Фахівці підрахували, скільки українці платять за розмови про можливу війну

20 лютого 2022, 23:14 Економіка
Share Button
Фото - з відкритих джерел
Панічні розмови про можливе вторгнення в Україну впливають на економіку.

“Чим більше підігрівається страх війни, тим дорожче нафта на світовому ринку. Це означає, що кожен з нас, хто пішов та купив бензин, вже переплатив, мінімум, на 5%”, – розповів ТСН фінансист Ерік Найман про ситуацію із бензином.

За останні два місяці в Україні помітно виросли ціни на пальне.

Найман наголосив, що минулого місяця 95-ий бензин розливали десь за 30 гривень за літр, тепер – за 36.

“В ціні бензину, мінімум, 10%, в районі 3 гривень – це “військова премія”. Тобто, якби не ця загроза війни, ціни на нафту були б нижчі”, – розповідає фінансист.

За словами фахівців, від початку року ціна на нафту підскочила з сімдесяти восьми до дев’яноста семи доларів за барель.

“Парадокс ситуації в тому, що Путін виграє навіть від самої напруги… Ну, погрожуйте йому санкціями, погрожуйте, так він заробляє більше, ніж витрачає на те, щоб утримувати цю армію на кордонах з Україною”, – каже Ерік Найман.

Фінанст запевняє, що все одно з поставками перебоїв немає. Навіть попри те, що нещодавно Білорусь заблокувала поставки в Україну литовських нафтопродуктів.

“Тут перебоїв немає. Плюс, є накоплені запаси бензину”, – каже Ерік Найман.

Вартість газу зросла до двох тисяч євро за тисячу кубів.

Окрім цього, фахівець розповів, що, на відміну від 2013-го року, коли в магазинах розкуповували крупи, у 2022-му, у час імовірної загрози, усе відносно спокійно: люди не роблять запасів.

“Останнім часом у нас найбільше розбирають овочі та фрукти, тому що імунітет треба підсилювати”, – розповідала спеціалістка з відділу онлайн-доставок Карина Поліщук.

Полиці з цукром, борошном, крупами – заповнені. “Товарів тривоги” в кошиках покупців взагалі немає.

Економісти теж кажуть, що продуктова ланка під контролем.

“Україна на самозабезпеченні продуктами. Ну, не буде бананів. Ми що, помремо без бананів? Крупи, макарони, мука – цього в достатку”, – зазначив фінансист Ерік Найман.

Коли ж міжнародна ціна зростає, як і всім, Україні потрібно більше доларів. Та чи готовий Національний банк України до курсових стрибків? Найпевніший барометр загрози – гроші.

“Ми можемо згадати про 2014-2015 роки, які тоді були стрибки. Це близько 60% девальвація. У 2014 році у нас практично не було запасів золоторезервів, з яким ми могли би вийти на ринок і стримати паніку, або підтримати гривню”, – розповідає директорка департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.

Тепер ситуація кардинально інша. За словами представниці НБУ, зараз, коли мова йде про коливання курсу, “це вже не 60%, а, умовно, 5%”.

Щоби сповільнити інфляцію, Нацбанк витратив два мільярди на зміцнення гривні.

“Той резерв, який накопичився за останні роки, дає змогу абсолютно комфортно почуватися Нацбанку на ринку”, – каже Первін Дадашова.

Окрім цього, найнепомітнішу спецоперацію провів уряд на ринку міжнародних запозичень. Там подешевшали кредитні зобов’язання України. Україна, скориставшись страхом інвесторів, зуміла викупити частину суверенного боргу за зниженою ціною.

Миттєва реакція врятувала ще одну ситуацію. Днями Україна ризикувала опинитися в авіаблокаді.

Міжнародні страхові компанії відмовлялися страхувати повітряні судна, які летять сюди. Як наслідок – власники, а це не завжди авіакомпанії, зупинили польоти.

“Вони побоюються, що зіб’ють літак. Страхова компанія не хоче виплачувати страховку. Це десятки мільйонів доларів”, – каже фінансист Найман.

Однак у Кабінеті міністрів буквально за години знайшли рішення, і на екстреному засіданні виділили майже 17 мільярдів гривень на страхування літаків.

Залізниця працює, як і раніше. Потягів і місць вистачає. Ажіотажу немає.

“Ніякого ажіотажу ми зараз не бачимо, люди подорожують, як і подорожували, ми бачимо людей з сім’ями, бачимо людей, які їдуть у відрядження, тобто фактично ніякого сплеску купівлі квитків не спостерігаємо”, – розповів заступник директора пасажирської компанії “Укрзалізниці” Олександр Шевченко.

З орендою житла ажіотажу побільшало. Попри потенційну небезпеку, в столиці ціни на оренду й купівлю житла навіть не думають опускатись.

“За останній тиждень особисто я достатньо прийняв замовлень на придбання квартир. Багато людей купують в іпотеку”, – розповідає один зі столичних ріелторів.

А от у Чернівцях, Львові та Івано-Франківську – бум на короткострокову оренду нерухомості. Телефонують найчастіше з півдня та сходу України.

“Зацікавленість в оренді від 2 до 4 місяців”, – розповів голова обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України Віктор Фурдіяка.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі