Або виїжджаєте з країни, або ж берете участь в революції

Ростислав Дідух | 08 квітня 2021 Думка
Share Button
Проблема не в керівниках, а в запиті, який ще треба формувати.

У 1990-х я казав ровесникам – нам тоді було по 25: “Усе ваше життя пройде в бідному авторитарному суспільстві. Якщо вам це не подобається – виїжджайте. Знаходьте собі місце в демократичному світі. Якщо ж хочете, щоб ваша країна стала демократичною – будуйте її. Інакше вона нею ніколи не стане”.

Те ж можна сказати й зараз. Усе життя сучасних молодих людей у наступні 20-25 років пройде в бідному, кризовому і, здебільшого, авторитарному суспільстві. 50-річчя вони зустрічатимуть у приблизно таких же умовах, як зараз. Нормальній людині це подобатися не може. І вона має зробити вибір: або виїжджає з країни, або ж бере участь в революції. Результат цієї роботи відчують уже її діти або онуки. Суспільства взагалі будують заради дітей. В історії для себе не можна нічого збудувати.

1991 року ми не могли сподіватися, що виникне незалежна Україна. Для цього не було ніяких зовнішніх умов – окрім розпаду радянської імперії. Те, що держава виникла внаслідок національного руху – неправда. Це був рух абсолютної меншості населення, яку більшість вважали божевільною. Вони їх не поважали, і ще й досі не поважають – Бандеру, Шухевича, Дзюбу, Сверстюка. Більшість населення вважають їх за міських ідіотів, вони маргінали. Так не може бути в країні, що хоче бути незалежною. У нормальній спільноті ці люди мали б бути якщо не героями, то об’єктами поваги більшості.

Ростислав Дідух – учасник Революції на граніті

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі