День народження гімну України: про заборони-заслання і сльози на очах

Share Button
Фото Руслана Канюки 14.06.2006 Трансляция Чемпионата мира по футболу. Испания - Украина 4 : 0 ( Майдан Незалежности)
Мабуть, в Україні не існує іншої музики та віршованих рядків, які з перших хвилин звучання доводять до сліз та примушують серця битися швидше. Так, саме сьогодні – день народження нашого гімну. 28 років тому, 15 січня 1992 року Верховна Рада затвердила Законом України «Про Державний Гімн України» офіційну музичну редакцію гімну «Ще не вмерла Україна».

В перекладі з грецької мови «гімн» означає святкова пісня. Відтак, гімн, поряд із прапором та гербом й ідентифікує кожну державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях. Для українців гімн «Ще не вмерла України» став чи не найбільш єднальним фактором від часів Революції Гідності і до сьогодні.

А польський гурт «Тарака» написав  пісню «Подай руку Україні», де приспів звучать  – «Ще не вмерла Україна». Пісня  стала дуже популярною під час Майдану і її  одночасно транслювали всі польські теле- і радіоканали.

Безперечно, що найкращим виконавцем гімну серед популярних українських співаків визнано Дзідзя. Він заспівав гімн України 12 жовтня 2019 року на ОСК “Металіст” в Харкові  перед матчем відбору на ЄВРО-2020 з Литвою.

Відтак Дзідзьо відібрав усі “лаври” і  посунув на задній план Тіну Кароль, яка заспівала гімн на даху консерваторії на Хрещатику в День Незалежності 19 серпня.  Співачка вибрала дивний образ «сексуальної діви в білому», відтак її спів порівнювали із виконанням Мерлін Монро «Happy  birthday to you» на дня народження Джона Кеннеді.

Чому забороняли і хто постраждав

Текст українського гімну народився майже випадково. Восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського, сербські друзі – студенти Київського університету, співали патріотичну пісню, де були слова  «срб се бије и крв лије за своју слободу…». Чубинському пісня дуже сподобалася, і він вийшов  в іншу кімнату, а через півгодини повернувся до компанії з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна». Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки “Jeszcze Polska nie zgineła…”

Цікаво, що Павло Чубинський на той час  у 23 роки  був уже  доктором правничих наук, журналістом та автором публікацій у популярному журналі  “Основа”.  Звичайно, слава пісні швидко докотилася до поліції, і Павло Чубинський був покараний: його «за шкідливий вплив на розум простолюду» відправили на проживання в Архангельську губернію.

Вірш Чубинського став швидко популярним, зокрема, на Західній Україні.  Один з відомих релігійних діячів –  отець Михайло (Вербицький), ще знаний як композитор, написав до нього музику, спочатку –  для гітари, а вже згодом адаптував її для хору. Перше публічне виконання відбулось 10 березня 1865 у  Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченого Тарасові Шевченку.

Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 р. пісня “Ще не вмерла Україна” звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.

Але офіційно  «Ще не вмерла Україна» був затверджений лише 1939 року  гімном Карпатської України.

Радянське керівництво відразу відкинуло “Ще не вмерла Україна”,  бо там мала  згадуватися комуністична партія, яка веде Україну до “світлого майбутнього”. Автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршем “Живи, Україно, прекрасна і сильна”, що існував у 1949-1991 рр.

Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Президент Леонід Кучма запропонував  затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, але змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».

Сьогодні ті слова знають, мабуть, всі, і нікого не здивує людина, яка з правицею на серці залишає всі справи і віддає шану основному символу держави.

Слава Україні!

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі