Форум видавців у Львові: як популяризація українських книжок перетворилася на спосіб заробітку

Богдан Скаврон | 24 вересня 2021 Львів
Share Button
Фото: LITCENTR.IN.UA
Ті, хто торгує книжками, досі пригадують “золоті часи” на початку 1990-х років, коли підприємливі люди шукали оптові ринки, гуртові бази та навіть підпільні біржі, на яких можна було закупити дефіцитний товар, до якого тоді належали і книжки, у кілька разів дешевше, ніж він коштує вдома, і вирушали в “човникові” мандри. На хороші книжки був тоді величезний попит, вони на прилавку не лежали, треба було попасти на завіз і вистояти чергу.

Ще наприкінці 1980-х радянські видавництва почали продукувати масову літературу – зарубіжні детективи та фантастику, перекази перших телевізійних “мильних опер” – “Рабині Ізаури” та “Багаті теж плачуть”. Таке чтиво розліталося, як гарячі пиріжки. За той час, поки книжка добиралася від друкарні до книжкового магазину, її ринкова вартість виростала в кілька разів.

Біля книгарень в обласних центрах тоді гуртувалися перекупники, які стежили за завезенням товару з бази книготоргу. Згодом у пошуках дефіцитних книжок вони робили рейди по районних центрах, роз’їжджали теренами уже колишнього Радянського Союзу, вишукуючи дефіцитний товар за дешевшими цінами.

“У період тотального дефіциту вдавалося отримати не менше 10 рублів прибутку на книжці, за одну поїздку на оптовий ринок у Білорусь тоді можна було заробити 600-1000 рублів, але гроші знецінювалися, тому на них знову закуповували товар”, – розповідав репортерові “Діла” один із тодішніх бізнесменів.

На відміну від купюр книжки ніколи не втрачали у вартості. Сьогодні торгівля цим товаром знову приносить чималі прибутки.

За приблизними підрахунками, тепер для того, щоб закупитися півтора десятком видань на щорічному книжковому ярмарку у Львові, який проводить “Форум видавців”, потрібно відкласти щонайменше 5-6 тисяч гривень. У цю суму входить не лише вартість придбаних книжок, але й плата за вхід на територію ярмарку, яку почали стягувати з відвідувачів приблизно в той самий час, коли відбувся ребрендинг цього заходу, який ось уже три роки проводиться як BookForum.

Ще у 2019 році відомий український письменник і видавець Віталій Капранов зауважив, що у видавців, які приїжджають на книжковий ярмарок у Львові спостерігається падіння продажів приблизно у 1,5-2 рази. “Це ставить під сумнів сенс брати участь у Форумі. Раніше вся ця територія була заставлена наметами, тут вони стояли у два ряди, однак сьогодні кількість видавництв-учасників менша 200, проти 500-600, як було колись. Скрізь розміщені ятки від одних і тих самих видавництв. Та й відвідувачу немає смислу сюди йти, бо ті ж самі книги можна побачити в будь-якій книгарні і не платити за вхід на територію ярмарку”, – говорив він, відзначивши, що таку кількість книг його видавництва, яка продається тут, легко реалізовується під час зустрічей із читачами в бібліотеках.

До того ж, за словами Капранова, участь у Форумі – дуже дорого обходиться його учасникам: треба покрити витрати і за проживання, і за харчування та дорогу, ще й зробити немалий внесок за право продавати книги організаторам.

Цього року, коли після коронавірусної перерви книжковий ярмарок знову став відкритим для відвідувачів, ситуація мало змінилася. Як розповів письменник, перекладач та видавець Олексій Жупанський, відвідувачі вже не так жваво йдуть на Форум. Однією із причин цього він знову ж таки назвав платний вхід на головну локацію. “На тлі спадаючого інтересу до книжок робити платний вхід на ярмарок, де треба буде також давати гроші за книжки – це не той сегмент, де люди охоче платитимуть ще й за вхід. Треба шукати варіанти як не робити платний вхід, щоб люди безкоштовно приходили купувати книги”, – вважає він.

Усім відомо, що організацією “Форуму видавців” у Львові займається громадська організація з такою ж назвою. Її незмінними співпартнерами є і міська, і обласна ради, а левовий внесок коштів на його проведення організатори отримують як грант від державної установи – Українського культурного фонду.

Як свідчить кошторис BookForum 2019 року, із 5 мільйонів гривень, які були заявлені для його проведення, майже 2 мільйони становив грант від УКФ, ще півмільйона — профінансували з місцевих бюджетів.

Простежити за тим, куди йдуть гроші, отримані на проведення, прибутки від внесків та плата за вхід на книжковий ярмарок, досить таки складно. Ситуацію заплутує те, що, окрім громадської організації “Форум видавців”, існує ще декілька комерційних підприємств зі схожими назвами, які очолюють люди, які займаються організацією дійства під назвою BookForum.

До речі, як свідчить оприлюднена декларація засновниці “Форуму видавців” Олександри Коваль, яка від 2018 року очолює державну установу “Український інститут книги”, право власності на торгову марку BookForum належить саме їй. Чи має пані Коваль від цього зиск, точно не відомо.

Відповідно до тієї ж декларації — статки у засновниці “Форуму видавців” далеко не мільйонерські. Єдина нерухомість Олександри Коваль – квартира у Києві на 90 квадратних метрів, яка належить їй на праві власності навпіл разом із сестрою. На рахунках в банку вона тримає трохи більш ніж 300 тисяч гривень та 20 тисяч доларів, готівкою — ще близько 80 тисяч доларів. За минулий рік чиновниця заробила на своїй посаді понад 850 тисяч гривень, ще 420 тисяч Олександра Коваль отримала як пенсію.

За даними ресурсу Оpendatabot, організатор BookForum ГО “Форум видавців” у 2020 році отримав дохід у розмірі майже 7 мільйонів гривен. Як і належить неприбутковій громадській  організації, у графі прибуток — нуль, тобто всі ці кошти були витрачені.

Як уже згадувалося, водночас із ГО “Форум видавців” у Львові існує ще декілька підприємств, які мають схожу назву, спільних засновників та керівників, а часом одну й ту ж адресу реєстрації.  І основний вид їхньої діяльності — організація та проведення конгресів та торгових виставок. Одне з них — підприємство “Форум видавців”, засновником якого є однойменна громадська організація.

Це підприємство було зареєстроване у червні 1999 року зі статутним фондом 500 гривень. Його бенефіціарним власником вказано Катерину Шевченко, яка до травня 2017 року була  його директором (тепер на цій посаді — молода менеджерка Уляна Тартух). Як відомо, Катерина Шевченко — давня помічниця Олександри Коваль у справі книготоргівлі. На даний час вона очолює і ГО “Форум видавців”, замінивши у 2018 році подругу, яка пішла на державну службу.

За даними Оpendatabot, підприємство отримало у 2020 році понад 800 тисяч гривень доходу, але чистий прибуток у нього “мінусовий”, тобто працюють собі ж у збиток.

Ще одним підприємством, яке пов’язане з організаторами BookForum є ТОВ “Форум видавців 1994”. Його адреса (Львів, Шота Руставелі, 7) збігається із адресою ГО “Форум видавців”. Хоча у назві підприємство вказано дату 1994, його було засновано недавно – у 2017 році. Серед засновників — Катерина Шевченко, Любов Борщова (фінансова директорка BookForum) та донька Олександри Коваль — Софія. Власне Софія Коваль є й бенефіціарним власником цього підприємства. Інформація про його фінансовий стан наразі недоступна.

Нинішня голова ГО “Форум видавців” Катерина Шевченко також є засновницею та бенефіціарною власницею ще одного приватного підприємства, яке існує з 1996 року. Чи залучають цю фірму до проведення книжкового ярмарку, невідомо, але її головний виді діяльності — організація конгресів і торгових виставок.

 Очевидно, діяльність згаданих підприємств, як і будь-яких бізнес-проєктів, спрямована на отримання прибутків. Наскільки суттєві ці заробітки на “популяризації книжок”, спробуємо з’ясувати в наступних публікаціях. Редакція “Діла” чекає на коментарі зацікавлених та обізнаних із ситуацією громадян.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі