Олег Рибальченко

Олег Рибальченко

Аналітик ГО «Антикорупційний блокпост»

Бюро економічної безпеки – історія та аналоги

Share Button
Ілюстративне фото
Історія створення нового правоохоронного органу та порівняльний аналіз його структури та функціоналу з іноземними аналогами

Ідеї та історія створення органу по боротьбі з фінансовими злочинами.

Про створення спеціалізованого органу, що буде займатися боротьбою з фінансовими злочинами проти держави, говорили вже давно. Створення цивільної служби при міністерстві фінансів, для заміни податкової міліції та припинення дублювання функцій, було пріоритетною вимогою Міжнародного валютного фонду ще в далекому 2013 році. Навесні 2013 року в Кабінеті міністрів Азарова навіть розглядався проект закону про фінансову поліцію, створений за ініціативи… податкової міліції. Щоправда розвитку проект не отримав.

Запал до створення органу по боротьбі з фінансовими злочинами, за західним зразком, з’явився після Революції Гідності. Весною 2014 року, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк, доручив підготувати концепцію формування Служби фінансових розслідувань, що мала замінити податкову міліцію і включити в себе підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами. Європейський Союз щоправда заявив, що не підтримує створення органу в запропонованому Україною форматі.

Зрештою, був підготовлений законопроект №4449а, що навіть був зареєстрований у Верховній Раді, наприкінці осені 2014 року, проте, він був відкликаний через критику МВС та профільного комітету. Наступного разу, про орган протидії фінансовим злочинам згадали у 2015 році. На сайті ДФС навіть був опублікований проект закону, з метою громадського обговорення, проте далі справа не пішла. Навесні 2016 року народними депутатами був запропонований законопроект «Про фінансову поліцію».

Міністерство внутрішніх справ, Міністерство фінансів та Міністерство економічного розвитку та торгівлі підтримали проект, проте він в котре «заглох» та не був прийнятий. В 2017 році вже МінФін пропонував проект закону про Службу фінансових розслідувань – безрезультатно. У 2018 році Міністерства фінансів України та Литви створювали спільний Координаційний комітет для реалізації реформи ДФС та створення Служби фінансових розслідувань.

У Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про Національне бюро фінансової безпеки» авторства Ніни Южаніної, що піддався критиці тодішнього Міністра фінансів Олександра Данилюка. Наступний етап створення органу по розслідуванню справ про економічні злочини почався після президентських виборів 2019 року. Олександр Данилюк, що вже зайняв пост секретаря РНБО заявив, що створення органу є пріоритетним кроком. Відповідний закон навіть був поданий до Верховної Ради в рамках «турборежиму», проте пізніше він був знятий з розгляду. В той же час, були зареєстровані нові законопроекти, які пізніше були також відхилені.

В державному бюджеті на 2020 рік вже навіть було передбачено фінансування, ще не створеного Бюро фінансових розслідувань. Зобов’язання щодо ліквідації податкової міліції та створення нового органу, були взяті в обмін на фінансову допомогу від ЄС та в рамках меморандуму з МВФ. Бюро економічної безпеки мало запрацювати до кінця 2020 року, проте цього не сталося. Повноцінний початок створення Бюро економічної безпеки був покладений на початку 2021 року.

Отже, актуальність створення Бюро економічної безпеки, чи аналогічного по суті органу, була в Україні вже дуже давно. Ідея ліквідації та реформування податкової міліції активно підтримувалася міжнародними партнерами. Більше того, неодноразово різноманітні правоохоронні органи, що дублюють один одного та займаються фінансовими правопорушеннями, ставали фігурантами корупційних скандалів, хабарництва та тиску на бізнес.

Сутність питань, якими буде займатися Бюро економічної безпеки

По своїй суті, якщо дивитися на сучасну класифікацію, Бюро економічної безпеки має займатися протидією так званій «білокомірцевій злочинності». Безпосередньо це шахрайство в сфері економіки, промислове шпигунство, ухилення від сплати податків, податкові банкрутства.

Корупція також відноситься до «білокомірцевої злочинності» і хоча не являється безпосереднім профілем діяльності БЕБ, проте злочини якими буде займатися БЕБ в переважній більшості не можливі без різних видів корупції на різноманітних рівнях. Звичайно, дана злочинність не є насильницькою і не покликана нанести безпосередню шкоду життю та здоров’ю людини чи групи осіб, не зазіхає на їх основоположні свободи, проте несе найбільшу шкоду сучасному суспільству.

В принципі, крізь призму різноманітних економічних умов в яких перебувала Україна за останні 30 років – на певному етапі виживання та більш-менш пристойне існування частини цього суспільства, було не можливе без різних видів економічної злочинності. Хоча на сучасному етапі саме злочини якими буде займатися БЕБ, разом з корупцією вищих органів влади, наносять найбільшу економічну шкоду українському суспільству. Різноманітні фінансові афери також мають стати об`єктом уваги Бюро економічної безпеки.

Хоча вони і відносяться до «шахрайства» проте, деякі їх види, на кшталт фінансових пірамід (нещодавній приклад B2B Jewelry) фактично «витягують» кошти з населення, які могли б бути збереженні на «чорний день», вкладені в активи (в тому числі у формі банківських депозитів) чи елементарно витрачені людьми, що б стимулювало економіку. Для справедливості кажучи, законодавчі ініціативи голови комітету з питань податкової та митної політики Данила Гетьманцева, щодо обов’язкової декларації, оподаткування та внесення на банківські рахунки готівки яку громадяни мають «під подушкою» далеко не нова. Про це мріяли ледь не всі скликання Верховної Ради і склади Кабінету Міністрів.

Проте, ці ініціативи матимуть право на життя, лише у випадку гарантій захисту коштів з боку держави та відсутності ризиків і стабільності.

Міжнародні аналоги та орієнтири

Протягом всього терміну обговорення можливості створення Бюро економічної безпеки (або його попередників під іншою концептуальною назвою), постійно озвучувалися тези, щодо того, що майбутній орган буде створено в співпраці з міжнародними партнерами та по закордонному зразку.

Звичайно, певною мірою ці закиди є популістичними. Проте, якби не розпиналися адепти «внєшнєго управлєнія» творити даний орган без допомоги іноземних партнерів власними силами, як мінімум «страшнувато». Щоправда, розбираючись в суті важливо розуміти всі аспекти міжнародного досвіду та визначати реперні точки і орієнтири. Для прикладу в США, Канаді та Великій Британії, фінансові розслідування є окремою від криміналістики галуззю, на ряду з судовою медициною та судовою психіатрією, якщо говорити про підготовку кадрів для БЕБ. При цьому, під фінансовими злочинами розуміють узагальнене поняття різноманітних дій. В США правоохоронні органи максимально звертають увагу на фінансову сферу.

Одним з завдань Міністерства фінансів США є боротьба з фінансовими злочинами, що в принципі відповідає існуючій в Україні системі, в якій ДФС (податкова міліція) знаходиться в вертикалі Міністерства фінансів України. У структурі Мінфіну США діє Служба внутрішніх доходів, що займається виявленням та розслідуванням фінансових злочинів, а також Служба по боротьбі з тероризмом і фінансової розвідки, якій підпорядковується FinCEN – орган, що відповідає за боротьбу з відмиванням коштів та іншими фінансовими операціями, шляхом відстеження великих або підозрілих фінансових операцій.

Варто згадати, що витік даних з FinCEN в 2019 році мав в собі інформацію, що стосувалася і України. Так, стало відомо, що через американський банк JPMorgan Chase перераховувалися кошти для Пола Манафота, як винагорода за співпрацю з Партією Регіонів. Також в матеріалах були дані щодо ряду українських олігархів. Паралельно з цим, в структурі Міністерства юстиції США існує федеральне агентство – Бюро алкоголю, тютюну, вогнепальної зброї і вибухових речовин, яке крім, стандартної для США дотичності до боротьби і протидії тероризму, закономірно здійснює контроль і протидію незаконному обігу алкогольної та тютюнової продукції. Зазирнувши в історію, цікаво побачити, що це Бюро засновувалося як «Лабораторія прибутків» і підпорядковувалася казначейству, потім існувало як «Бюро сухого закону», а певний час навіть було підрозділом ФБР.

З іншого боку Федеральне бюро розслідувань, що підпорядковується Міністерству юстиції США, також займається справами пов’язаними з фінансовим шахрайством, незаконним гральним бізнесом, хоча і не має спеціалізованого підрозділу по боротьбі з фінансовими та економічними злочинами.

У Великобританії та Італії діють спеціалізовані правоохоронні органи з протидії сучасній організованій злочинності, що за своїм функціоналом відповідають обов’язкам, які покладені на Бюро економічної безпеки України. Так, у Великій Британії після реформи 2006 року, було виділено спеціалізований правоохоронний орган з функціями контролю за фінансовими установами – Службу з протидії організованій злочинності, що має в своїй структурі підрозділ фінансової розвідки, який займається збором даних про сумнівні фінансові операції, аналізом цих даних та передачею їх оперативним підрозділам. В Італії, наприклад, цими обов’язками займається Фінансова поліція.

Реалії формування та запуску

Бюро економічної безпеки Очевидно, що однією з найбільших проблем України є корупція, а саме політична корупція та корупція в вищих ешелонах влади. Тому, сліпе використання досвіду іноземних країн, в тому числі найбільш прогресивних та потужних, не принесе потрібного результату. Використання та переймання досвіду має стосуватися безпосереднього навчання персоналу, методам та роботі з сучасними інструментами, підходами, схемами, аналітикою.

На кшталт, як це відбувається в плані співпраці НАБУ та ФБР. Перейняття ж структури та інтеграції Бюро економічної безпеки у вертикаль певного Міністерства, навіть в плані мінімального підпорядкування, буде хибним та приреченим на провал.

Голови Міністерств в Україні являються фігурами політичними, тому підпорядкування їм такого органу, як мінімум призведе до «закриття очей» на певні операції, а як максимум призведе до політичних розправ над опонентами. До того ж, керуючись тією ж іноземною практикою, перебування в структурі певного міністерства не означає безпосереднє призначення керівництва.

Так у США, ФБР знаходиться в структурі Міністерства Юстиції, проте Директор призначається Президентом США і затверджується Сенатом. В ідеалі, процес обрання керівника Бюро економічної безпеки має бути компромісом системи важелів і противаг, яку побудують між собою неупереджені (на повну незалежність вже годі сподіватися) члени комісії з обрання.

Сам же очільник БЕБ після свого призначення, має забути про осіб, що обрали його кандидатуру, а зосередитися на службі державі та народу.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі