Лише міждержавні відносини можуть обговорюватися з москвою, але ніяк не внутрішні наші справи

Це правда, що кожна перемога над москвою втрачалася «миром».

Перемир’ями і договорняками.

Питання повного суверенітету і територіальної цілісності теж не має бути предметом розмов.

Права росіян в Україні мають обговорюватися паритетно з правами прав українців в рф.

Проте мене дивує, що нині у декого знаходиться вільний час для непотрібних дискусій і піар-акцій.

Мир на українських умовах можливий лише за монолітної єдності воюючої української нації.

Синергія нації – головна зброя.

Будь-які спроби роз’єднати, розсварити, запустити процеси ентропії нації – однозначно розцінюю як діяльність п’ятої колони.

Будь-які переговори можуть засвідчити виключно військову диспозицію сторін.

Українська зброя визначить остаточні параметри будь-яких угод.

Тому м’яко кажучи дивною виглядає показова непримиренність типажів, які роками голосували за особливий статус, підписували мінські капітуляції, скріплювали Лукашенка, торгуючи з ним і продаючи національні інтереси. Ґвалтуючи конституцію. Зараз Україна пожинає плоди як злочинної діяльності та і бездіяльності владців.

Але зараз так само не час займатися внутрішніми розбірками.

Принциповість варто висловлювати на полі бою. У кого багато вільного часу і енергії краще проявіть їх на російсько-українському фронті.

Джерело