Близько 85% маніяків та серійних вбивць починали з тварин, – зоозахисниця Андріана Байло

Share Button
Фото Андріани Байло
Світ міняється і Україна не пасе задніх. У тому числі однією з найактуальніших тем людства стала екологія та, зокрема, захист тварин.

В Україні все більше набувають популярності зоозахисні організації, які активно впливають на суспільство та наше законодавство. Проте, до ідеалу нам ще далеко.

Про ситуацію в країні загалом та у Львові, реформи і проблеми в суспільстві “Діло” поспілкувалось із зоозахисницею Андріаною Байло.

Проблема жорстокого поводження з тваринами – це законодавча проблема чи просвітницька?

Це проблема комплексна. Для того, щоб закон працював потрібно, щоб суспільство було свідоме. Україна в даному питанні знаходиться лиш на початку перехідного періоду. Нам потрібно виховати гуманне покоління. Тому неодноразово зверталася до Міносвіти щодо введення в школах уроків гуманного поводження з тваринами, адже не всі батьки можуть цьому навчити дітей. Зараз такий час, коли діти багато чому вчать батьків – користуванню телефонами, програмами і т.д. , тому впевнена, що якийсь відсоток, отримавши знання, розуміння поваги до всього живого змогли б змінювати і свідомість батьків.

Чому ви вирішили стати волонтеркою та зоозахисницею?

Це сталося само собою. Я з дитинства люблю та допомагаю тваринам, завжди всіх зносила додому, годувала вуличних тварин. Якось на певному етапі зрозуміла, що потрібно пробувати міняти ситуацію на глобальнішому рівні, заснувала для цього організацію. У 2017 році в групі Спільноті собачників побачила пост, що продається лисичка на “притравку”. Коли погуглила, що це таке, то жахнулася і не могла зрозуміти, як такі речі можуть бути легальними в Україні. Лисичку, звісно, викупила і передала в реабілітаційний центр, але після цього не могла заспокоїтися. І так з однодумцями написали законопроект про заборону “притравочних” станцій, петиція в підтримку його набрала 73 тисячі голосів. Зараз це законопроект 2232, який пройшов погодження екокомітету. Навіть Бриджит Бордо його підтримала, але, на жаль, до сих пір він ще не потрапив на голосування. Але ми лупаємо цю скалу.

З якими проблемами стикались?

З дуже полярними. Це і жорстоке поводження з домашніми тваринами та шлях притягнення за це до відповідальності; з небажанням працювати щодо цих питань поліції; проблеми утримання диких тварин в приватній власності та жахливою роботою контролюючого органу, тобто екоінспекції ; з систематичним порушенням мисливцями правил полювання, що призводить до величезних втрат тваринного світу; отруєнням тварин через окроплення полів агрохімікатами та, знову ж таки, з неефективною роботою уповноважених органів (екоінспекція, держпродспоживслужба) і ще величезний список проблем, яких можна довго перелічувати.

Найважчий випадок за вашої практики?

Найважче це просування зоозахисних законопроектів, тому що з протилежних барикад лобісти чинять великий опір, та і не завжди вистачає політичної волі. Також було дуже важко, коли ми рятували диких тварин – ведмедів, левів з Покровського приватного зоопарку, а точніше концтабору. Тоді навіть євродепутати допомагали. У Європарламенті заслухали звернення та звернулися до нашого парламенту якнайшвидше посприяти порятунку, але, на жаль, наші це проігнорували. Зараз, на щастя, ці тварини живуть в реабілітаційних центрах і це дуже радує. Також дуже важко емоційно з випадками жорстокого поводження з тваринами, коли усвідомлюєш, які муки пережила тварина і що з нею робили.

Наскільки, на вашу думку, у нас дієве законодавство у сфері захисту тварин? Які реформи необхідні?

Зараз прийняли нові норми до Закону про захист тварин від жорстокого поводження, які я вважаю покращать ситуацію, але тут головне. щоб поліція їх виконувала. Бо багато справ, які можна було логічно завершити -притягнути винних до відповідальності – закрилися через недбалість поліції.

Реформи однозначно потрібні і в сфері мисливського господарства, бо з такими темпами як знищується біорізноманіття в лісах, в Червону книгу внесемо скоро всі види. Дуже вже на часі заборона “притравки”, дельфінаріїв, використання тварин в цирках. Найголовніше, що такі законопроекти вже давно зареєстровані в ВР, за них просто потрібно проголосувати. Також дуже необхідний закон про обов’язкову ідентифікацію тварин, відповідно це буде стимулювати відповідальніше ставлення за тварин, адже легше буде знайти власника, допустимо, викинутої тварини та притягнути за це до відповідальності.

Як ви думаєте, чому суд відпустив відомого догхантера Святогора? Для читачів: Олексій Святогор став відомим в Україні через пропаганду вбивств бездомних собак. Сам він активно займався догхантерством – самоназва осіб, що з власноï ініціативи займаються винищенням бродячих псів у містах. За даними зоозахисників, Святогор вбив щонайменше три тисячі собак.

Таке рішення суду – це ганьба і програш здорового глузду. Київські волонтери великі молодці, що приклали максимум зусиль, щоб живодер був покараний. Я вважаю, що були всі підстави притягнути його до відповідальності, але, на жаль. система правосуддя показала себе не спроможною покарати ідеолога живодерського руху. Але я впевнена, що це не кінець і він все таки понесе покарання за все.

Є багато країн, де притулків майже немає. Вони викорінили проблему бездомних тварин у містах. Що робити Україні? Розвивати систему притулків чи піти з іншого?

Притулки є всюди, але вони не всюди переповнені. В деяких країнах мотивують людей пільгами, щоб брали тварин з притулків. Але притулки в любому випадку потрібні, бо часто стаються ургентні випадки, як от смерть власників, конфіскація тварини за порушення умов утримання, і таких тварин кудись потрібно поміщати. Я за те, щоб притулки були перехідним етапом в житті тварин, прихистком в складній ситуації.

Яка ситуація, на вашу думку, у Львові та області?

Мабуть така. як всюди і потребує багато локальних змін. От, наприклад, зараз почастішали випадки замурування підвальних “продувів”, дуже багато котів, які проживали в підвалах опинилися на вулиці без місця обігріву і навіть не будуть мати де заховатися від петард та салютів. А тварини дуже важко переживають такі звуки, іноді це призводить до розриву серця. І попри те, що у Львові є ухвала про захист котів, але вона чисто декларативна, механізмів її виконання фактично немає, а влада самоусунулася від цієї проблеми.

Також у Львові є величезний запит на побудову муніципального притулку. Петиція за побудову притулку набрала необхідну кількість голосів і підтримана депутатами, створена дорожня карта, але, на жаль, далі справа не просувається. Волонтери виснажені, перетримки перевантажені, а притулок вирішив би дуже багато питань.

В області стерилізація тварин питання номер один, все фактично на руках волонтерів.

Знову ж таки питання освіти. От наприклад при ЛОР є дитячий екоцентр, де ввели гурток «юний мисливствознавець» і він єдиний на всю Україну. Там дітей віком 12-17 років будуть вчити азам полювання. Тобто не емпатії, поваги до тварин. Діти з їх ще не стійкою психікою будуть вбирати в себе інформацію як вбивати тварин, як робити опудало з пташки, як нацьковувати собак. щоб навчити їх полювати. І ніхто не може загарантувати, що діти після цього не захочуть попрактикувати самотужки, не почнуть ловити пташок і котів, щоб зробити з них опудало, і це ефект метелика.

Також жахливі умови утримання свійських тварин на фермі від ветуніверу. І це там, де вчать майбутніх ветеринарів, де повинні транслювати засади добробуту тварин.

З якими стереотипами стикались, коли допомагали тварині? Люди часто вбачають у такому волонтерстві марну трату часу, бо «це всього лиш собака».

Так, чула це неодноразово, але виключно від людей які самі нікому ніколи не допомагають, в яких не розвинута емпатія .

Тому на це не потрібно зважати, а робити те, що підказує внутрішній голос. Завжди згадую слова своєї бабці : « Хто думає тільки про хліб насущний, завжди буде голодний» , яка вчила завжди поділитися  і допомогти не залежно це людина чи тварина.

Бувають ситуації, коли тварина де юре має господаря, але недобросовісного. Добрий господар – це хто? І що робити з поганими?

Добрий господар це той, хто розуміє потреби тварин та відповідально відноситься до тварини. На жаль. в нас не всі розуміють ці потреби. От наприклад в Швеції, щоб взяти, до прикладу, корову потрібно пройти курси, де навчають як її годувати, доглядати, утримувати і отримати сертифікат про проходження навчання. Тварин з притулку просто так теж не прилаштовують, потрібні випробувальні терміни.

А в нас знову ж таки це питання свідомості, відсутності покарання та механізмів притягнення. З введенням нових норм, надіюся, частково ситуація зміниться. Так як штрафи за неналежне утримання тварин зросли, та покращилися норми утримання тварин. Тому, якщо є факти неналежного утримання тварин, потрібно викликати поліцію, писати заяву, а якщо тварині загрожує небезпека перебування в господаря, то згідно нових норм можна вилучати тварину до рішення суду.

У США існує статистика, яка поєднує жорстоке поводження з тваринами з майбутніми злочинами проти людини. Чи є вбивство тварин першим кроком до вбивства людини? Як це пояснити?

Жорстоке поводження до тварин – це прояв схильності до садизму, яке не варто градувати. Згідно судової і слідчої практики  близько 85% маніяків, серійних вбивць починали з тварин. В таких істот є потреба зростання жертви, включається азарт. Тому жорстоке поводження з тваринами – це дуже тривожний гудок, на який суспільству потрібно реагувати, адже від тварини до людини один крок.

Як можна допомогти волонтерам та що для цього необхідно?

Можна взяти у волонтерів тварину на перетримку, допомогти шукати господаря тваринам, підтримати фінансово. Іноді є потреба в транспортній допомозі, взяти якусь тварину на кураторство особисте. Допомога будь яка дуже потрібна і відчутна, особливо тим, які мають під опікою багато тварин. У Фейсбуку у спільнотах собачників та любителів котів є багато дописів з проханням допомоги, там і відбувається вся координація. Тому тим, хто хоче стати волонтером варто стати учасником таких спільнот.

У Львові функціонує Домівка врятованих тварин. Їм часто необхідна як фізична, так і фінансова допомога, тому усі небайдужі можуть звертатись на їхню сторінку у Фейсбуку.

Також, дієвою допомогою буде прийти у ЛКП Лев та вигуляти їхніх підопічних.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі