Олег Рубанчук

Олег Рубанчук

Аналітик ГО "Промислово-підприємницька спілка"

Депутатський лоббізм Климпуш-Цинцадзе – від євроінтеграції до шкурних інтересів

Share Button
Фото ілюстративне
В українській політиці дуже цікаво спостерігати за трансформаціями депутатів. Деякі з них від скликання до скликання, рік за роком прогресують та рухаються політичними сходинками. Деякі ж, опинившись в статусі «збитих льотчиків» починають займатися дрібним чи не дуже, рішаловом, корупцією та лоббізмом.

Сьогодні мова піде про депутатку від партії «Європейська солідарність» Іванну Орестівну Климпуш-Цинцадзе. За часів президентства Порошенка вона вже була народним депутатом України, а в 2016 році обійняла посаду віце-премєра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Після поразки Порошенка на президентських виборах, Іванна Орестівна стала однією з небагатьох соратників 5 президента хто зміг увійти до Верховної Ради під прапорами партії «Європейська солідарність».

В великій корупції Климпуш-Цинцадзе ніколи не була помічена, хоча і не соромилася бути колегою по партії корупціонерів. Персона Іванни Орестівни використовувалася як приклад успішності президента Порошенка на міжнародній арені в спілкуванні з іноземними партнерами. Проте, в останні роки нардеп вдається до дрібного лобізму шляхом продажі подання депутатських запитів та звернень з ціллю заробити зайві кошти.

В листопаді 2020 року журналісти програми «Схеми» порталу «Радіо Свобода» (нехай простять мене адепти партії «ЄС» що твердять про те, що вся негативна інформація про їх політичних кумирів – то закиди проросійських сил), опублікували матеріал «Іменем депутата»: як парламентарі лобіюють власні інтереси у своїх непублічних зверненнях», в якому несподівано опинилася Климпуш-Цинцадзе. (https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30944798.html)

Згідно матеріалів журналістського розслідування лише за 2020 рік, Іванна Орестівна подала близько 650 депутатських звернень. Дані звернення та їх зміст не публікуються в жодних відкрити джерелах, так як це не передбачено законом, що створює умови для маніпуляцій. Проте, відкритими є депутатські запити, яких Іванна Орестівна вже встигла зареєструвати аж цілих 87.

Начебто це може говорити про ефективність роботи депутата, про це зовсім не так. Адже основою роботи народного обранця має бути зміст, а не форма і кількість.

Так, 19.03.2021 Климпуш-Цинцадзе направляє запит до Віталія Кличка з приводу будівництва за адресою вул Мечнікова 7-Б, в якому говорить, що до неї ніби-то звернулася місцева жителька просить повернути благоустрій на земельній ділянці, де планувалося будівництво, що ніби-то було заборонено рішенням суду.

Нюанс полягає в тому, що якщо скористатися тими ж «відкритими» джерелами, на які посилається Іванна-Орестівна, стане зрозуміло, що за цією адресою заплановано будівництво 34 поверхового житлового комплексу ЖК «Егоїст» (https://lun.ua/uk/%D0%B6%D0%BA-egoist-residence-%D0%BA%D0%B8%D1%97%D0%B2 ), а сама адреса «Мечнікова 7-б», являється адресою майбутнього комплексу, а не адресою існуючого будинку в якому порушено «благоустрій» сусіднім невдалим будівництвом. Більше того, дане будівництво являється скандальним (https://nashigroshi.org/2019/03/11/skhema-bondara/) проте, Іванна-Орестівна не бореться проти забудови прибудинкової території своїх сусідів (ФОП її чоловіка Арчіла був зареєстрований в будинку на вул. Пилипа Орлика, колишня – Чекістів, а її діти ходять до Кловського ліцею, що може свідчити про те, що народний депутат проживає поблизу), а лише нібито «піклується про благоустій», чи не бажаючи просто «збити коштів» з забудовника.

В запиті до премєра Шмигаля, Климпуш-Цинцадзе дуже переймається, що після прийняття закону «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом», банки почали вважати національними публічними діячами всіх членів Кабінету міністрів України та осіб, що займали відповідальні посади в Україні з 1991 року, хоча за її словами поняття «національних публічних діячів» було визначено лише в 2014 році. Складається враження, що Іванна Орестівна, дуже переймається за можливий моніторинг походження статків свого батька Ореста Климпуша, який займав посаду міністра транспорту в 1992-1994 роках. І так, до речі, намагаючись підготуватися до можливого «відмазування» батька, Іванна Орестівна також «відмазує» усіх корумпованих діячів періоду Януковича, на реванші яких піариться її політична сила, так як за її логікою, вони не мають підпадати під фінансовий моніторинг статків.

Ну і взагалі смішно виглядає «порушення питання під час прийому мешканців с. Ясіня Рахівського району», від депутата що був обраний за списком політичної партії і не має власного стабільного округу. Родина Климпуш-Цинцадзе походить з Закарпаття, тому логічніше було б писати про рішення «сімейної ради», а не прикриватися прийомом громадян, честь отримати який місцеві жителі та сусіди з-роду віку не отримували. Забудова природоохоронного заповідника – порушення закону, однозначно і незалежно від «можливого негативного впливу на довкілля».

Хочеться нагадати Іванні-Орестівні, що оцінка соціально-економічного впливу будівництва гірськолижного курорту на місцевих мешканців – це можливість пересічним жителям здавати колиби туристам, заробляти кошти не поневіряючись за кордоном, а не те, що «дача» депутата може привернути увагу.

Отак от, екс-посадовець що займався євроатлантичною інтеграцією поступово спускається до елементарного «шкурного» лобізму шляхом подачі запитів та звернень в своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб, за грошову винагороду.

Окремо хочеться відзначити грамотність та подачу інформації і суті питання в запитах Іванни-Орестівні. Можливо якби «євроінтеграцією» від імені України займався хтось інший, безвізу з ЄС не довелося б чекати три роки, а він був би отриманий значно швидше.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі