Ігор Сайко

Ігор Сайко

Волонтер

Як українські консульства у Польщі залишають своїх громадян у біді

Ігор Сайко | 25 липня 2021 Думка
Share Button
Консульство у Любліні
Чи не час в кінці кінців поговорити, голосно поговорити, про представників Держави Україна в Польщі?

Про тих, хто репрезентує нашу державу, хто допомагає… мав би допомагати громадянам України, які в даний час перебувають в Польщі. Хтось проїздом, хтось нещодавно зовсім, хтось – роками вже.

Знаєте, рік тому мені з поважних гуманітарних причин потрібно було в Польщу. Ну… думав, вагався але виходу іншого не бачив – написав листа послу України в Польщі Андрію Дещиці. Хоч якоїсь відповіді прочекав тижні зо два. Нуль. Від безвиході все те саме написав послу Польщі в Україні. Вже й не згадаю, як звуть. Листа відправив зранку, десь перед роботою. Годинка 9 чи 10 навіть. О 13-ій іду на обід. І в кафе телефонний дзвінок на мобільний. Номер – київський.

– Доброго дня. Я перший заступник Посла. Він перейнявся Вашою проблемою і доручив мене організувати Вам виїзд у РП.

Все! Вони самі написали у Страж Гранічну. Самі написали у Санепід. І за 2 тижні я, без жодних затримок, волокит, карантинів поїхав у справах в Польщу. Відповіді від українського посольства я так і не отримав жодної з тих пір.

І тепер питання консульств. Те саме! Кілька місяців, ледь не щоденно, пробую записатись на прийом. Не виходить. Нема місць. Або ж система “зависає”. Особливо вже до істерики смішно читати на їх сайті чисельні попередження – не користуйтесь послугами посередників. Та ми б раді ними не користуватись, якщо б консульства чи посольство створили хоч якийсь шанс вирішити справу офіційно. За 2 чи 3 місяці спроб мені лише один раз вдалось додзвонитися в Люблін… де мені не дуже ввічливо сказали звертатись в Краків. А додзвонитись чи встати на чергу неможливо всі ці місяці ні в Краків, ні в Варшаву, ні в Гданськ. Взагалі!

От і питання. Яка мета цих консульств і персоналу, що там ошивається за наші з вами щедро оплачені гроші? Допомогти громадянам України? Знаю, що люди везли дитину з України в Польщу на термінове лікування. Знаєте хто допоміг? Та ні, не наші дипломати. А знову ж, відреагували інституції Польщі. Таких історій – сотні, якщо не тисячі. Де представникам держави щиро і відверто плювати на поки що своїх співвітчизників!

Не знаю чи варто зараз тегати Кулебу, Зеленського чи кого там ще. Андрій Дещиця – ніби і людина хороша, і правильних пісень співає, і земляк навіть. Ну але якщо нічого не зміниться, думаю, треба з цим щось робити.

Ну це ж дико якось, що ми українці можемо розраховувати в Польщі на підтримку польських владних органів і розуміти, що представників власної держави і підтримки від них – ми просто не маємо жодної!

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі