Боротьба за надра, суди із Зеленським та перереєстрація – як живуть підсанкційні фірми з Львівщини

Мар'яна Сич | 03 січня 2022 Львів
Share Button
Фото ілюстративне
Навіть якщо ви далекі від політики, впродовж року ви точно чули про санкції. Санкції на народних депутатів, бізнесменів, кримінальних авторитетів, контрабандистів, майно та бізнес. Гучний старт. А далі виявилося, що комусь вдалося уникнути санкції і завчасно скинути з себе частину компаній, хтось навіть в час обмежень змінював номерні знаки на літаках і хотів їх продати.

Під обмеження потрапили і близько 40 компаній з Львівщини. Журналісти “Діла” проаналізували, як живеться цим фірмам після накладення санкцій та що це взагалі для них означає.

Операція “Перереєстрація”

Розпочнемо із 5 компаній. Усіх їх об’єднує один вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля. У квітні 2021-го на час накладення санкцій всі товариства були зареєстровані у Львові. Але через декілька місяців їх починають перейменовувати. Так, товариство “Джарум” стало “Володар ОПТ”, “Укрторгпромснаб” – “Снабавтопарк”, “Евклаз” – “Бізнесмак”, “Біпавер” – “Укрторгмін” і “Фортсет” – “Брендміст”.

Разом із назвою змінюється адреса реєстрації. Усі компанії синхронно переїжджають у місто Маріуполь на одну вулицю Митрополитську. 4 з них осідають у будинку номер 20, ще одна у будинку 120. Новими власниками компаній стали двоє мешканців Казахстану Дуалєт Салдиков та Світлана Боровко. А потім усі фірми Боровко перереєстрували у столицю, теж за однією адресою.

Ми проаналізували колишніх засновників компаній. Серед усіх нашу увагу привернув Сергій Біда. На час накладення санкцій він був власником товариства “Джарум”, а минулого року ще й мав фірму “Евклаз”, яка теж потрапила під обмеження. Раніше Біда був співробітником Державної податкової адміністрації Києва. Судячи з мобільних додатків, які показують як людина підписана в інших абонентів, Сергій Біда зараз займається охоронною діяльністю. Зокрема, у деяких користувачів він вказаний як “Сергій Аркадій охоронець” чи “Аркадій Кобринець”. Кобринець – депутат Бучанської міської ради. Спілкуватися з журналістами “Діла” Сергій Біда відмовився.

“Швидше за все зміна імені, адреси пов’язана із санкціями. Споживачі, контрагенти, що роблять перше – це шукають в пошуковику в Інтернеті. Зміна імені це фактично спроба відмити репутацію, приховати принаймні для ширшого кола аудиторії те, що ці компанії під санкціями. Самих санкцій це не зніме автоматично. Банки всеодно зобов’язані перевіряти компанії по ЄДРПОУ, коли компанія може здійснювати транзакції”, – розповідає юристка “Центру протидії корупції” Тетяна Шевчук.

Змінили місце реєстрації ще дві компанії, які займаються неспеціалізованою оптовою торгівлею. Одна з них “Торг інвест захід” – переїхала у Кривий Ріг. А в столиці прописалася “Авто-імпорт”, яку, до слова, теж перейменували у “Телавія Груп”. Засновником першої був львів’янин Ігор Колошкін, другої – мешканець Сумщини Ярослав Костирін. Тепер компанії належать жителям Узбекистану Зушнідбеку Туйчієву та Санату Рузімову.

Санкційні надра

У червні цього року під санкції потрапила фірма “Трубопласт”. У неї анулювали спеціальний дозвіл №4695 на користування надрами. Мова йде про площу Домбровської у Стрийському районі. Тут фірма впродовж шести років займалася геологічним вивченням включно з дослідно-промисловою розробкою з подальшим видобуванням природного газу, нафти і конденсату.

На думку товариства санкції проти нього спрямовані, щоб в незаконний спосіб забрати ділянку. А воно в її розвиток, дослідження інвестувало чимало коштів, щоб в подальшому передати у користування третім особам. Тож “Трубопласт” вирішила оскаржити у суді анулювання дозволу Держгеонадрами та заборонити службі передавати ділянку у користування іншим особам. Але суд програла. Оскаржує фірма і сам указ Президента про санкції. Нині справа у Верховному Суді.

Що ж це за фірма “Трубопласт”? Раніше серед її засновників і директорів можна знайти батька нинішнього очільника Львівщини Зіновія Козицького. У нещодавньому інтерв’ю Козицький старший розповів, що колись цю компанію купили у екс-голови Львівської ОДА Степана Сенчука. Нині бенефіціарними власниками компанії є Сергій Уманський та Інна Кулямзіна, а засновниками американська компанія “Каслвуд Холдінгс ЕлЕлСі” та Кулямзіна. У 2015-тому жінка балотувалася у Львівську обласну раду від “Громадянської позиції”.

Суди із Зеленським

“Трубопласт”, не єдина фірма, яка оскаржує указ Володимира Зеленського щодо застосування до неї обмежень. У судовому реєстрі можна знайти ще 15 справ. На цей львівський бізнес накладено низку обмежень. Серед основних – блокування рахунків та активів.

Одразу три фірми (Інтерімп, Експром-торг, Імперопт Торг) займаються посередництвом у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами. Усі вони створені у листопаді 2020-го, а вже у квітні цього року на них наклали санкції. “Імперопт Торг” належить Ігорю Лаврову з Хмельницького. Засновницею “Інтерім” є Тетяна Кіц – дружина колишнього старшого інспектора з особливих доручень ДФС у Львівській області Андрія Кіца. Фірмою “Експром-торг” володіє Олександра Даниляк. Жінка з такими ж даними публікувала резюме і вказувала, що є стилістом.

Судиться з Президентом товариство “Магістар-СГ”. Основний вид діяльності якого – посередництво у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. Засновником компанії є львів’янин Юрій Мохач. Ця фірма раніше згадувалася у кримінальній справі, в якій за попередньою змовою група осіб організувала підконтрольні компанії, які надають послуги щодо експортного та імпортного оформлення товарно-матеріальних цінностей, а також ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах.

Також оскаржує накладення санкцій і фірма “Екогарант”. Вона надає в оренду, експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно. З 2011 року до сьогодні засновником компанії є Михайло Сліпець. Це офіційно за документами, але декілька років тому Сліпець шукав роботу і вказував, що в цій же компанії працював водієм-експедитором.

Серед колишніх директорів фірми журналісти “Діла” знайшли Мар’яну Бокало, доньку екс-митника та депутата Львівської обласної ради Івана Бокала. Під обмеження потрапили і сам Бокало, і 5 родинних фірм. Вони займаються прибиранням будинків, посередництвом у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям, шкіряними виробами, допоміжною діяльністю у сфері транспорту, технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілів, вантажним автомобільним транспортом. Серед засновників або співзасновників компаній є дружина Ганна Бокало, батько Василь Бокало та Стефанія Бокало.

Фото Економічної правди

Три з них оскаржують рішення про санкції. Судовий процес щодо позову “Равтранс Логістік” лише розпочався. Натомість ухвали щодо “Воллі Вест” та СУПП “Равтранс” у судовому реєстрі частково закриті, оскільки Служба безпеки України надала документи на підставі яких прийняли рішення про санкції. А ці відомості, мовляв, містять державну таємницю.

У судовому реєстрі журналістам “Діла” вдалося знайти ще декілька цікавих справ щодо спільного українсько-польського товариства “Равтранс” Бокалів і санкцій. Наприклад, компанія судиться із банком, бо той не виконує її доручення щодо перерахунку півмільйона гривень. У фінустанові відмовилися проводити операцію, оскільки до фірми застосовані санкції, серед яких блокування активів.

Судиться компанія і з Галицькою митницею. Її працівники відмовилися оформити вантаж, який перевозився у транспортному засобі та напівпричепах через санкції. Як третю сторону до цієї справи долучили РНБО. Однак, як йдеться в ухвалі, та своїм правом на подачу пояснень не скористалася, не забезпечила на засіданні присутність свого працівника та не подавала будь-яких клопотань. То ж слуги федіми стали на сторону компанії. Митниці довелося подавати  апеляцію.

Журналісти “Діла” намагалися поспілкуватися з Іваном Бокалом і про санкції щодо нього, і про оскарження родинними фірмами обмежень у суді, але телефон чоловіка поза зоною досяжності.

Є у санкційних списках Володимир Полуситок та 9 фірм з його пулу.  Донедавна чоловік обіймав посаду головного державного інспектора митного посту “Городок”. Раніше журналісти “Діла” розповідали про статки екс-митника.

Щоправда, власниками підсанкційного бізнесу є не сам Полуситок, а колишня дружина Ольга та син Юрій. Ці товариства займаються наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, виробництвом дерев’яних будівельних конструкцій і столярних виробів, будівництвом, діяльністю ресторанів. Журналістам “Діла” вдалося знайти судові справи щодо 7 товариств, які оскаржують санкції (“Система”, “Львівська фармацевтична фабрика”, “Галицький бескид”, “Т.В.Д. Виробництво”, “Максимум плюс”, “Доротея”, “Світлиця”). У телефонній розмові журналістам “Діла” Юрій Полуситок повідомив, що інші дві фірми теж оскаржують укази про санкції.

“Вважаємо введені санкції протиправні, нічим не підтверджені. СБУ все обіцяє, що надасть документи, нададуть підстави. Ми займаємося бізнесом, мама розлучена з батьком протягом багатьох років, вони разом не проживають, спільного бізнесу ніколи не вели і не ведуть тому, які підстави. Проти нього (батька, – ред) немає ніяких кримінальних справ, проти мами, мене немає кримінальних справ. Зробили обшуки, нічого не вилучають, просто ходять туда-сюда. Не знаю хто це ініціює і чому такий тиск. Ті компанії сказали, що контрабандисти. Ті компанії не займаються жодною зовнішньоекономічною діяльністю”, – розповів Юрій Полуситок.

Юристка “Центру протидії корупції” Тетяна Шевчук розповідає, що найстрашніше для компаній – це замороження рахунків і не можливість проводити будь-які фінансові операції.

А яка ситуація із блокуванням активів? У реєстрі нерухомості журналістам “Діла” вдалося відшукати майно лише на родинних фірмах Івана Бокала та Володимира Полуситка. Це – гектари землі, сотні квадратних метрів нежитлових приміщень і навіть новенький “Мерседес GLE 400”, який на ринку коштує більше 3 мільйонів гривень. Плюс орендовані ділянки.

“Активи – це будь-яке майно чи права якими володіє та чи інша особа. Тобто, фактично держава мала б блокувати все інше майно. Немає ніякої позначки в реєстрі, що ця особа під санкціями, майно, яке не мало б відчужуватися. Мін’юст не розробив ніякого положення, порядку. Вони кажуть, що для цього потрібно додаткове законодавче регулювання. Тобто, має бути закон, який би їм сказав, як це робиться. Активи швидко можуть витікати від цієї особи. Їм продати може не вийде, хоча гроші можуть зараховуватися. А переписати, подарувати в довічне користування цілком можливо”, – каже юристка Тетяна Шевчук.

Що ж ми маємо у підсумку – красивий та резонансний початок. А чи буде таким багатообіцяючим фінал? Як виявилося, держава не надто законодавчо готова до впровадження обмежень цілком. По факту бізнесу блокують лише рахунки, а машини, літаки, квартири чи будинки – під обмеженнями лише на словах. Одні компанії без проблем перейменовуються і змінюють місце реєстрації, намагаючись хоч якось замести сліди від санкцій, інші йдуть в суди оскаржувати рішення РНБО та укази Президента. Там ці справи – закриті, бо, мовляв, державна таємниця. То ж навряд чи ми колись дізнаємося за що ту чи іншу фірму взагалі внесли у санкційний список.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі