Інженери “Львівської Політехніки” представили бойових роботів для ЗСУ

28 липня 2021 Армія, Львів
Share Button
Фото: АрміяInform
Університет «Львівська політехніка» створив роботів-помічників для виконання різноманітних завдань у зоні бойових дій. Найцікавіші екземпляри – платформи «Борсук», «Кесентай» та «Пластун».

Інженери сподіваються, що після доопрацювань та тестів українська армія прийме роботизовані платформи на озброєння, пише АрміяInform.

Зокрема, інженер-механік, доктор технічних наук, доцент кафедри автомобілебудування НУ «Львівська Політехніка» Роман Зінько докладно розповів про перспективні розробки від львівських інженерів, електриків, механіків та програмістів.

За його словами, у цій тематиці робота розпочалася ще у 2014 році з початком російської агресії. Фактично всі напрацювання доводилося створювати з «нуля».

“Велике значення має підхід з точки зору організації й концепції розробки. Звісно, зі світовими гігантами й іншими професіоналами важко конкурувати, але напрацювання НУ «Львівська Політехніка» доволі суттєві. Нині винахідники відпрацьовують можливість використання групи роботів. Мова йде про так звані бойові рої. Також працюємо над вдосконаленням окремих елементів бойових роботизованих машин. На відміну від інших держав, що не воюють, Україна має унікальну можливість випробовувати комплекси і платформи в бойових умовах”, – зазначив він.

За словами інженера, основою проєкту є створення військової бойової одиниці, яку рекомендували у Збройних Силах представники технічної розвідки. Відповідно вже спроєктовано й виготовлено низку машин, які мають виконувати конкретні бойові завдання.

Дотепер вже створено 11 типів макетних, експериментальних та дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів і їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. Вони належать до розвідувальних, розмінувальних, транспортних, охоронних і навчальних класів машин.

Слід додати, що тривають зустрічі з представниками Збройних Сил, під час яких обговорюють можливості подальшої співпраці.

Роман Зінько розповів, що наразі машинами керують дистанційно з пультів. Пізніше планується впроваджувати елементи штучного інтелекту. Тобто, якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні слід встановити стандартні процедури, щоб робот міг працювати навіть у разі втрати зв’язку.

“В кінцевому результаті плануємо створити штучний інтелект з відповідними нейромережами, за допомогою якого комплекси працюватимуть без втручання людини”, – зазначив інженер.

За словами Романа Зінька, у розробці та виготовленні роботизованих платформ активну участь беруть студенти, які виконують допоміжні роботи – розробку креслень і виготовлення тих же гусениць, обслуговування машин тощо.

Які роботизовані платформи розробили для ЗСУ

МРП-01

Це перша робоплатформа від Львівської політехніки створена на основі каркасного корпусу з гумовими гусеницями. На неї можна встановити маніпулятор для виконання вибухотехнічних робіт або інше обладнання для дистанційно-керованих завдань.

Привід електромеханічний із задніми тяговими зірочками. Клас – легкі мобільні роботи, проста і дешева у випуску та використанні.

Українські інженери представили бойових роботів для ЗСУ: «Борсук», «Кесентай» та «Пластун»

МРП-05 «Борсук»

Роботизована платформа використовує універсальний маніпулятор. «Борсук» може виконувати різні підйомно-вантажні дії, а також маркувати небезпечну територію спеціальними мітками чи прапорцями.

Українські інженери представили бойових роботів для ЗСУ: «Борсук», «Кесентай» та «Пластун»

 МРП-12 «Кесентай»

Робот може доставляти вибухові пристрої та знищувати вогневі опорні точки противника, транспортних засобів та іншу військову техніку.

Також платформу можна використовувати як дистанційний пункт спостереження за передовою лінією ворога.

Українські інженери представили бойових роботів для ЗСУ: «Борсук», «Кесентай» та «Пластун»

 МРП-10 «Пластун»

Робот-провідник «Пластун» здатен виявляти ворога і спостерігати за його діями, а також розвідувати місцевість із застосовуванням засобів радіолокаційної, оптико-електронної, оптичної, звукової, сейсмоакустичної, геофізичної, магнітоелектричної розвідки. Головний рушій МРП-10 – колісний, а додатковий – гумова гусениця.

Зараз усіма машинами керують з пультів дистанційно, однак у майбутньому роботи отримають елементи штучного елементу, щоб працювати навіть тоді, коли зв’язок буде втрачений.

Українські інженери представили бойових роботів для ЗСУ: «Борсук», «Кесентай» та «Пластун»

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі