Держпраці знову починає масові перевірки роботодавців

10 вересня 2020 Економіка, Життя
Share Button
Фото ілюстративне
Напередодні осені Пенсійний фонд і Державний центр зайнятості попередили підприємців про те, що з 1 вересня Державна служба з питань праці починає масові перевірки роботодавців.

Причому трудові інспектори налаштовані не розмовляти з підприємцями, а виписувати штрафи. А вони чималі і в деяких випадках можуть сягати 150 000 грн. Про це повідомляє mind.ua.

Під удар насамперед потрапляють компанії, у яких є високий ризик використання незадекларованої праці. А таких, якщо вірити даним Держцентру зайнятості, чимало.

Посилаючись на Держстат, центр зайнятості наводить такі цифри. За підсумками В кварталу 2020 року біля 3,4 млн осіб в Україні були працевлаштовані без офіційного оформлення відносин із роботодавцями.

У період із січня по травень 2020 року включно спостерігалася тенденція до зменшення кількості застрахованих осіб (що теж свідчить про «тіньову» зайнятість). При цьому чисельність найманих працівників у травні 2020 року склала 9,83 млн осіб, це на півмільйона менше, ніж у травні 2019 року.

«З червня 2020 року після пом’якшення карантинних заходів інспекторами праці за активної участі представників Державної податкової служби, Пенсійного фонду, центрів зайнятості, органів місцевого самоврядування розпочато інформаційну кампанію щодо недопущення використання незадекларованої праці. У рамках інформаційної кампанії безпосередніми візитами охоплено майже 155 000 роботодавців. Розбіжність між фактичною чисельністю працівників і кількістю оформлених трудових договорів становить майже 100 000 осіб», – йдеться в повідомленні Держцентру зайнятості.

Критерії, за якими перевіряльники вибиратимуть роботодавців, тепер такі:

  • це суб’єкти господарювання, у яких обсяг наданих послуг (виконаних робіт) не відповідає фактичній чисельності найманих працівників;
  • це компанії, у яких відбулося зменшення кількості найманих працівників під час карантину і відсутня позитивна динаміка працевлаштування після пом’якшення карантинних заходів;
  • це компанії, які приховують трудові відносини, замінюючи їх іншими видами цивільних чи господарських відносин.

Інспектори Держпраці можуть приходити як з плановими, так і позаплановими перевірками. «Річні плани проведення перевірок інспекторами Держпраці затверджуються до 1 грудня року, що передує плановому, та розміщуються на вебсайтах територіальних управлінь відомства, зокрема для підприємств з високим ступенем ризику», – пояснює Анастасія Равлик, молодший юрист юрфірми «Кушнір, Яким’як і партнери ». Відповідні плани на 2020 рік можна знайти за цим посиланням.

При цьому є важливий нюанс: під загрозу планових перевірок потрапляють тільки компанії, які віднесені до високої групи ризику. А до них перевіряльники мають право навідатися не частіше, ніж раз на два роки. Виходить, що, якщо компанія входить в високу групу ризику і у неї була планова перевірка 2019 року, в нинішньому 2020-му роботодавцю, по ідеї, нічого не загрожує? На жаль, це не зовсім так: кількість позапланових Держпраці, по суті, необмежена.

Для здійснення позапланової перевірки є п’ять підстав.

  1. суб’єкт господарювання подав у Держпраці письмову заяву про проведення такої перевірки за його бажанням;
  2. компанія-роботодавець подала звітність зі недостовірними даними, і їй зацікавилися інспектори праці;
  3. суб’єкт господарювання повинен був усунути раніше допущені порушення вимог законодавства (тобто інспектори до нього виїжджають повторно);
  4. до Держпраці надійшла скарга від фізособи про порушення, які, зокрема, спричинили шкоду життю і здоров’ю;
  5. на підприємстві сталася аварія, або ж співробітники підприємства постраждали внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання.

Юристи звертають увагу на те, що проведення позапланової перевірки можливе виключно за погодженням з Державною регуляторної службою (ГРС). Тому перед своїм візитом інспектори зобов’язані пред’явити керівникові підприємства або фізособі-підприємцю копію погодження такої перевірки.

«Крім цього, для проведення планової або позапланової перевірки Держпраці видає наказ, який має містити повне найменування підприємства. На підставі наказу оформляється направлення (посвідчення) на перевірку, яке підписується керівником територіального управління Держпраці або його заступником та засвідчується печаткою», – попереджає Анастасія Равлик.

Також інспектор у рамках позапланової перевірки може зачіпати виключно ті питання, які зазначені в направленні на перевірку. Скажімо, якщо представник Держпраці прийшов з’ясувати, чи є в компанії неоформлені працівники, він не може вимагати документи, що підтверджують сплату податків і зборів (ПДФО, ЄСВ тощо), оскільки це взагалі знаходиться в сфері відповідальності ДПС.

Слід зауважити, що з початку 2020 року штрафи, які накладає Держпраці, стали нижче. Проте вони все одно болючі для бізнесу.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) загрожує штрафом у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного такого співробітника. Оскільки з 1 вересня МЗП зросла до 5000 грн, то штраф становить 50 000 грн. У разі вчинення повторного протягом двох років аналогічного порушення штраф зростає до 30 МЗП, або до 150 000 грн.

За порушення термінів виплати зарплати штраф – три розміри МЗП, або 15 000 грн., За недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці (тобто за виплату зарплати нижче «мінімалки») – два розміри МЗП, або 10 000 грн.

Недопущення інспектора до перевірки або ж перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості тощо загрожує роботодавцю штрафом у сумі 16 МЗП, що становить 80 000 грн. Раніше, до речі, розмір цього штрафу був 100 МЗП (при нинішньому рівні МЗП – 500 000 грн.).

Ще в березні 2020 року Верховна Рада прийняла закон № 533-IX, норми якого, зокрема, забороняють планові перевірки в сфері господарської діяльності включно по останній календарний день місяця, у якому завершується дія карантину. З огляду на те, що Кабінет Міністрів продовжив карантин в Україні до 31 жовтня (поки що), то в найближчі два місяці перевірки, по ідеї, бізнесу нестрашні.

Але справа в тому, що суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику цей закон не стосується (а саме їх і перевірятиме Держпраці). Так само закон № 533-IX не забороняє і позапланові перевірки.

Крім того, роз’яснення щодо перевірок на час мораторію дало й Мінекономіки. У міністерстві пояснюють, що мораторій поширюється не на перевіряючі органи, а на сфери контролю.

Якщо говорити більш звичною мовою, то щодо деяких питань, які потрапляють у зону відповідальності тієї ж Держпраці, перевірки заборонені, а щодо інших – цілком дозволені. «Наприклад, Держпраці, ДСНС, Держпотребслужба, з одного боку, знаходяться під мораторієм для більшості з них сфер контролю, але можуть здійснювати будь-які перевірки в частині ринкового нагляду», – наводять приклад в прес-службі Мінекономіки.

Тому захисту у роботодавців від візитів інспекторів з праці, на жаль, навіть під час карантину немає. Так само, як імунітету проти штрафів. Дешевше просто не порушувати.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі