Наталія Фанок

Наталія Фанок

журналістка, редакторка

Новий правопис. Верстальниця, плавчиня та поетеса жваво обговорювали вчорашній вечір

Share Button
Фото: The-village
Сьогодні у нас, за задумом, фемінітиви. Так склалось, що до них у нас або велика любов, або цілковите несприйняття. Оскільки при старому правописі їх іноді використовували забагато (на мою скромну думку), так і при новому будуть частково відкидати чи нехтувати.

Що ж каже правопис?

За допомогою суфіксів -к-, -иц-, -ин-, -ес- від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-: авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка, студентка, фігуристка.

Суфікс -иц- приєднуємо насамперед до основ на -ник – верстальниця, набірниця, порадниця та -ень – учениця.

Суфікс -ин- сполучаємо з основами на -ець – кравчиня, плавчиня, продавчиня, на приголосний – майстриня, філологиня, бойкиня, лемкиня.

Суфікс -ес- рідковживаний: дияконеса, патронеса, поетеса.

Як пояснює кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна, фемінітиви завжди були в українській мові. Понад 700 фемінітивів є навіть в академічному тлумачному словнику. Щоб не помилитися у творенні фемінітива, науковиця радить для початку заглянути у словник. Адже багато слів, які ми думаємо, що утворюємо наново, насправді давно живуть у словниках. Якщо потрібного слова не знайшли, пробуємо утворити самостійно. Починати мовознавці пропонують з універсального суфікса -к-.

Анумо, поекспериментуємо. Юрист – юристка, кондитер – кондитерка, прем’єр – прем’єрка, генерал – … генералка? Очільниця, виборчиня, психологиня, гінекологиня, адвокатка чи адвокатеса – не підходить -к-, пробуємо інші суфікси. Ніби й нічого складного. Трішки сум’яття є, але, думаю, звикнемо. Це я вам як редакторка кажу.

Фемінітивів не варто боятися, каже письменниця Лариса Денисенко. Можна не сприймати, але можна і спробувати застосовувати. Почати хоча б з того, щоб не впадати у ступор від слова «членкиня».

Хто хоче нагадати собі про ирода та икавку – вам сюди, про гостел, хол і Ґрегуара – тут.

Наступного разу розглянемо зміни у написанні складних слів.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі