“Головним завданням є вчасний доїзд до пацієнта”, – керівник центру ЕМД Андрій Васько розказав про виклики перед його структурою

Ольга Бомко | 24 січня 2021 Львів
Share Button
Фото: Львівський обласний цент ЕМД
Керівник Львівського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько в інтерв’ю «Ділу» розповів про нові проєкти та амбітні цілі покращити екстрену медичну допомогу на усіх рівнях її діяльності.
  • Нещодавно стало відомо, що МОЗ запускає новий проєкт єдиного аеромедичного простору. Яким чином долучиться до нього Львівський центр екстреної медичної допомоги?

Проєкт, який анонсований МОЗ – це та річ, про яку ми давно мріяли та чого давно бажали. Це є достатньо амбітна ціль і вона є реально досяжна. Вона майже незатратна для обласного бюджету, адже увесь проєкт практично фінансується державою. Єдине, що від нас потрібно – це дуже швидко знайти команду лікарів і забезпечити підготовку усієї документації у нас по установі. Від себе, як від центру, ми намагатимемося це зробити значно швидше, ніж інші центри змогли б це зробити. Ще до того, як надійдуть гроші від міністерства, ми розпочнемо навчання лікарів власним коштом.

  • На скільки такий проєкт є потрібним? Як відбуватиметься евакуація гвинтокрилами, та де вони зможуть приземлятися?

Питання приземлення гвинтокрила буде за всіма нормами авіації. І в цьому випадку відповідати за це буде профільне міністерство, до якого належатиме цей вертоліт. Це може бути один із підрозділів МВС. Але кінцеве питання те, що за це не буде відповідати наш центр. Польоти не є нашою профільною діяльністю. Основне для нас – це надання медичної допомоги, а транспорт – метод пересування для наших медиків. Скоріш за все площадки для приземлення будуть розміщені біля кожної лікарні інтенсивного лікування, яких в області є 9, і перша така площадка будуватиметься в лікарні швидкої допомоги у Львові. Крім того, такий вертоліт може сідати на будь-якому аеродромі, який є в нашій області, і також він може сідати на автомагістралях, де можна зупинити рух автотранспорту поліцейським авто та доїхати каретою швидкої допомоги до цього місця посадки.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

  • Яких пацієнтів будуть транспортувати таким способом?

Це будуть пацієнти з інфарктом, інсультом, після ДТП, з політравмою, нейротравмою, опіками. Загалом, такий проєкт аеромедичної евакуації є доцільним та є ознакою кожної цивілізованої країни і дуже добре, що ми розпочинаємо таку річ в Україні, а тим більше у Львівській області.

  • Які регіони обслуговуватиме такий тип екстреної допомоги?

У зону нашої відповідальності буде входити увесь Карпатський регіон, в тому числі обласні центри навколо Львівської області. Тобто це є Рівне, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ. Зрозуміло, що там є також і  Закарпатський регіон, Ужгород, гірські райони Чернівецької області та звісно уся Львівська область. Тому профільним напрямком все-таки буде Львівська область та мешканці нашої області. Крім того, такі проєкти будуть заплановані в кожній області для реалізації.

  • Тобто, наша область одна із перших буде реалізовувати цей проєкт?

Місто Київ та Львівська область будуть одними із перших, хто втілюватиме даний проєкт.

  • Тепер переходимо до іншого виду транспорту – медичних карет. Якщо я не помиляюся їх є близько 120. Чи є достатня така кількість?

Так, їх є близько 120 карет екстреної медичної допомоги і цього є мало. Мінімально нам потрібно для області 150 задля стабільного функціонування служби. Із цих 120 – близько 70 є автомобілі, які нікуди не годяться. Тобто, ми чудово розуміємо, що багато автомобілів, які у нас стоять по області, як мінімум ще 2014 року і вже пройшли свій технічний ресурс. Такі авто ще три роки тому мали бути списані. Ми розуміємо, що їх потрібно відновлювати та ремонтувати. Це є авто іноземного виробництва марки Пежо, які вже довго не прослужать. Тому нам потрібно поступово оновлювати автопарк.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

  • Яке число автомобілів потрібно оновити?

На сьогодні ми маємо таких авто, які молодші п’яти років і відповідають нинішнім ДСТУ – це є 40 автомобілів екстреної медичної допомоги. Тобто, як мінімум, ще 110 автомобілів в нас би мали з’явитися для того, щоб ми були повністю забезпечені автотранспортом. Але ми є реалісти і виходимо із тої ситуації, яка в нас є. Нові автомобілі, які нам зараз надходять, дозволять зробити фонд поповнення і фонд підміни. Тобто, які автомобілі вийдуть з ладу, ми зможемо забезпечити швидку їх заміну. Бо на сьогоднішній день ми не маємо ні одного авто, яке б ми могли поставити на заміну. А в деяких територіях бригади ще їздять на газелях… Ми також плануємо закупляти авто підвищеної прохідності, які б могли доїхати у будь-яку точку нашої області.

  • Згідно з постановою Кабінету Міністрів із 1 січня 2021 року формально увійшов у дію новий розподіл викликів на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. На скільки такий розподіл є ефективним?

В повній мірі такий розподіл ще не запрацював. Але ми готуємо нормативну базу, проводимо роз’яснювальну роботу серед наших диспетчерів щодо нормативного порядку розподілу викликів. Потрібно розуміти, що перехід займе 2-3 місяці. Я вважаю, що це є необхідна постанова Кабінету Міністрів.

За попередніми нормативами в нас був серйозний дисбаланс: у місті швидка їхала 10 хв., а в селі – 20 хв.

Іншими словами, пацієнт в селі помирає на 10 хв. довше ніж у місті. Чи це правда? Ні. Фактично сільські мешканці на законному рівні були позбавлені рівності у своїх правах у доступі до медичної допомоги. Звичайно, що це було викликано ще й матеріально-технічним станом екстреної медичної допомоги в сільській місцевості та виробничої необхідності. Але ж люди у селі так само заслуговують на вчасну допомогу, як і в місті. Тому дана постанова фактично знімає ті дискримінаційні норми екстреної медичної допомоги в Україні. Вона якраз більше враховує навіть інтереси сільських мешканців. Хоча в нас в області завжди так було, що ми планували у селі та в місті однакове прибуття швидкої допомоги, але в деяких областях більше фокусувалися на густонаселені райони. Тому ця постанова однозначно є правильною.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

Крім того є доцільний самий поділ на критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні.

Критичні, екстерні – це ті, на які виїжджає швидка, всі решта – на які швидка не зобов’язана виїжджати.

Раніше було так, що неекстрені швидка мала обслужити у межах години. Тому якщо бригада швидкої обслуговує неекстрений, а в той час стається екстрений виклик, то вона не може вже залишити пацієнта. Таким чином ми зняли непрофільність від своєї служби і зараз сфокусовані повністю на порятунку життя. Багато хто може піднімати це питання та говорити, що це не правильно, що ми позбавляємо гіпертоніків можливості отримати консультації.

Але екстрена допомога – це про порятунок життя. Коли життя людини в небезпеці – екстрена медична допомога повинна приїхати на допомогу, госпіталізовуючи його в стаціонар.

У нас 30-35% викликів закінчуються госпіталізацією, а 65%  – ми виїжджаємо, консультуємо і їдемо далі.

А таких речей не має бути. Фактично 65% викликів, які ми не забрали в лікарню є непрофільними.

  • Але можливі ризики, що швидка допомога не приїде до людини, яка того потребує? У диспетчера буде певний алгоритм запитань?

Диспетчер буде мати свій алгоритм запитань, які він задаватиме. Звичайно, що ми будемо мати помилки на початках, коли переходитимемо на нову систему. Десь диспетчер не допитав, а десь людина погано сказала, що хотіла. В даній ситуації кожен випадок буде розглядатися індивідуально. Тому це є процес переходу. Треба розуміти, якщо ми не навчимося сортувати виклики на критичні, екстрені та неекстрені, то ми не зможемо приїхати до критичних пацієнтів вчасно, що є найважливіше.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

  • Як відбувається передислокація викликів: коли одна бригада виїжджає на виклик, як саме її замінює інша?

Це є також складний процес. Зараз ми працюємо  над ним. Ми пропонуємо такий варіант як додаткові бригади. Тобто це будуть реанімобілі, які допомагатимуть лінійним бригадам. Тут важливо, щоб у нас не було оголених територій, тому будемо використовувати «техніку перехвату».

  • Що є найважливішим у такому процесі?

Тут важлива координація такого процесу. В нас на рівні диспетчерського центру буде телеметричний центр, який координуватиме сам процес переставляння бригад та їх переміщення. Для того, щоб максимально раціонально використовувати ресурси і максимально швидко доставляти пацієнта до місця призначення.

  • Питання заробітної плати. Чи достатнім є фінансування?

Питання заробітної плати є досить критичним. Я, як керівник, намагатимуся забезпечити,  щоб левова частина із фінансового ресурсу центру все-таки йшла на заробітну плату наших працівників.

Найголовнішим моїм завданням є гідна заробітна плата для працівників Центру екстреної медичної допомоги.

Наш центр має одну з найвищих заробітних плат в Україні. Через те, що ми маємо пакет ресурсу із ковідівських доплат, і порівняно невеликий штат за кількістю населення в області. Тому нам ще потрібно 30 бригад, але це ще, як мінімум, 300 чоловік до штату.

  • Яка середня заробітна плата, наприклад, у водія?

Заробітна плата стартова у водія є близько 6 тисяч гривень, у водія найвищої категорії – 9 тисяч. Це є мала заробітна плата направду. Якщо говорити про водійську категорію та категорійність водія. А в таких випадках заробітна плата аналогів на поїздках за кордоном – йде від 25 тисяч гривень. Зрозуміло, що таку заробітну плату ми не зможемо заплатити водіям, але, коли водій буде додатковим медичним техніком, то він зможе отримувати і 16-17 тисяч гривень. Тут ми маємо бути ретельні у наших калькуляціях. Бо ми ж не зможемо один раз заплатити 20 тисяч гривень, а потім сказати, що у нас гроші закінчились і платити менше.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

Зараз ми формуємо нове положення про заробітну плату в колективному договорі та відходимо від єдиної тарифної сітки, тобто від тих радянських нормативів. Заробітна плата водія має бути близько 12 тисяч гривень, фельдшера близько 13-14 тисяч гривень і лікаря біля 17-20 тисяч гривень. Це має бути відчутна заробітна плата, за яку люди захочуть іти на роботу. Крім того, в нас буде формат, так званої базової ставки та доплати за ефективність, що передбачатимуть 5 сегментів, які будуть надбудовуватися до кожної голої ставки. Нашим головним завданням є об’єктивізація будь-яких показників.

  • Щодо ковідівських бригад, яку вони отримують заробітну плату? Чи достатньою є кількість працівників?

Зарплата на ковідівських бригадах в нас є достатньо висока. Де-факто ковідівська бригада, яка пропрацювала цілий місяць всі чергування може отримати до 47 тисяч гривень зарплати.

Проблеми із медичним персоналом у нас немає. Є хіба що проблема із водіями, але вже це потроху нормалізується і водії починають до нас приходити, бо висока зарплата. Ми зараз розпочинаємо активну кампанію щодо водіїв, запрошуючи до нас на роботу. Для того щоб повністю укомплектувати станцію Львів нормальною кількістю водіїв. Було б дуже добре, як би політикум львівський дійшов до консенсусу, що екстрена медична допомога – не є поле для вияснення стосунків. І в кінцевому випадку, якщо б ЛМР, розуміючи нашу проблему з водіями, прийняла таке рішення, щоб стимулювати цільово саме водіїв Львівської станції, наприклад, доплатами в 3-5 тисяч гривень. Їх у нас не є так багато на станції Львів – 150-200 водіїв. Це була б відчутна доплата для людей та додаткова мотивація для тих, хто б хотів працювати саме у Львівській станції, де в нас найбільший дефіцит з водіями.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

  • Як взагалі відбувається комунікація між ЛМР- ЦЕМД – ЛОР?

Комунікація між ЛМР та ЛОР є доцільна. Центр не може бути контрагентом у цій ситуації, бо ми є в підпорядкуванні ЛОР і де-факто ми підпорядковуємось усім рішенням ради. В тому числі, у політиці векторів напрямків розвитку, які встановлюються нашим власником ЛОР.  Ми є монополістами на ринку послуг екстреної медичної допомоги. Львівська ОТГ має величезні профіцитні бюджети і громада є найбільшим реципієнтом послуг екстреної медичної допомоги, бо найбільша кількість мешканців живе саме у Львівській громаді. Доцільно було б, щоб ЛМР включалася в цей процес. Ми виходили на комунікацію вже і щодо доплат і вияснення питань по оренді, оскільки орендуємо у ЛМР усі наші приміщення на території м. Львова.

Зараз хочемо робити нові підстанції по території  м. Львова, щоб покращити час доїзду до пацієнта.

Тому ми готові до будь-яких варіантів комунікації, як і горизонтальних, так і вертикальних також із управлінням охорони здоров’я міста Львова та іншими. Тут кожен із осіб, дотичних до влади, має розуміти, що при будь-якому покращенню екстреної медичної допомоги – ми закладаємо фундамент для порятунку свого життя в майбутньому.

  • У Львові дуже часто маємо корки, що звісно впливає на швидкість доїзду. Як будете реагувати на цю проблему?

Питання корків завжди проблемне. Ми на них повпливати не можемо. Ми не формуємо транспортну систему міста Львова, тому не є відповідальними за корки. Але ми повинні реагувати на те, що у нас є. Нам потрібно ще три пункти базування нових у Львові, а можливо і п’ять, що було б доцільніше. Ми плануємо зробити пункти базування у Винниках (Госпіталь) на два автомобілі, пункт базування на території психіатричної лікарні на Кульпаркові на два автомобілі і пункт базування на перехресті Левандівка-Городоцька для того, щоб мати один-два автомобілі. Можливо саме на мікрорайоні Левандівка буде цей пункт базування.

Нашим головним завданням є вчасний доїзд до пацієнта, тому будемо дислоковувати бригади по Львову таким чином, щоб вчасно приїхати до пацієнта на допомогу.

  • Тобто підстанцій на території Львова є замало?

У нас є п’ять підстанцій на території міста Львова і нам потрібно ще близько п’яти, щоб ми могли сказати, що в нас справді щось забезпечено,  і ми кудись встигаємо. Тут важлива саме дислокація бригад: якщо вони стоять ближче до пацієнта, то вони й швидше до нього доїдуть. Бо, наприклад, на Левандівку чи Мотозавод бригада виїжджає досить часто з першої  підстанції, яка знаходиться на вул. Київській, тому уявляємо собі, яка це поїздка.

  • Ви керівник центру 6 місяців, фактично прийшли без «своєї» команди. Як вдалося одразу влитись в колектив та з якими проблемами зіштовхнулися у перші місяці роботи?

Влився у колектив я достатньо швидко та легко. З колективом я комунікував постійно. Оскільки багато проблемних ситуацій, які стосувалися екстреної медичної допомоги (а їх було чимало) потребували втручання Департаменту. Тобто колектив мене вже знав давно і знав мою позицію, що я за те, щоб керівництво дбало про членів свого колективу. Тому з такими самими позиціями я і прийшов зараз керувати екстреною медичною допомогою. А саме – для того, щоб зробити нормальні умови праці: по форменному одягу, по кімнатах відпочинку, по якісних автомобілях, по заробітній платі.

 І також в мене є два правила для моїх працівників, чи для адміністрації чи рядових працівників – можна робити все добре за ті самі гроші і можна робити добре за більші гроші.

Таким чином інших варіантів у мене не розглядається. Більші гроші будуть платитися тільки за кращу роботу. Тому якщо робота буде виконуватися неякісно, то відповідно заробітна плата буде знижуватися. І крім того, із першого дня я заявив, що ми усі є в одній команді: і бухгалтери, і сантехніки, і водії, і диспетчери – це все є одна команда. Кожен має виконувати свою роботу, бо якщо хтось не добіжить того сантиметра вкінці, то переможної фінішної лінії ми не перетнемо. Кожен працівник має докласти зусиль, щоб ми мали власну перемогу.

  • Із ваших слів одразу видно, що ви як керівник із самого початку намагалися згуртувати колектив.

Так, щоб це була команда, люди, об’єднані спільною ідеєю. Ми у нашому колективі виставляємо червоні лінії, тобто ті речі, які для нас є неприйнятними і виставляємо ті речі, які для нас є стандартними. Наприклад, якщо бригада потрапляє в ДТП, то керівник підрозділу приїжджає в лікарню та доповідає мені, що з нею, що сталося з медиками чи вони травмовані та чи надана їх належна допомога. Аналогічно ми забезпечуємо належний відхід тих людей, хто помер від ковіду. Бо це прості речі уваги до людини, яка присвятила своє життя екстреній медичній допомозі.

В контексті командного духу, можу сказати, що не кожному підходить такий стиль управління та роботи. Але я намагаюся спостерігати за усім до найдрібніших деталей. Поки я керую екстреною медичною допомогою – байдужості у нас не буде. Наприклад, якщо є керівник підрозділу, то він, в першу чергу, повинен дбати про своїх людей. Друге питання –  він має завжди тримати руку на пульсі, тобто контролювати, що там відбувається. Кожна річ розпочинається з банальних речей, навіть із того, які вхідні двері чи як заметена підлога або чи є в умивальнику мило і т.д. Це є ті базові речі, які кожен керівник будь-якого підрозділу зобов’язаний забезпечити. І це не тільки про якісь фантастичні реформи, що ми закупили 200 автомобілів, а це про те, що ми принаймні навчили людей правильно робити базові процеси.

До цих пір ми намагаємося розставити людей на свої місця, бо до цього були такі моменти, що все було перемішено. Ми фактично наново вибудовуємо усю управлінську вертикаль по нашій службі. Включно з тим, що ми зараз затверджуємо нову структуру.

  • Нова структура: це про що насамперед?

Якщо сказати, як було до того банально смішно на прикладі кисневого забезпечення. Кожна бригада має балони з киснем в себе на борту, які вони повинні десь міняти. В нас було так, що на всю область усі балони треба було отримувати у Львові. Тому уявляємо, який кілометраж потрібно було проробити бригаді для того, щоб просто замінити балон. На сьогоднішній день ми намагаємось добитися, щоб наші бригади отримували їх на деяких підрозділах: Стрий, Дрогобич, Самбір, Буськ, Червоноград і Новояворівськ  і також Львів. Тоді будь-яка бригада, наприклад, зі Сколе могла приїхати до Стрия та замінити кисневий балон.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

Так само в нас буде логістика по медикаментах. Тобто, наприклад, усі медикаменти на «Стрийський кущ» будуть зберігатися у Стрию та інші прилеглі пункти будуть приїжджати до Стрия, щоб поповнюватися медикаментами та засобами захисту. Це є елементарними правилами логістики, які пришвидшують роботу в багато раз. В тому числі ми заводимо електронний документообіг. Тобто будь-який наш пункт із 72 пунктів базування буде підключений до електронної системи документообігу. Тепер будь-яку заяву, чи то на відпустку чи на звільнення, не потрібно буде везти до мене в кабінет, а можна просто надіслати через електронну систему документообігу. Ми велику кількість процесів спрощуємо, але треба розуміти, що на початках це буде важче людям. Я завжди проговорюю свої плани наперед, намагаюся пояснити свої цілі. Зараз також ми будемо запускати Телеграм-канал для наших працівників, де будемо опубліковувати інформацію, що в нас відбувається по центрі.

  • За попередній рік у Львівському центрі екстреної медичної допомоги був залишок коштів. Як так сталося і на що плануєте їх використати?

Свої пояснення я давав ще восени, коли ми з’явилися перший раз як Центр, що найбільш неефективно використовує кошти в Україні. Але Мінфін своє пояснення дає. Бо для них показником ефективності використання коштів є нуль гривень на рахунку. Але насправді потрібно розуміти, що зарплату я не можу заплатити за 6 місяців наперед. Усі ці гроші це ті, що ми відклали  на заробітну плату нашим працівникам. Наприклад, щоб платити доплату до того часу, поки буде ковід. Ми відклали ці гроші, попередили про це колектив, натомість колектив погодився з пропозицією. Ми ж не знали, чи продовжиться фінансування по ковіду з боку держави надалі.

Фото: Львівський обласний цент ЕМД МК

Тому якщо є такі центри, які зараз не знають, де їм взяти гроші на заробітну плату за січень, то у нашому центрі є резерв грошей і ми готові січень, лютий, березень точно закривати по заробітній платі. Я вважаю, що це великий плюс. Бо закупівля нових машин – це звісно добре, але що вони означатимуть без людей, які мають на них працювати.

  • Які ваші цілі на 2021 рік і що буде орієнтиром у перші місяці роботи?

Чітке розставляння усіх юридичних пріоритетів. Ми повинні розпочати свої платні послуги, також маємо зрозуміти, де ми є у системі надання медичної допомоги в області та Україні. А це передбачає усвідомлення, того, що ми є ключовою ланкою в системі надання медичної допомоги і не тільки екстреної. Крім того, ми повинні  навчитися діяти за новими правила, ділити виклики та відсортовувати їх дуже ретельно і працювати над нашими показниками, щоб вчасно доїхати до пацієнта.

Найбільший фокус в нас буде: на сортувальному режимі в диспетчерській, на швидкості доїзду бригади до пацієнта і на профільності госпіталізації пацієнтів.

І ми будемо працювати над колективним договорами найближчим часом. В перший квартал затвердимо новий колективний договір з новим положенням про преміювання та заробітну плату, що є відмінним від єдиної тарифної сітки.  Якщо ми затвердимо офіційну високу заробітну плату для працівників, то я буду рахувати свою функцію в центрі частково виконаною.

  • На сторінці Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги у Фейсбуці я помітила, що ви також організовуєте соціальні проєкти. Нещодавно був конкурс дитячого малюнку про екстрену медичною допомогу.

Для мене, перш за все, є важливим компонентом соціальний статус екстреної медичної допомоги, щоб вона асоціювалася із допомогою реальною. Тобто у нас є навіть хештег #ЕМД_завждидопомога, який у нас всюди є у Фейсбуці. Ми повинні відповідати цьому хештегу. Для того, щоб кожна людина, яка бачить значок екстреної медичної допомоги у Львівській області, відчувала безпеку, відчуття гордості за наш центр. А наш значок – це лев на фоні синьої зірки, офіційна емблема, яку ми зараз патентуємо.

Емблема ЛОЦЕМД МК

Також ми будемо робити позитивний імідж у соцмережах та інших ЗМІ, для того, щоб кожна людина, яка бачила авто екстреної медичної допомоги, намагалася якнайшвидше звільнити місце на дорозі, бо бригада їде на допомогу. Щоб коли бригада на виклику і не може знести важкого  пацієнта, усі люди, які біля неї проходили, були готові допомогти їм. Тому ми маємо розпочинати зі школи. А цей конкурс малюнка передбачає те, що в школи переможців ми приїдемо бригадою екстреної медичної допомоги та проведемо для старшокласників навчання екстреної медичної допомоги, а для молодших – продемонструємо наочно наш автомобіль.

Оскільки ми маємо бути не просто тими, хто  їздять на каретах швидкої та реанімують. Ми маємо бути модератором та каталізатором філософії медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Ми будемо тими, хто задає тон в питаннях, як люди повинні приходити одне одним на допомогу і як цю медичну допомогу правильно надавати, безпечно для себе в тому числі.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі