Гуцульська бриндзя – перший в Україні продукт, який отримав «паспорт» у Європу

13 грудня 2019 Економіка, Фото
Share Button
Днями було зареєстровано перше географічне зазначення на український продукт харчування "Гуцульську овечу бриндзю".

Про це повідомила Ганна Антонюк, національний експерт з ГЗ продуктів харчування (сир) на Заході України.

Ось і сам сертифікат:

Виявляється, вже два роки існує проект ЄС “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”. Адже наша країна після підписання Угоди про асоціацію з ЄС взяла на себе зобов’язання не використовувати європейські географічні зазначення і реєструвати власні.

Що це таке? Географічне зазначення, наприклад, для сиру бриндзя – це словесне чи графічне позначення продукту, що вказує на його унікальні якості, зумовлені особливими природними умовами, місцезнаходженням і людським фактором. Крім того, це колективна інтелектуальна власність для його виробників. Якщо вони виробляють сир за традиційною та узгодженою технологією, яка майже не мінялася протягом століть, дотримуються трьох рівнів контролю, аби гарантувалася якість сиру, то мають право продавати сир під маркою “гуцульська овеча бриндзя” (саме так гуцули 400 років називають свій сир, і не слід його плутати з усіма розсільними бринзами, що в супермаркетах).

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

В чому унікальність гуцульського сиру? Головна  зона вироблення бриндзі – це етнічна територія Гуцульщини, а саме – високогірні райони Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Саме тут гуцули зберегли традицію літнього випасання на висоті вище 700 метрів. Крім того, карпатська високогірна вівця, яка дає молоко, – єдина витривала у цьому регіоні, де літом може випасти сніг, а навесні часті паводки. Гуцули знають, що якість сиру дуже залежить від погоди, трави і навіть від настрою чабана, його енергетики.

Що це дасть місцевим жителям? Виведе цей продукт як на національний, так і європейський ринок, дозволить створити додану вартість. Сир зможуть збувати, як гуцульський “сувенір” не лише в Карпатах, тим самим, приваблюючи туди більше туристів. Відтак, люди сподіваються, що в майбутньому, виготовлення бриндзі стане прибутковішим, збільшиться поголів’я овець і більше людей захоче цим займатися.

Нагадаємо, нещодавно ми писали, що Косівську мальовану кераміку внесено до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі