Культурна експансія чи гроші не пахнуть? Львівське видавництво спіймали на співпраці з Росією

21 листопада 2019 Культура, Львів
Share Button
У мережі точиться дискусія про вчинок Видавництва старого Лева, яке продало права на публікацію книжки «Я так бачу» російському видавництву Манн, Іванов і Фарбер.

Своє обурення такому вчинку висловив український видавець, колажист та книжковий дизайнер Ілля Стронґовський у Facebook.

АПД: уточню, бо почали невірно розуміти. ВСЛ не видавало книжку в Росії російською. Воно продало права на її публікацію…

Gepostet von Eliash Strongowski am Mittwoch, 20. November 2019

«ВСЛ не видавало книжку в Росії російською. Воно продало права на її публікацію російському видавництву Манн, Іванов і Фарбер. Оскільки МІФ імпортує книжки і в Україну, Аґрафка російською тепер продається не тільки в Росії, але й в Україні. Але гроші за неї російською йдуть в Росію. Вийду з добровільної абстиненції від фейсбуку, бо горить від обурення. Romana Romanyshyn, Andriy Lesiv, будь ласка, мотивуйте появу ваших книжок російською в Росії (а отже і безперечного продажу цих імпортованих видань тут в Україні), може вас в заручниках тримають, то моргніть? А то тут у нас війна роками, тисячі вбитих, території загарбані, а зробила все це держава, де ваші книжки видали і цими грошима вам за права заплатили. Нічого не муляє? Видавництво Старого Лева, а вас нічого теж не гризе?», – написав Ілля Стронґовський.

У коментарях Видавництво старого Лева пояснило ситуацію.

«Нам важливо показувати, що український культурний продукт, а саме книжковий, – самодостатній і конкурентноздатний на всіх ринках. Популяризувати українську книжку – це добре. Популяризувати українську культуру – добре. І на ворожій території також. Така культурна боротьба і пропаганда. Ми не видаємо російські книжки і не популяризуємо їх, не відвідуємо територію Росії. Натомість хочемо, щоб українську книжку знали і визнавали скрізь, як і нашу державу», – написали представники ВСЛ.

Також у коментарях відгукнулися автори книжки.

«Дякую, Ілле, що переживаєш і не залишаєшся байдужим. Так, все вірно, книжки, видані російським видавництвом МИФ, наш гонорар за продаж ліцензії переказаний на рахунки «Повернись живим», про що ми не маємо звички оголошувати публічно. Видання наших книг розглядаємо як культурну експансію у вороже культурне середовище», – пояснив Андрій Лесів.

Частина коментататорів відзначає, що це нормальний крок і стратегія для видавництва, але більшість категорично проти, говорячи, що торгувати з країною, з якою воюєш – категорично не можна, бо це «дно та зрада».

«Я так бачу» – це пізнавальна книжка-картинка творчої майстерні «Аґрафка» про зір. Про те, що ми можемо бачити очима, і про те таємниче, невидиме для ока, яке пробуджує в нас цікавість до Всесвіту і до власної сутності. Про мікроскопи та телескопи, які допомагають нам побачити щось неймовірно дрібне або дуже далеке. Про те, що декому, аби краще бачити, потрібні окуляри, а незрячі потребують спеціального шрифту і символів, аби читати і орієнтуватися в просторі.

Читайте також: Андрій Содомора отримав премію міста літератури ЮНЕСКО

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі