і̶в̶, обговорили стратегію розвитку і розказали свою першу ідею – зробити найкращу в світі машину. Якій не буде конкурентів ніяких і ніколи. Ілон вник, подумав і сказав – о, «тєма»! І чуваки взялись до діла.

Оскільки ніхто – ні рептилоїди, ні Ілон – дупля не відбивали, що таке «найкраща у світі машина» – вони вирішили вдатись до традиційного методу – збору і аналізу експертних думок. Внаслідок чого було отримано дані та сформульоване приблизне технічне завдання, яке складалось з подекуди взаємовиключних постулатів:

Машина має бути швидка як вітер і розганятись до 100 менш, ніж за 4 секунди.

  • Там має бути три (!) ряди крісел, щоб можна було посадити багато дітей.
  • А ще два багажники, щоб влізало купа шмоток і чотири підстаканники спереду.
  • І щоб такий великий екран, щоб дивитися кіно і «вапщє».
  • І щоб її не треба було ніколи заправляти.
  • І звісно – у неї має бути чотири колеса, кермо, двері, вікна, кузов.

Tesla Model S 2012. Фото автора

Логічність поєднання вимог нікого не обходила, тож у 2012 році на світ з’явилась Tesla Model S. Яка відповідала всім технічним вимогам. Технічно.

Їздив я на ній… На жаль.

Ви мабуть читали багато моєї іронії з приводу «тесли»… Мабуть, навіть більше, ніж заслуговували прочитати… Вибачте.

Але, це просто дивовижно – як може зіпсувати враження про машину сирий квазіпрототип, до якого у комплекті йдуть пафос власників, пиха і зверхність дилера, і ставлення до потенційного покупця, як до жебрака, якому подають милостиню…

Ближче до суті? Ок.

Ірландський дуб і красива фотка. Фото автора

Незважаючи на гарні фотки, деталізація інтер’єру в реалі була жахливої якості. Навіть дорогі породи дерев (я тестував з ірландським дубом на панелі) не рятували ситуації. Криві шви на шкірі, яка сама була ніби вкрадена з бюджетної тачки за $10к, незрозумілий провал між передніми сидіннями – а довершувала все люта недолугість меню, втіленого на отому центральному великому планшеті. Люта недолугість – це коли, щоб знайти потрібний вам пункт, треба було зупинятись на дорозі та вдумливо колупатись в меню, хвилин десять. Інтуїтивно? «Нє», не чули.

На додаток – тачка їхала з біса нелогічно. Маючи по факту розгін до сотки нижче трьох секунд – а я тестив задній привід – вона настільки люто врубала рекуперацію при спробі відпустити акселератор, що граючи акселератором в повороті, ви майже гарантовано були б замотані навколо кількох сосен.

І все б нічого, типа «пєрвий блін комом», але, знаєте, при вартості в $120 тисяч – так бути не повинно. І це я ще не сказав, що не було обдуву дупи холодним повітрям, що є взагалі для цивілізованої машини недопустимим. Реально претензій було багато.

Тож «много» років я «стібав» цю тачку, як зразок недолугості, нелогічності, набору безглуздих фіч і тому подібне – виставляв її як еталон антиергономіки і безглуздя.

Аж доки одного дня один мій товариш не привів мене до тями, довівши до мого відома, що поки мої стереотипи розквітали – рептилоїди робили домашнє завдання з виправлення помилок.

І вони, чорт забирай, виконали його на відмінно…

Tesla Model S 2019 P100D. Фото автора

Насамперед вони прибрали цей дебільний чорний овал спереду і зробили машині іронічний вираз обличчя – який їй невимовно пасує.

Вони розстріляли всіх тих партачів, хто робив салон, і набрали перферціоністів, яких – я так думаю – вигнали з Сумітомо за надлишковий перфекціонізм. Навіть я не знайшов, до чого достібатись.

Model S 2019. Фото автора

Натомість – я знайшов фантастичне поєднання шкіри, карбону і алькантари. Зручне, м’яке і таке, якби то була не «тесла», а щось зовсім інше і втричі дорожче.

А ще коли їдеш – на дисплеї спереду бачиш зображення машин довкола тебе з радару (ага, тут є радар) – і ти розумієш, на якого рівня апараті ти їдеш. Так що це не факт, що я розумніший за цю машину 🙂

Як приклад – «тесла модел S» здатна на повному автопілоті їхати по трасі, а коли спереду «тупняк», наздогнати, загальмувати, почекати, об’їхати його і втулити газу далі. САМОСТІЙНО.

Що найдивніше – тепер рекуперацію можна виставити на мінімум, але я так не робив – бо чомусь на максимумі вона взагалі перестала напрягати. Вона на максимумі напрягає навіть в «ягуарі», але тут – ні.

І ще – основне. Вона міняється. Вона постійно міняється. Поки ви спите – вона вдосконалюється, апдейтиться, і ми «ніхріна» не знаємо, як і для чого. Машина, яка у вас через півроку – це не та машина, яку ви купили. Ми звикли до цього в айфонах, ми звикли до цього в МакБуках, але ми не звикли до цього в машині… Це одночасно круто і «стрьомно». Я ще не придумав, як до цього ставитись.

«Тесла» – це таки кіберпанк.

А ще – це гібрид дворецького, няні і секретарки. Це тачка, яка думає за тебе. Це тачка, яка запам’ятовує, приміром, що в цьому місці була яма тиждень тому – і сама піднімає підвіску, це тачка, яка з твого айфонного календаря витягає графік зустрічей і будує маршрути, щоб доїхати без заторів, це тачка, яка коли ти тільки підійшов і нічого не натис – уже завелась. Вона вміє сама паркуватись, а скоро – я впевнений – буде сама їздити прокладеним маршрутом.

Мати таку – це повна довіра до машини. Я поки до такого не доріс.

А може у мене просто немає 120 тисяч? 🙂

І на додаток. З того, що я зрозумів про «теслу» – якщо ви хоч раз її купите, більше ви не зміните її ні на що.

Любомир Футорський,

для ІП «Діло»

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі