Костянтин Ульянов

Костянтин Ульянов

Тренер з ножового і паличного бою, прикладного фехтування і психологічної підготовки, письменник

Росіяни, використовуючи ІПСО, хочуть змусити нас катувати військовополонених

Костянтин Ульянов | 01 серпня 2022, 18:12 Думка
Share Button
Головна риса і головна сила образу мислення росіян, це амбівалентність їх сприйняття себе і своїх вчинків. В їх свідомості Буча не є вчинком "темним", не проявом нижчої форми зла, але звитяжним актом воїнського духу, благородним виявом волі захисника отєчєства. 

На фото – класичне ороче кокетство. Оммаж на “ту саму кувалду”. Якщо ви не вкурсі – в Сирії росіяни забили кувалдою місцевого до смерті, по черзі ламаючи йому кінцівки. Зняли це на відео, бо без доказів “акт воїнського духу” (див. абзац вище) не такий звитяжний. Після розголосу їх ніби як “покарали”, але потім кувалду наче ненароком показали у пропагандистскому кіні про вагнерівців “Турист”.

Наш ворог дуже гарно вміє використовувати ІПСО. Вони за всі роки не змогли побудувати нормальної системи психотерапії, але психо травмування вивчили, проаналізували та поставили на потік. Мордор як він є.

ІПСО ворога двонаправленні. Перша ціль для них це самі орки, та розвиток в них того самого амбівалентного сприйняття себе, про яке я й писав у квітні. Друга ціль це вочевидь ми. Все українське суспільство. Ми не можемо сховатися від цих атак в інформаційно психологічному бункері, але можемо зменшити, або навіть нівелювати руйнівну дію ворожих ІПСО. Якщо ж казати про катування полонених, та вихваляння цим на широкий загал, то у цьому є декілька тактичних і стратегічних цілей. Ось деякі із них:

Змусити нас до симетричної відповіді – катувати їх полонених.

Неможливо подивитися відео із азовцями і не хотіти помсти. Помсти ще більш кривавої та жорстокої. Пишучи це, я намагаюся не думати, що серед тих, хто потрапив у полон в Маріуполі є мій друг. Страх за нього природньо перетворюється на гнів, а той у ненависть. Хочется дивитися відео, як мамі псковского орчика показали ролик де її синочку оскопили якісь люди в масках під гімн росії.

Це саме те, чого хочуть майстри російського ІПСО. Така наша відповідь, реакція їм дуже вигідна. Тому, попри те, що вся наша природа вимагає помсти і болю для цих катів, нам цього робити не можна.

Перша причина чисто утилітарна. Нам треба обмінний фонд. Треба щоб був хтось за рахунок кого ми зможемо вирвати із полону своїх. Паштет із людського (себто орчого) м’яса, що ледь дихає на ношах це козир ворогу. Доречі, треба розуміти, що цілком в їх стилі самим замучити пару тройку своїх солдатів, щоб приписати це нам. І якби я був на місці тих, хто займається нашим ІПСО то я б поширював чутки, що ФСБ калічить російських військових задля фальсифікації військових злочинів з нашого боку.

Друга причина не піддаватися на провокацію вже лежить у площині психології. Наша війна, це класична для літератури війна Світла й Темряви. Таких війн в історії не так вже й багато насправді, тому люди й придумали фентезі…

Те, що ми знаходимося на стороні Світла є величезним нашим козирем. Образ маленької але яскравої іскри світал перед величезною хмарою темряви, що зараз має Україна, дав нам змогу отримати підтримку по всьому світу. Якщо ми й надалі будемо розвивати цей наратив, – іскри світла що бореться із великою пітьмою, – ми зможемо збільшувати обсяги цієї підтримки (бо є куди збільшувати).

Толкін написав для нас Володаря Перснів, щоб ми зараз використовували його сенси, що з дитинства осіли в головах західних людей. Відео, де хтось із наших катує орка, хоча і викличе відчуття справедливої відплати, знищить нарратив – ми світло, що стоїть проти темряви. Тому нам це категорично не вигідно.

Росіяни хочуть звести нашу максимально контрастну війну, до відтінків сірого. Де у кожного своя правда, пропаганда з обох сторін і вся ця баженовщина. Саме для цього вони активно форсять сенс – мы никогда не узнаем, кто убивал людей в Буче. Та бляха все всім відомо! Вони нагороджують орків, що були там (що знову працює на ту саму психологічну амбівалентність)!

На жаль, у багатьох людей, якщо вони побачать як ми катуємо орків, моментально спрацює психологічний механізм – людина що робить “злі” речі апріорі стає в їх свідомості “злою”. З цим хочеться сперечатися, але це психологічний факт. Тож якщо ми почнемо мститися полоненим за своїх закатованих, то самі вколотимо клин між силами оборони України та обивателем і завтра потік волонтерки стане меньшим.

Це – якщо коротко, адже про силу наративу нашої війни Світла і Темряви треба писати багато. Але є і друга мета ІПСО із катуваннями.

Переконати нас, що таких садистів в них багато. Що будь-хто з нас якщо (а вони працюють на слово КОЛИ) опиниться в полоні пройде через таке саме жахіття. Ціль ІПСО посилити наш страх перед ворогом.

Страх може стати мотивацією лише до певної міри. Розумна пересторожкість. Тривога що змушує тебе працювати більш наполегливо. Певний рівень страху перед ворогом корисний, щоб не робити самовпевнених помилок. Проте, коли страх стає жахом, він позбавляє нас сил до спротиву. Паніка це відсутність змоги притомно впливати на ситуацію, лише тваринний потяг бігти світ за очі. Тому я погоджуюсь з тими, хто каже, що нормальним людям дивитися те відео не треба.

Не треба впускати у свій світ той образ. Треба знати про них. Використовуючи це знання для мотивації робити задля перемоги більше. Але бачити це вам мабуть не треба, бо все одно більшість буде прагнути це потім забути (не факт, що вийде).

Для деякого, образ війни це запилений танк із гордим українським прапором на вудці, горіла ороча броня під пісню Тінь Сонця. З таким образом в голові набагато легче піти по мобілізації. Росіяни хочуть замінити цей образ на те, що коїться на відео, бо знають – з таким образом піти буде набагато складніше, і чекати когось з війни теж.

Вочевидь, це не про те, щоб робити вигляд наче нічого не було. НІчого такого не сталося. Ні. Просто треба бути готовим, треба зробити багато внутрішньої роботи, щоб не стати жертвою орчих ІПСО, щоб не дозволити їм зіграти на наших почуттях.

Психологія це, насправді тонка наука. В ній дуже багато де працює принцип “попереджений значить готовий”. Якщо знати на які струни твоєї душі намагаються вплинути, то опиратися впливу стає набагато легче, а іноді це можна використати і проти того, хто на цю душу націлився.

P.S. Що важливо знати – той хто катував наших солдат помре, помре не своєю смертю. Це не ілюзія справедливого світу, це факт що ґрунтується на статистиці великих воєн з часів Югославії. Я про це якось окремо напишу. Іронія в тому, що смерть цього людського сміття російським військовим теж буде вигідна, бо вони знають, що садист то продукт із строком придатності і доволі швидко його треба утилізувати. Цю роботу за них зробимо ми, але вони можуть навіть не дякувати.

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі