“Чоловіки помітно нервують, коли мене бачать”, – львівська таксистка Яна

Розмовляла Катерина Бенюк | 27 листопада 2021
Share Button
Водійка Яна за кермом свого авто
В Україні жінок, які таксують досить мало, хоча просто водійки на дорогах вже нікого не дивують, на щастя. У Львові таксисток ще менше і це не дивно, враховуючи наскільки це небезпечна робота.

Однак, “Ділу” вдалось поспілкуватись з львівською таксисткою. Її звуть Яна і родом жінка аж з Чернігівщини.

“Родом я з Ніжина, яке славиться ніжинськими огірочками. Там закінчила школу, училище, одружились і там же народила донечку. Ще зі школи була мрія купити машину і бути таксистом або торговим (агентом – ред.). У 2009 році переїхала з донечкою до Львова. Вийшла вдруге заміж. У 2016 році мрія юності почала збуватись – я отримала права. Купила авто і знайшла роботу торговим агентом”.

Вкінці 2019 року мені підпалили авто, і я залишилась і без авто, і без роботи

У скільки років сіли за кермо?

“Вперше сіла за кермо в 25 років. Знайомий мав джип Nissan Terrano і вчив мене їздити”.

Якщо бачите червоне таксі, то можете бути впевненні у безпечній поїздці

Чому пішли таксувати і коли?

“Вкінці 2019 року мені підпалили авто, і я залишилась і без авто, і без роботи. Літом 2020 чоловік сестри запропонував сісти на його авто. У нього свій таксопарк. Потім я купила авто, і тепер я знов працюю торговим агентом, а у вихідні таксую на своєму авто”.

Як ставляться до вас пасажири – чоловіки та жінки?

“Жінки приємно здивовані, коли я приїжджаю, а чоловіки всю дорогу помітно напружені. Але в кінці пункту призначення дякують, що доїхали без пригод і “сиплять компліменти”, що круто їжджу”.

Чи таксуєте ви у темну пору доби? Наскільки жінці-таксистці небезпечно займатись такою роботою?

“Час від часу “заїжджуюсь” до години 1-2 ночі. Чоловікам страшно таксувати, а жінці тим більше, бо різні клієнти попадаються”.

Можливо, були неприйнятні і небезпечні випадки?

“Поки Бог мене береже і підсідають адекватні пасажири”.

Зараз на дорозі в основному за кермом впевнені у собі жінки-водії і мужчини-олені

Чи були смішні ситуації, пов’язані з вашою роботою?

“Приїхала я раз на виклик, вже темніло. І бачу стоять двоє чоловіків. По силуету бачу, що щось святкували і мене трохи насторожило це. Думаю, як поїдуть обидва, то щось придумаю і відміню замовлення, але сів один і на переднє місце. Проїхали пару метрів і він питає мене, чи не страшно їздити? А я йому строго: мені ні, а як Вам страшно, то пристебніться. Він мовчки пристебнувся і від вулиці Миколайчука до  Хуторівки їхав мовчки. Коли виходив, то попросив мою руку і поцілував. Каже: я перший раз їхав з “жінкою-таксі” і переживав, щоб вдало доїхали”.

Як на дорозі ставляться до жінки-водія?

“Наші чоловіки завжди вважають, що жінка за кермом – це мавпа з гранатою. Але зараз на дорозі в основному за кермом впевнені у собі жінки-водії і мужчини-олені, які гірше тої мавпи. Дуже рідко попадаються адекватні чоловіки”.

Чи подобається вам таксувати?

“Я дуже люблю проводити час за кермом. А завдяки таксуванню я все більше знайомлюсь з містом”.

А як ви відпочиваєте після роботи на таксі?

“В мене по татовій лінії всі вишивають, навіть тато колись вишивав. Мене ніхто цього не вчив, якось все само виходить. Вишиваю і хрестиком, і бісером. А минулого року на день народження сестра подарувала набір для гердану, а її чоловік зробив станок. Я більше року не знала як до нього приступити, бо це було для мене щось нове. А коли я захворіла на “ковід”, мені дало трохи ускладнення на очі, і я не можу поки що вишивати, то вирішила спробувати його сплести і мене це затягнуло. Я після роботи, після таксування, сідаю за станок і відпочиваю. Я отримую велике задоволення”.

Роботи Яни з бісеру

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі