Радко Мокрик

Радко Мокрик

історик, культуролог

У Зеленського бажання всім сподобатися, тому його герої – Лобановський та Сікорський

Share Button
Отже, Зеленський і герої.

«Є герої, яких шанують на Заході та в Центрі України. Є й інші українці, які мають своїх героїв і думають інакше. І я розумію різні почуття. Тому я неодноразово дуже чітко говорив: якщо вже ми так ускладнили історію, нумо побудуймо історію спільну … Знайдемо тих людей, чиї імена не викликають суперечок у нашому сьогоденні та нашому майбутньому. Називаймо пам’ятники та вулиці на честь тих людей, імена яких не провокують конфлікт».

Здається, президент України не розуміє однієї простої речі:

Немає героїв, які не викликають конфлікт. Тому, що героєм людина стає саме через конфлікт. Герой, це той, хто в тій чи іншій ситуації пішов всупереч обставинам. Той, хто намагався змінити хід історії згідно своїх переконань. Тому його завжди хтось шануватиме, а хтось буде проти нього.

Тому для когось Бандера буде героєм і лідером визвольного руху, а хтось критикуватиме його методи.

Тому Петлюра комусь буде героєм, а хтось розповідатиме про єврейські погроми.

Тому Небесна сотня комусь герої – а комусь влаштували «державний переворот».

Кіборги ДАПУ – комусь герої, а комусь «убівают дітєй на Данбасє».

Завжди є хтось незадоволений. Герой – це завжди про конфлікт.

І лідер держави повинен мати власну думку і мати сміливість її висловити. А не ховатися за Лобановським і Сікорським. Бо це – видатні люди, але не герої. Але в президента Зеленського бажання всім сподобатися і «давайтє жить дружно» переважає. Головне, щоб когось не розізлити. А відстоювати бодай якусь власну позицію бракує характеру.

Історію не треба «будувати». Історія України є така, як є. Складна і конфліктна. Про неї треба говорити і мати сміливість висловити свою точку зору.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі