Чому так багато українців підтримують Республіканську партію США

Сергій Гарник | 21 липня 2022, 16:47 Думка
Share Button
Фото: умовне
Я виділив дві основні причини (насправді, їх три) - економічна ідеологія і зовнішня політика Обами. Про них і піде мова.

Економічна ідеологія. Зараз такі часи, що в західному суспільстві лінії розподілу фактично дві (тобто чотири можливі комбінації), але основних партій теж дві, тому всі ще діляться на старих добрих лівих і правих, у випадку США – демократів і республіканців. Перша лінія – це питання утиску меншин, і це є третя причина, яку я не став озвучувати американцям, бо мені соромно. Друга лінія – це роль держави у економіці – податки, соціальні проекти, (де)регуляція і тп. І тут величезну роль грає принципова розбіжність між станом США і України і, відповідно, проблемами, на які уряду треба дати відповідь. 

Я прекрасно розумію, чому більшість політактивних українців економічно “праві”. По-перше, ми тут всі травмовані СРСР, комунізмом, соціалізмом з обличчям або без. По-друге, ми, в принципі, зсунуті сильно вліво, так як практично кожний неефективний український уряд був ліво-популістичним. Спочатку вибори вигравались обіцянками підвищити пенсії, потім – роздаванням гречки, зараз – обіцянками знизити комунальні тарифи. Фактично в Україні існує своєрідний соціальний контракт, змова між олігархами і пенсіонерами. Олігархи обіцяють кинути кістку пенсам, пенси голосують за олігархічного кандидата, кандидат їх найобує, олігархи висувають нового кандидата. Україна (принаймні мирного часу) реально потребує “правих” економічних реформ – дерегуляції, децентралізації і так далі. І, навіть не підтримки, а незаважання малому і середньому бізнесу. Нам потрібен економічний зріст.

Але це Україна, а в США ситуація інша. У США бізнес почувається себе добре. Настільки добре, що, наприклад, компанія AccuWeather, яка бере дані про погоду у Національної погодної служби США(NWS) і тупо перепродає їх корпоративним клієнтам, у свій час пролоббіювала закон, який забороняє NWS рекламувати свої безкоштовні послуги і навіть намагалася просунути закон згідно якого NWS взагалі не мала б права публікувати свої прогнози погоди на сайті. Мабуть тому, що безкоштовні прогнози це якийсь комунізм виходить. Бізнес почувається в США настільки добре, що керівника AccuWeather Баррі Майєрса було запропоновано як очільника National Oceanic and Atmospheric Administration, в яку входить NWS, під час президентства республіканця Дональда Трампа. Якщо в Україні треба рятувати бізнес від держави, то в США треба рятувати державу від бізнеса.

Але AccuWeather це так, цікавий випадок. Які ж проблеми хвилюють американців найбільше? Звичайно періодично якійсь проблеми виникають, набувають піку, та зникають, проте є три, що стабільно хвилюють американців вже десятиріччями – медицина, нерухомість та вища освіта. Як не дивно, але саме ці проблеми фактично відсутні в Україні. Принаймні у порівнянні зі США. 

Найпростіший випадок – вища освіта. В Україні є величезний бюджет – тобто можливість тисячам українців вчитися безкоштовно. Так, ви можете поскаржитися на середню низьку якість викладання та програм, але ВНЗ виступають, в першу чергу, соціальним ліфтом. В США безкоштовна вища освіта практично відсутня. Так, є гранти типу “давайте візьмемо 5 дітей з мільйону”, але системно проблема не вирішена. Це призводить до того, що сотні тисяч молодих людей беруть студентські кредити, які виплачують десятиріччями. Або не виплачують і банкрутіють. Періодично в США підіймається питання – чи не виникне криза студентських боргів подібна до кризи боргів за нерухомість 2008го. Очевидно, що ситуація нездорова. Як реагують на цю загрозу республіканці? “Якось живемо і ок”. А от ліваки-демократи типу Берні Сандерса і Елізабет Уоррен пропонують комуністичний підхід – держбюджет!  

Візьмемо медицину. Так, в Україні малодоступна топова високоякісна медицина, типу отих всіх операцій за 100К євро в Ізраїлі, на які періодично збирають в соцмережах. Проте по співвідношенню ціна/якість українська медицина очінь даже непогана, українці в Європі, які зараз стають в чергу до лікаря за два місяці не дадуть збрехати. Це забезпечується двома факторами. По-перше, лівацький український уряд за гроші платників податків кожного року забезпечує вищу освіту тисячам лікарів. По-друге, в Україні є можливість лікуватися(хоч і поганенько) за державний кошт. І мало того, що це дає можливість лікуватися бідним. “Безкоштовна” медицина дуже сильно стримує ціни на більш якісну платну медицину для середнього класу. Бо фактично через те, що кожен пацієнт може плюнути і піти лікуватись в безкоштовній для нього державній клініці приватні медустанови не мають можливості високо задирати ціни. Що відбувається, коли такої “маржинальної” медицини не існує – можна подивитися в США де абсолютно нормальні чеки на декілька десятків тисяч доларів(з яких страхова тобі покриє лише 30%, див. підпункт 153 параграфу 873 страхового договору), а іноді вигідніше заплатити декілька тисяч доларів медичному адвокату, який зекономить тобі ще більше. Як реагують на цю проблему республіканці? “Якось живемо і ок”. А от демократи намагаються розв’язати її за допомогою програм типу Обамакеру.

Нерухомість. У США завеликі ціни за житло. Корені цієї проблеми виходять за межі ідеологічних розбіжностей і лежать в основному в специфічному міському плануванні, коли значна частина землі вижирається субурбією, а також через те, що нерухомість є популярним інвестіційним інструментом, тому заможні родини купують по 5-10 будинків, в яких не живуть, а незаможні беруть кредити на 25 років. Я не бачив серйозних спроб обох партій вирішити цю проблему, скажу одразу. Але є один цікавий нюанс у порівнянні з Україною. Можна сперечатися щодо критеріїв, коли людина вважається “бідною”, а коли – жебраком, “ніщою”, але своє житло це доволі вагомий показник. Так от, в лівацькій Україні доволі складно виселити людину з житла в якому вона зареєстрована. А от в США відібрати житло доволі легко. Потрапив у важке ДТП? Ось тобі рахунок за лікування, плюс ти звільнений, ти банкрут, не хвилюйся, хату ми вже забрали, піздуй в трейлер-парк, а ще краще – в наметове містечко. Не бійся, це США, бомжів хейтять лише мігранти з постсовку, хтось тобі та й допоможе. Ми можемо побідкатися, що наше законодавство заважає наповненню бюджету за рахунок боржників (5% з ФОПа ето другоє), але соціально це дає можливість бідним людям взяти хоч якусь передишку і знайти собі нову роботу. Бо хто візьме на роботу бомжа? Цікавий факт – до корони в США щорічно (!) виселяли з будинків біля мільйону родин! Це знову ж таки пояснює, чому американці краще ставляться до бездомних, ніж українці. У нас щоб до такого скотитися тобі повинно реально не пощастити. В Україні бідна людина має більше можливостей не скотитися в злидні, в США, якщо ти бідний – тобі пізда.

Ще одна важлива річ, яку масово не розуміють українці, це соціальна стратифікація. Стратифікація відсутня в сучасній Україні по простій причині – ми дуже молоде та ще не стабільне суспільство, в якому страти не сформувалися. Давайте проведемо уявний експеримент і уявимо, що довторгненна ситуація зі положенням IT в Україні законсервована на десятки років. Тобто десятки років Україна доволі бідна держава, попит на аутсорс лише росте і десятки років медіанна зарплата айтішника значно переважає медіанну зарплатню в країні. Зараз в Україні працює перше покоління айтішників, яке, хоч і з дуже великою натяжкою, може вважати себе селф-мейдами. Проходять роки, ці айтішники старіють, а в них підростають діточки. І як ви думаєте, у кого більше шансів влаштуватися джуніор QA на проект в галеру “Local Ethic” – у Колі з села, чи у Вови, у якого батько QA-лід колись працював разом з теперішнім QA-лідом проекту, на який відкрита позиція? Та навіть, якщо позиція відкрита в галері “HardRule” до якої батя-лід не мав ніколи відношення, кандидат з родини айтішника завжди буде мати набагато більше можливостей знайти айті-роботу, ніж кандидат з родини далекої від айті, яким би він розумним не був. Знову ж таки, ніщо не завадить айтішникам в майбутньому “окупувати” чи створити з нуля школи для своїх діточок, напіворганізовано скуповувати квартири в районах навколо цих шкіл, “видавлюючи” простих смертних і все більше окуклюватися. Виглядає абсурдно? Але саме це відбувається в США натурально століттями! А до того ж підсилюється відсутністю державної вищої освіти, коли всі топові тех ВНЗ перетворюються в тусовочку для своїх, в яку ментально легше прийняти декількох мігрантів, ніж дітей ніщебродів. Доречі, в США ще й доволі серйозний податок на нерухомість, який розраховується від _теперішньої_ оціночної ринкової вартості! Ти продавець в магазині в Сан-Франі, твій дім дістався тобі від батьків, а гугл вирішив зробити зупинку корпоративного шаттла в твоєму кварталі? Ну сорян, твій дім зараз коштує стільки, що ти не зможеш виплачувати податок. Тому продавай його і уйобуй кудись подалі за Сан-Хосе. Будеш дві години до роботи в одну сторону їхати, лошара. 

Ви можете спитати “Чому про все це не пише мій фб-френд що мігрував з Попєльні в Сан-Дієго?”. Тому що в соцмережах охоче розповідають про своє життя за океаном два типи людей з СНД – або IT-інженер(ка) з зарплатньою у 2-3 median household income, або славянская нєвєста, яка теж не за шкільного вчителя заміж вийшла. Заможних людей ці проблеми не торкаються і їх дійсно влаштовує республіканський підхід “якось живемо і ок”. 

Щось забагато тексту вийшло і це я ще без залучення цифр, досліджень та джерел. Короче, я веду до того, що в США в порівнянні з Україною здвинуті дуже сильно вправо.  І якщо в Україні підтримувати економічних “правих” це нормально, то в США – так собі. Образно кажучи, гіпотетичні США після реформ Берні Сандерса були б все одно “правіші” за Україну після реформ ДемСокири. Тому одна з двох основних причин симпатії багатьох політактивних українців саме Республіканської партії – це необізнаність щодо внутрішніх проблем американців і інстинктивний переніс на них українських проблем. 

Дотепний момент – все перераховане вище працює і щодо українських “ліваків”, які дуже часто brainless копіюють ідеї та аргументацію у західних колег.

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі