Як зіпсований сир потрапляє в Україну

Share Button
Фото: Діло
Журналісти «Діла» дослідили, як контрабандний сир потрапляє в Україну, які умови його зберігання та точки реалізації. Як не потрапити «на гачок» до ділків, що замість елітної продукції продають зіпсований товар – у нашому розслідуванні.

Свій контрабандний шлях до України дорогий сир починає на заводі в Німеччині. З конвеєра підприємства «Kaeserei Champignon Hofmeister GmbH & Co KG» виходять тонни елітної сирної продукції, як brie, dorblue тощо. Саме тут закуповують товар офіційні компанії-імпортери, які реалізовують продукцію у своїх країнах.

Завод у Німеччині

На продукцію для ринку кожної окремої країни – тут свої наліпки. Тільки от контрабандисти, які, окрім офіційних імпортерів, возять продукцію до України – замовляють сир буцімто для британців. Погляньте на фото, позначка GB означає, що товар везуть у Great Brittan (Велика Британія).

Насправді ж, вантажівки їдуть зовсім не у туманний Альбіон, а до Польщі, на склади неподалік міста Томашув.

Фото: Діло

Фото: Діло

На території цих складів дорогий сир перевантажують з фур у буси, таким чином партії подрібнюють. І вже без відповідних умов зберігання – везуть з Томашува у село Медика, що вблизу польсько-українського кордону (з Українського боку – Шегині). Далі – найцікавіше. До бусів з сиром підходять так звані «човники» або «мурахи». Здебільшого це українці, що мешкають неподалік пунктів пропуску.

Фото: Діло

Фото: Діло

Вони, за певний гонорар, переносять через пішохідний перехід між Польщею та Україною різного роду товари, не розмитнюючи їх. Що стосується сиру – кожна людина легально може принести лише 2 кілограми такого продукту через кордон. Наш інформатор також пробує себе в ролі такої «мурахи» і йому довіряють перенести одразу 5 кілограмів сиру dorblue, призначеного для ринку у Великій Британії. Нас одразу інформують, куди необхідно віднести товар на українській стороні.

Фото: Діло

Фото: Діло

На пішохідному митному пості зустрічаємо іще десятки таких же «мурах», але з цілими валізами та сумками різного товару: сири, ковбаси, йогурти. Звісно, ніхто нічого не розмитнює, товари безперешкодно потрапляють в Україну.

Фото: Діло

Фото: Діло

Митники – просто закривають очі на таке переміщення товарів. Кілька хвилин – і ми на території України, з 5 кілограмами уже контрабандного сиру, адже наш інформатор у 2,5 рази перевищив допустиму норму переміщення такого товару.

Фото: Діло

Слід віддати належне керівництву Галицької митниці, яке ми попередньо проінформували про наміри свого експерименту, зазначивши приблизний час та місце незаконного переміщення товару нашим інсайдером. В інтересах будь-якого управителя було б не допустити успіху журналістського розслідування, проте, як ми самі переконались – якихось додаткових вказівок митники на пункті пропуску не отримували, що свідчить про бажання керівництва митниці викривати недобросовісних працівників.

«Галицька митниця з моменту створення вже провела ряд заходів щодо боротьби з незаконним переміщенням товарів через кордон, так з 8 грудня 2019 року по 24 литого 2020 року митницею виявлено незаконно переміщуваних на суму в понад 50 млн грн. Ведеться активна боротьба з переміщенням «норми» бусиками, які щоденно намагаються провезти через кордон товари, призначені для подальшої реалізації, видаючи їх як такі, які призначені для особистих потреб. Також ми свідомі наявної проблеми з пішим переходом, через який щоденно проходить дуже багато людей, кожен другий з яких намагається щось занести в Україну, оминувши оподаткування. Чинне законодавство дозволяє громадянам завозити в Україну товар для особистих потреб без сплати податків. Проте люди цим зловживають та перетворили це в бізнес. Так, на переході можна зустріти все, від продуктів харчування, до деталей автомобіля та дисків і шин R20. Звичайно, що це потрібно контролювати та протидіяти такому псевдобізнесу. Так, зараз між митницею та ДПС проводиться ряд заходів, які, на нашу думку, повинні зменшити обсяг переміщуваних товарів під «норму», так як в людей, які цим займаються, будуть виникати серйозні проблеми з відповідями на питання: де ви взяли гроші на ці покупки і чи сплатили податки», – зазначив у коментарі журналістам в.о. начальника Галицької митниці Володимир Цабак.

Повертаємось до нашого експерименту. Після перетину кордону – рухаємось у зазначене «роботодавцем» місце для здачі товару і одержання гонорару за «перекидку» сиру через митницю.

Фото: Діло

Фото: Діло

На перший погляд – звичайне подвір’я із доволі пристойним будинком. А от позаду – цілий стаціонарний склад, до стелі заповнений дороговартісним сиром.

Фото: Діло

Фото: Діло

Тут – жодних умов для зберігання молочної продукції, лише ікона на стіні та ваги. Чоловік, який у нас «прийняв» товар та заплатив 70 гривень за «роботу» – навіть не підозрював, що ми підклали GPS-трекер в один з ящиків на його складі, аби будь-якої митні могли визначити точне місце перебування товару.

Фото: Діло

Вже за два дні, завдяки даним із GPS-трекера, ми встановили, що коробка із контрабандним сиром опинилась у Львові, спершу – на території складів на вулиці Шевченка – згодом, на території ринку «Шувар». Довго шукати нелегальний продукт не довелось. Спершу ми придбали одну головку такого ж сиру, на 2 кг 450 грамів, за 566 гривень, і встановили, що згідно з маркуванням – це абсолютно легальний продукт, офіційно ввезений та розмитнений.

Фото: Діло

А вже в сусідньому магазині купуємо таку ж головку сиру за 700 гривень, от тільки – контрабандного. З тієї ж партії, що наш інформатор переніс через кордон. Парадокс, контрабандний сир виявився на 134 гривні дорожчим, аніж той, що ввезений легально. Пояснити цю аномалію – поки самі не можемо.

Фото: Діло

Фото: Діло

Враховуючи, що нашим журналістам вдалось на власні очі побачити умови зберігання такого сиру, його обгортка є липкою, а запах продукту викликає рвотний рефлекс – вживати його не будемо, відправимо на спеціальну експертизу, яка встановить, на скільки він корисний, і чи взагалі є безпечним.

Попередньо ми встановили, що до незаконного переміщення такого товару можуть бути причетні такі особи:

Дмитро і Світлана ШаХдура (чоловік та дружина). За оперативною інформацією наших журналістів від одного з правоохоронних органів –Світлана регулярно контактує із працівниками заводу у Німеччині та відповідає за замовлення товару. Дмитро – залучає нових клієнтів та відповідає за переміщення товару через кордон без митного оформлення.

Денис ШаХдура (брат Дмитра ШаХдури). Відповідає за завантаження та розвантаження товарів на складі Львові, вул. Шевченка, 120.

Павло ШипкоХ (брат Світлани ШаХдури). Відповідає за відвантаження товару зі складу у Польщі (м. Томашув).

P.S. Ми умисно трішки змінили прізвища причетних осіб, аби уникнути судових позовів. Тепер чекаємо на оприлюднення офіційної інформації правоохоронцями.

Ринок «Шувар» у Львові – не єдина точка реалізації цієї продукції. У наступному розслідуванні ми розкажемо, де ще в Україні реалізовують зіпсований контрабандний сир, і хто «кришує» його потоки через інші митниці, у значно більших обсягах.

Отож, купуючи такого роду продукцію – слід обов’язково звертати увагу на маркування, де зазначено для реалізації в якій країні воно призначене. Це збільшує шанси придбати якісний продукт, який належним чином транспортували та зберігали.

Наші журналісти за один тиждень відслідкували увесь ланцюжок, від виробництва до точки реалізації цього продукту. Правоохоронним органам, куди ми надішлемо усю зібрану в ході свого розслідування інформацію, слід детально зайнятися встановленням не лише організаторів такого потоку контрабанди, а й усіх причетних осіб. Пам’ятаємо, через нелегальне переміщення товару – не лише держава отримує мільйонні збитки, бо мито не сплачується, а й на смертельну небезпеку наражається кожен споживач зіпсованого продукту.

Євген Міклушка,

ІП «Діло»

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі