Суддя Верховного суду зі Львова засумнівався в користі від вакцинації, тому що він юрист

Share Button
Суддя Верховного суду Дмитро Гудима, Facebook
Опублікована в соцмережі Facebook інфографіка про кількість вакцинованого населення в різних країнах Європи викликала жваве обговорення, до якого в коментарях долучився й суддя Верховного Суду, колишній львів’янин Дмитро Гудима.

Зокрема, випускник юрфаку ЛНУ засумнівався у твердженні, що причиною спалаху захворюваності на COVID-19 та збільшення смертності від коронавірусної інфекції в Україні став низький рівень вакцинації.

“Нема нічого поганого, щоби на добре не вийшло. Час покаже, де і що буде далі”, – глибокодумно зауважив він.

Після того, як авторка посту, викладачка ЛНУ Оксана Калужна навела конкретні цифри для порівняння (у Великій Британій щодня – 40 тисяч нових заражень і 130-150 смертей, в Україні — 18 тисяч заражень і понад 600 смертей), суддя Дмитро Гудима заявив, що “немає жодної статистики у розрізі причин смерті вакцинованих осіб за результатами їхнього розтину”.

Інфографіка зі статистикою вакцинованих у країнах Європи, Facebook

“Статистика вакцинації нічого не доводить. Від неї не залежить поширення вірусу. Більше того, вірус мутує саме під впливом вакцинації (рятується). Тому у Сполученому Королівстві вже знайшли новий штам, який ще більш стійкий, ніж “дельта”, – стверджує суддя Гудима.

Спроба авторки посту вказати на те, що “співвідношення наслідків від вакцини і від ковіду є не до порівняння”, наштовхнулося на непробивну “юридичну” логіку.

“Міг би з останнім твердженням погодитися. Але юристи не можуть об’єктивно оцінити наслідки саме тому, що вони юристи. Досліджень фахівців поки бракує. А ті, які читав (у доступному для загалу вигляді), – часом із взаємовиключними висновками”, – зауважив суддя, продовжуючи свої міркування в руслі антивакцинаторської пропаганди.

Антивакцинаторські коментарі судді Дмитра Гудими, скріншоти

Відомо, що Дмитро Гудима народився у Львові 27 липня 1981 року. У 1998 році закінчив із золотою медаллю Львівську гуманітарну гімназію при Львівському державному університеті імені Івана Франка та вступив на юридичний факультет цього університету, який у 2003 році закінчив із відзнакою. Вступив до аспірантури, був зарахований молодшим науковим співробітником лабораторії дослідження теоретичних проблем прав людини юридичного факультету ЛНУ, в якій працював до 2011 року, з 2010 року – доцент кафедри теорії та філософії права цього факультету.

У 2003 -2008 роках працював юридичним консультантом одного з банків та декількох підприємств, у 2006 році – сертифікований як торговець на право здійснення в Україні професійної діяльності з цінними паперами. Тоді ж отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і зареєструвався підприємцем.

У 2008 році захистив кандидатську дисертацію з філософії права на тему “Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження”. Того ж року взяв участь у програмі Конгресу США „Відкритий світ” за напрямком „Верховенство права”.

У 2013 – 2017 роках був власником юридичної фірми “Цейнтнот”. З 2014 року читає лекції та бере участь у тренінгах з практики Європейського суду з прав людини у львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України.

У 2015 році був кандидатом в депутати до Львівської міської ради від БПП “Солідарність”.

З 2017 року — суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Однією з гучних справ, які слухалися за участі Дмитра Гудима, був позов родини Суркісів проти ПриватБанку.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі