Дмитро Посипанко

Дмитро Посипанко

Журналіст, політичний оглядач

#міські_переГОНи: Ярослав Рущишин

Share Button
Фото з відкритих джерел
Традиційно в п'ятницю продовжую вас знайомити із потенційними кандидатами на посаду Львівського міського голови у рубриці #міські_переГОНи.

Сьогодні трохи розповім вам про найімовірнішого кандидата від партії “Голос” – Ярослава Рущишина. Принаймні, він єдиний із цієї партії, хто був помічений у наочній агітації станом на зараз.

Ось такими білбордами заклеїв Львів Ярослав Рущишин. Але потім сталася уся ця епопея із складанням мандату Святославом Вакарчуком, яка поставила Рущишина у дуже незручне становище. Бо тепер він на бордах не з лідером своєї партії, а з політиком, який двічі примудрився скласти повноваження народного обранця. Гроші були витрачені немалі, тому ми і далі мусимо споглядати цей недолугий дует.

Повернімося до постаті героя нинішньої розповіді. Ярослав Рущишин минулого року був обраний народним депутатом України від партії “Голос” по мажоритарному окрузі №117, як безпартійний кандидат. Член фракції “Голос” у парламенті, яка від сьогодні оголосила про свою опозиційність до монобільшості “Слуги народу”. Секретар Комітету з питань економічного розвитку. Це поки що перша каденція для Ярослава Рущишина в законодавчому органі влади. Хоча досвід обранця у нього таки є. У 2006-2010 роках був депутатом Львівської обласної ради від Блоку “Наша Україна”. На президентських виборах 2004 року був довіреною особою Віктора Ющенка, а у 2019 році – Петра Порошенка. Більше в політиці поміченим не був.

Власник компанії “Троттола”, яка займається пошиттям одягу, співзасновник Мистецького об’єднання “Дзиґа”, співзасновник та член наглядової ради Львівської бізнес-школи Українського Католицького Університету та засновник більше 40 організацій. До 2019 року був членом Наглядової Ради ГО “Центр UA”. У 2003-2004 роках був співвласником “Львівської Газети”. Ось ніби й усі найцікавіші кар’єрні щаблі пана Рущишина.

Соціологи щонайменше з початку 2020 року почали міряти рейтинги Ярослава Рущишина. Одразу після того, як він на початку лютого презентував своє власне бачення програми міста Львова. От, для прикладу, Соціологічна агенція “Фама” в лютому нарахувала йому 2,3%, а в липні – 4%. “Социс” у червні показав тих самих 4% підтримки Рущишина у Львові. Ніби-то і є позитивна динаміка, однак з такою швидкістю росту популярності у цьому році важко на щось розраховувати. Думаю, що такі темпи зростання рейтингів Ярослава Рущишина можуть вивести його в реальні опоненти Садовому в 2025 році, коли і відбуватимуться чергові вибори на мера Львова. Можливо саме тому нардеп “Голосу” говорить лише про “Львів майбутнього”, не пропонуючи нічого для Львова сьогодення. Але найбільш цікава теза з його бачення Львова майбутнього – це зробити Львів містом №1 у світі (!!!) і повернути Львову славу метрополії, до якої стікаються найкреативніші, найуспішніші люди зі всього світу (???). Адекватність і реалістичність такої програми оцінюйте самі.

Я уже писав, що в далеких 2003-2004 роках Ярослав Рущишин був співвласником “Львівської Газети”. Зараз уже немає ані цієї газети, ані жодного іншого медіа у власності пана Рущишина. Домовлятись про участь в ефірах місцевих телеканалів і радіостанцій представникам “Голосу”, включно із Ярославом Рущишиним, не надто виходить. Тому основний акцент в кампанії буде робитись на онлайн-медіа і соціальні мережі.

Про його соцмережі я зараз розповім усе, що мені вдалось віднайти. Але розпочну із короткого огляду його майже річної роботи в стінах Верховної Ради України.

Найцікавішим є те, що за 11 місяців своєї роботи народним депутатом Ярослав Рущишин не подав жодного депутатського запиту. А якщо подивитись на хронологію його виступів у сесійній залі, то ми побачимо, що нардеп Рущишин всього лише 18 разів брав слово для виступу і 17 з них – він виступав зі свого депутатського місця. Так, він лише один єдиний раз виходив за трибуну парламенту. І сталося це, до речі, зовсім недавно – 3 липня.

Набагато краща ситуація в пана Рущишина із законотворчою діяльністю. За час депутатства він значиться, як автор і співавтор аж 44 законопроектів, хоча лише 4 з них стали законами.

Тому висновок напрошується дуже простий. Ярослав Рущишин не надто полюбляє публічність, а от писати законодавчі ініціативи йому виходить досить непогано. Правда, тепер, із переходом “Голосу” в опозицію, шанси на прийняття його законопроектів в цілому, як законів, дорівнюють практично нулю.

А тепер про соцмережі, з яких максимально багато комунікуватиме зі своїм виборцем Ярослав Рущишин.

Як і попередні два кандидати на міського голову Львова, Ярослав Рущишин має дві сторінки у Facebook – приватну і публічну. Однак вони називаються по різному. Приватна – “Yaroslav Rushchyshyn”, публічна – “Ярослав Рущишин”. Одразу попереджаю, що якщо у пошук вводити прізвище Рущишина кирилицею, то ви знайдете лише публічну сторінку. занадто складно співставити Фейсбуку написання прізвища Рущишин кирилицею і латинкою. У пана Рущишина на приватній сторінці 4958 друзів при ліміті в 5000. Тому, якщо хочете з ним подружитись, то поспішайте – місць мало. Може хіба хтось підкаже нардепу, як зробити так, щоб за його сторінкою можна було просто стежити (без додавання у друзі). Це реально спрощує життя і відпада потреба вести два акаунти. Не можу також сказати, що веде цей акаунт Ярослав Рущишин дуже відповідально. Переважно це один допис на тиждень, деколи може бути частіше, але і на пару тижнів він теж може випасти з нього. Публічна сторінка створена минулого року, у ході кампанії до парламенту – 10 червня 2019 року. Станом на сьогодні там понад 3,8 тис. вподобань. І це реально дуже мало, як для політика загальнодержавного рівня і потенційного кандидата на міського голову Львова. З моменту створення цієї сторінки у Facebook, Ярослав Рущишин вклав у неї немало-небагато $2376, а от за останній тиждень практично на неї не витрачався. Менше $100 – це не ті витрати, які сприяють серйозній комунікації.

А от контент у Ярослава Рущишина достатньо різноманітний: він постить партійні картинки і гасла, трохи розповідає про свою діяльність у Верховній Раді України, проводить прямі включення і стріми, під час яких відповідає на якісь питання якихось віртуальних виборців. Але найбільший акцент пан Рущишин робить на спільноті Українського католицького університету, яким чи не найбільше пишається у своїй біографії. Мені важко оцінити наскільки правильно, чи неправильно він це робить. Але темпи зростання його популярності, мабуть, дають відповіді на усі питання щодо його виборчої стратегії.

Ярослав Рущишин є очільником обласного осередку партії “Голос” на Львівщині і виконувачем обов’язків міського осередку цієї ж партії. Тому сторінки цих парторганізацій у Facebook будуть максимально працювати на нього.

Сторінка “Голос Львівщини” має понад 5,7 тис. вподобань і на її популяризацію протягом червня 2019 – липня 2020 потрачено понад $1,6 тис. Небагато. Але ще є час для активізації. А от сторінкою міського осередку “Голос Львова” взагалі ніхто всерйоз не займається. Півсотні вподобань і $107 на рекламу за рік – це зовсім не не серйозно.

Зовсім нещодавно для Ярослава Рущишина створили акаунти в Instagram, Telegram і Youtube.

В інста у нього поки що 1276 підписників, але уже 186 дописів. Тішить те, що контент для мешканців Інстаграму в команді Рущишина роблять не таким, як для мешканців Фейсбуку. Значить розуміють різницю у цільових аудиторіях. В Телеграмі Ярослав Рущишин своїм 86-и підписникам “розповідає про підприємництво, політику і Львів майбутнього”. Особливою активністю він там не відзначається, адже останній його допис там був ще 2 липня і запитував він своїх підписників (а їх нагадаю аж 86), як вони оцінюють відставку Смолія з посаду глави НБУ. В Ютубі теж похвалитись великими досягненнями важко – 4 відео і 271 підписник на його канал.

Реально з такими “досягненнями” у соціальних мережах дуже складно сподіватись на якийсь пристойний результат 25 жовтня цього року. І не лише в боротьбі Ярослава Рущишина за пост міського голови Львова. Мені видається, що якщо “Голос” так і надалі працюватиме і комунікуватиме, то шансів на створення фракцій в обласній та міській радах, у них ставатиме все менше і менше. А от бажаючих поласувати їхніми відсотками у Львові і області – предостатньо.

Традиційно нагадую, що #політичнийтреш має свій телеграм-канал https://t.me/political_trash, і там є не лише ті, про кого розповідають #міські_переГОНи, але й багато комунікаційних фейлів від львівських політиків. Тому заходьте туди і підписуйтесь на оновлення.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі