Дмитро Посипанко

Дмитро Посипанко

Журналіст, політичний оглядач

Суботній #політичнийтреш 9

Share Button
Традиційна добірка комунікаційного трешу, який напродукували наші політики упродовж минулого тижня, уже готова.

Насправді усі найцікавіші події відбувалися поза межами Львова і Львівщини, але це не завадило нашим місцевим політикам і тим, хто у жовтні планує до них доєднатися, понаписувати у своїх соцмережах такого, що я задумався над тим, щоб запровадити ще одну рубрику – #політичнедно. Увесь хайп навколо луцького терориста, який розгорнули у соцмережах, це справжнє дно, у яке я абсолютно не маю жодного бажання влазити. Тому сьогодні лише традиційний суботній #політичнийтреш. Уже дев’ятий за ліком.

Розпочну із наших народних обранців, які постійно нас тішать своїми діяннями і розповідями. Нардеп від “Голосу” Роман Лозинський, один із тих, хто полюбляє розповісти дуже цікаві історії. Цього разу він вирішив описати всю свою політичну історію. Вона дуже коротка і стрімка. Але висновок дуже простий: якщо вмієш гарно роздавати партійні газетки, то через 5 років станеш нардепом. Не лінуйтесь, йдіть і працюйте.

Головний єесівець Львівщини, нардеп Олег Синютка теж особливим креативом не вирізняється. Після того, як заклеїв фактично весь Львів своїм обличчям, вирішив влаштувати дешеве шоу із банальної події, якою є загальні збори міської організації “Європейської солідарності”. Кому це взагалі цікаво, мені важко зрозуміти. Але я навіть і не намагатимусь це зробити.

Від справ нардепів перейдемо до діянь їхніх “братів менших”.

Львівщина уміє вражати своїми політичними об’єднаннями, коаліціями та конфігураціями. Ці вибори не стали виключенням. От і радикали Ляшка вирішили не йти на вибори, а лягли під Народний рух України. І назвали це об’єднанням проукраїнських сил. Правда об’єднались вони лише для походу на вибори, а після виборів знову роз’єднаються, і навіть цього не приховують. Ніщо так не може об’єднати наших політиків, як бажання зекономити гроші на грошових заставах і передвиборній агітації. Єдине питання, на яке я так і не знайшов відповідь, у цьому об’єднанні: чому партія з рейтингом 2% влилась в партію з рейтингом 0,2%?

Я уже писав неодноразово, що з креативом у наших місцевих політиків, все дуже і дуже погано. І чим ближче до дати проведення виборів, тим “трешовіші” дописи від них з’являтимуться. Депутат Львівської облради від “УКРОПу” Петро Жукровський вирішив не заморочуватись і зареєстрував проект рішення облради про повернення газових мереж територіальним громадам області. Правда, забув уточнити, що це питання ніколи не належало до компетенції облради. Чекаємо тепер на проекти рішень про повернення електричних мереж у власність громад і про приватизацію повітряного простору мешканцями Львівщини.

А ось депутатка Львівської міської ради від “Громадянської позиції” Анна Мармуляк забула взагалі, які вибори у нас відбуватимуться в жовтні і куди вона балотуватиметься. Інакше я ніяк не можу пояснити її ініціативу із презентацією законопроекту про базовий дохід українця.

Голові партії “Духовна Україна” Юрієві Путасу я уже давно не дивуюсь. У чоловіка реальні проблеми з адекватним сприйняттям реальності. Я більше дивуюсь його політтехнологам і піарникам, які йому впарюють увесь цей треш. Невже вони не розуміють, що організація дешевих маніпулятивних акцій на захист української мови – це дискредитація протестного руху, який може бути нам так необідний в найближчому майбутньому?

В районах теж людей штормить по-дорослому. От навіть голови РДА вирішили повоювати із міністром охорони здоров’я Степановим. І роблять це настільки тупо, що поширюють на своїх сторінках дописи ботів, яких створили у Львівській ОДА.

В Дрогобицькій міській раді пішли ще далі і висловили недовіру народному депутату від “Слуги народу” Оресту Саламасі. Часу до виборів ще предостатньо, тому очікую на недовіру Разумкову, Шмигалю і Зеленському. А фінальним акордом може стати оголошення імпічменту Трампу і відкликання Папи Римського.

Ну і, звичайно ж, кілька скрінів про Львів.

Розпочну із найбільш фіолетового політичного проекту у Львові. Проект новий, але методи агітації такі ж, як і в старих політичних проектів. Коли “Варта” пише про те, що в Зінкевича рівень позитивного ставлення серед львів’ян втричі вищий за негатив, то можна повірити, що це правда. Але “Варта” забула уточнити, що більше половини опитаних львів’ян поняття не мають, хто такий Зінкевич. А коли Валерій Веремчук питає, чи є ще питання до “Варти”, то я відповідаю: є і багато! Повторю лише 3, які я вже неодноразово писав: хто, крім Козловського, фінансує “Варту”? Скільки Козловський дав їм на їхню кампанію? І коли вони офіційно оголосять про приєднання до них “Розвитку громади”?

Ось такі “буди”, як в правому верхньому кутку цього скріну, мабуть, вже бачили усі львів’яни. І львівська “Батьківщина” лише за них мала б потрапити у #політичнийтреш. Але мушу також Наталії Тимчій, яка зі своїми однопартійцями нещодавно дуже активно “захищала” українську мову, підказати одну річ. Якщо вона планує брати участь на виборах до Львівської ОТГ, то це й знадобиться обов’язково. ОТГ – об’єднана територіальна громада. Слово “громада” жіночого роду. Тому писати треба не “Львівський ОТГ”, а “Львівська ОТГ”. Не дякуйте!

А це новий тренд нових львівських політиків. Став влогером – значить незабаром шукайте ці обличчя у партійних списках. А не можеш записати влог, то сідай на коня і “вйо” на вибори.

Андрієві Садовому так нудно на цих місцевих виборах, що він знову вирішив погратись у політика загальноукраїнського масштабу. Раджу Садовому повернутись до львівських забав, бо так можна залишитись в листопаді безробітним.

І на завершення, трохи про рівень львівської журналістики. Цього тижня хтось із львівських політиків (або їх посіпак) зійснив масовану розсилку анонімним телеграм-каналам про те, як Козловський у міській раді купив за $300 тисяч п’ятьох депутатів від “Самопомочі”, а потім отримав від Козицького у власність міську організацію “Слуги народу” у Львові. Повторюсь, але таку “новину” для таких телеграм-каналів, як “Рєзідєнт” чи “Тьомний рицарь”, міг написати хтось з львівських політиків. Але цей “хтось”, має мати партнерські відносини з Садовим, ненавидіти Козловського, бути частиною “Слуги народу”, але мати велику образу на цю партію. Під усі ці характеристики може підпадати екс-кандидат в нардепи від “Слуги народу”, великий забудовник Львова і конкурент Козловського, а також бізнес-партнер Садового Ростислав Мельник. Я можу помилятися у своїх припущеннях, а можу і не помилятися. Але зараз, насправді, мова не про це. А про те, як львівські журналісти розганяють такий треш у медіа-просторі Львівщині, хоча перед тим всі стібалися з нардепів від “Слуги народу”, які читають ці ж анонімні телеграм-канали і вірять їм.

На сьогодні все. Будуть нові перли від наших політиків – будуть нові скріни. І тоді точно буде новий #політичнийтреш.

І не забувайте підписуватись на телеграм-канал #політичнийтреш https://t.me/political_trash, бо там ще більше того, чим засмічують наші соцмережі місцеві політики.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі