Чи подбає Укрзалізниця про безпеку пасажирів та що робити у разі нападу

Катерина Бенюк | 19 листопада 2021 Життя
Share Button
Фото ілюстративне
«Я не знаю, чому я тоді ж і не звалила з того СВ, а просто сказала, шо я не хочу, не буду і шо за хр*нь. Далі він не затикався, але не чіпав мене, і тільки розказував, яка я нікчема і шо в мене в житті ніх*ра не вийде. Я розвернулася до стінки, він закрив двері, стащив з мене одіяло, сам став на коліна і намагався розставити мені ноги і ліз цілуватися і цілувати». Це слова Надії Кушнір. У вересні 2021 року її намагались згвалтувати у поїзді сполучення «Київ-Львів».

“Невідомий пробрався до нашого купе, вдягнений був лише в труси, заблокував двері і почав бити. Притиснув до ліжка. Тримав за горло і бив багато разів. Я кричала, прокинувся син. Син почав кричати і просити “не бити маму”, на що невідомий розвернувся і хотів ударити сина. Я затримала удар, пообіцявши, що зроблю все що завгодно, аби він не бив сина”. А це опис нападу на Анастасію Лугову рік тому. Тоді цей випадок сколихнув всю Україну і  трапився він у потягу «Київ-Маріуполь».

Анастасія Лугова та нападник на неї

«Насильство над жінками є проблемою всього світу. Так як страждають в більшості саме жінки, то у 1992 році насильство над жінкою було визнано однією з форм дискримінації , що зафіксовано в Загальних рекомендаціях комітету ООН з ліквідації дискримінації стосовно жінок №19», – Радушинська Наталія, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області, голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Житомирської області, адвокатка, членкиня  асоціації жінок-юристок «ЮрФем».

Чи став би відомим випадок з Надією Кушнір, якби уся країна не була увігнана у шок з нападом на журналістку Лугову – невідомо. Але факт, що саме Анастасія підняла хвилю занепокоєння в українському суспільстві. Тепер ми знаємо, що спроби згвалтування, сексуального домагання до жінок – не випадковість. Таких Надій, Анастасій, Катерин, Оксан і т.д. дуже багато.

Цей текст мав починатись інакше. Читач мав уявити собі романтизовану картинку з фільмів про залізничну подорож, доброго провідника і цікавого сусіда по купе з бесідою за гарячим чаєм. Але забудьте. Ми одразу почали з обливання «холодною водою». Те, що описала Надія Кушнір, львівська дитяча ілюстраторка, це страх кожної жінки. Раз за разом, сідаючи у потяг, підсвідомо чи свідомо, жінки завжди насторожені. Бо була Анастасія і було 100 таких до неї і 100, ймовірно, буде й після.

«Слід знати, що сексуальні домагання можуть мати різні форми – це вербальна та невербальна поведінка нападника сексуального характеру,  метою або наслідком якої є порушення гідності , створення принизливого, образливого, ворожого, залякувального середовища.  На практиці далеко не кожен виклик поліції за фактом вчинення нападу з метою вчинення згвалтування чи сексуального насильства завершується притягненням винної особи до відповідальності. Лише мізерний відсоток справ доходить до розгляду в суді», –  Радушинська Наталія.

І тут доречно пригадати ще один випадок у поїзді «Львів-Маріуполь», де чоловік тероризував двох пасажирок. Зокрема, чіплявся до них зі словами «Дівчата, а ви голенькі спите?». Чоловік разом зі своїм товаришем розпивали алкоголь, обговорювали жінок у їх же присутності, слухали голосно музику. Коли дійшло до межі, то ні провідник, ні начальник поїзда не відселили неадекватного чоловіка, який дозволяв собі нецензурні вислови у сторону пасажирок. Більше того, коли на зупинці поїзда приїхала поліція, то їхня реакція також видалась просто байдужою.

«До Тернополя залишалось 15 хв, протягом яких нам розказували провідниці шо нічого ті поліцейські не зроблять і шо буквально пару днів назад (!!!) у них така ж ситуація була. Шо прийшли поліцейські, постояли поговорили, і вийшли. І шону цей ше не такий пяний, а той то вопше був повний неадекват, який бився об двері і з яким нічого не можна було зробити“. І шо там у якомусь купе виходять в Тернополі, ішоб ми були мудріші і розсудливіші і йшли туди», – розповіла тоді Катерина Стельмащук, яка це все пережила.

Рік тому почались дискусії –  що ж робити з цією проблемою? «Укрзалізниця» перекидала відповідальність на поліцію, поліція на «Укрзалізницю». І найгірше, що ніхто нічого конкретного зробити чи хоча б запропонувати так і не зміг (або не захотів).

20 жовтня 2021 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася публічна дискусія на тему “Безпека жінок і протидія харасменту у поїздах”.

Тоді громадські діячі висунули низку вимог:

-забезпечити наявність вільних резервних місць для людей, що опинилися в небезпечній ситуації;

-організувати продаж квитків з можливістю врахувати побажання щодо купе (чоловіче/жіноче/змішане);

-забезпечити відеоспостереження у вагонах поїздів; змонтувати “тривожні кнопки” у вагонах;

-розглянути можливість ліцензійного придбання спецзасобів для провідників та начальників поїздів;

-проводити тренінги для особового складу УЗ, зокрема про правила спілкування з постраждалими; забезпечити ліцензійовану охорону у поїздах.

Але нагадаємо, як писав заступник міністра МВС (тоді Арсена Авакова) Антон Геращенко, що було б добре, якби «Укрзалізниця» організувала у своїх поїздах охорону. Так позиція поліції залишилась незмінною.

«Діло» запиталось у львівської поліції, адже частина нападів відбувались за напрямком «Львів», чи очікувати людям на наряди поліції у поїздах, та отримало стандартну відповідь від пресслужби:

«Якщо ви стали очевидцем або жертвою протиправних дій, то негайно телефонуйте на 102 і звертайтеся до керівника поїзда. Зараз у потягах не передбачено чергових поліцейських і жодної інформації про те, що вони з’являться найближчим часом немає».

Так що там в “Укрзалізниці”?

Однак, як відповіли «Ділу» в УЗ, вони все ж працюють над встановленням воєнізованої охорони у поїздах. Рішення про запровадження такого пілотного проєкту було ще 13 серпня 2020 року. Коли саме пасажири зможуть побачити цю охорону в реалі у всіх поїздах – невідомо.

Крім того, як розповіли в «Укрзалізниці», вони у питанні безпеки діють за кількома напрямками. Зокрема, це співпраця з поліцією, яка, видається, не дуже проявляє ентузіазм у цьому питанні. Також УЗ проводить «виховні» роботи з начальниками поїздів та провідниками на предмет їхніх дій у конфліктних ситуаціях. На жаль, просвітницька робота завжди відбувається довго. Та і треба розуміти, що провідники не супергерої і також мають страхи.

Що цікавіше, що «Ділу» також розповіли про модернізацію рухомого складу:

«Так, нові вагони обладнані системами відеоспостереження, кнопкою виклику провідника, триває робота над встановленням індивідуальних сейфів та додаванням сигналізації на двері купе».

На цей день, як запевнили в УЗ, вони працюють і над механізмом купівлі квитка, надаючи пасажиру можливість вибирати собі місце згідно гендерної приналежності.

До слова, у 2010 році деякі філії «Укрзалізниці» ввели роздільні купе на чоловічі та жіночі. Однак, така послуга виявилась провальною –  ідея не користувалась попитом у пасажирів і багато місць залишились нереалізованими. Крім того, існує багато інших підводних течій. До прикладу, якщо чоловік захотів купити місце у жіночому купе, то згідно закону відмовити йому не можуть. Будемо надіятись, що все ж «Укрзалізниця» впорається і з такими викликами.

Все це фундамент. Досить слабкий, ще нереалізований, але вже прописаний. Як не поліція, то хоча б УЗ робить перші кроки щодо безпеки у своїх поїздах. Скільки нам, жінкам і чоловікам (бо небезпека чатує на всіх), чекати на повне виконання плану – не повідомляють.

Що робити, якщо на вас напали?

А поки ми чекаємо, Наталія Радушинська, адвокатка та членкиня  асоціації жінок-юристок «ЮрФем», ділиться своїми порадами:

«Якщо жінка подорожує потягом, то я б порадила вже під час посадки оцінити обстановку. У разі виявлення пасажира в нетверезому стані повідомити про те провідника вагону. Адже перевезення пасажирів в нетверезому стані заборонено. Тому я б радила не чекати «продовження бенкету», а вимагати від провідника виконання п.2.20.1. Правил перевезення пасажирів – видалення такого пасажира з поїзду.

Також доречно тримати в готовності свій телефон, щоб за можливості увімкнути аудіо чи відео запис, подзвонити на 102. Наразі відповідальність за безпеку пасажирів несе начальник потягу, а прибуття поліції можна очікувати на найближчій станції.

Якщо напад або його спроба стався, раджу не покладатись виключно на працівників залізниці, але самостійно повідомити поліцію за номером 102 при першій  можливості».

Як рекомендує адвокатка, якщо напад лише починає відбуватись, то пасажирка має спробувати створити якнайбільше шуму всіма доступними їй засобами.

«Для того щоб розслідування було ефективним збережіть всі докази нападу,  які є (речі на яких можуть бути сліди, аудіо -відео записи, фотографії), зафіксуйте тілесні ушкодження, які ви отримали в травмпункті найближчого медичного закладу, запишіть імена та телефони людей, які були свідками (чули, бачили) нападу.

В  будь- якому випадку пам’ятайте, що вашої вини в нападі немає. Немає жодної причини, щоб перекладати вину за чужі дії на ваші плечі. Пам’ятайте, що є люди готові прийти вам на допомогу. Ви можете отримати захист професійного адвоката, якщо звернетесь до системи безоплатної правової допомоги. Координати та дані найближчої до вас точки доступу вам повідомлять за безкоштовною лінією 0-800-213103. Спеціалісти системи також дадуть вам первинну консультацію та алгоритм дій в залежності від ваших конкретних обставин».

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі