Роман Павлюк

Роман Павлюк

Віцепрезидент зі стратегії у компанії Intellias, одній з найбільших ІТ компаній України

Капітуляції росії, репарацій та повернення Криму найближчими роками не буде

Роман Павлюк | 30 березня 2022, 11:40 Думка
Share Button
Фото: умовне
Зараз буде дуже болючий для багатьох допис, тому якщо при його читанні відчуєте сильний butthurt (сильний пекучий біль ззаду нижче пояса) — я вас попереджав.

Ніякої капітуляції росії не буде. І відповідно не буде угоди, де рф капітулює. Це АБСОЛЮТНО нереально. Капітуляція — це коли країна втрачає державність у наслідок військового тиску. Заставити втратити державність країну з найбільшим ядерним арсеналом — неможливо, бо ядерна доктрина рф каже прямо і однозначно: у випадку загрози втрати суверенітету і державності натискати «червону» кнопку. Тому про будь-яку згадку капітуляції рф забуваємо і більше ніколи не згадуємо в притомних дискусіях цю можливість.

Репарацій не буде. Це наслідок з першого пункту. Країну, яка не капітулювала, заставити платити репарації неможливо. Їх навіть вимагати неможливо. Тому про те, що рф щось там навіть гіпотетично може і буде платити, — забуваємо. Як мінімум, до кращих часів.

Крим не буде наш найближчих кілька років — це гарантовано. Так само, як і не буде він взятий військовим шляхом. Вторгнення в Крим з точки зору рф — це агресія і це розв’язує їй повністю руки до натискання на всі червоні кнопки. І не треба тут говорити про «міжнародно признані кордони» — рф і її ядерній доктрині на це насрати. Тому Крим поки не наш і на тому ставимо крапку з комою.

Донбас зараз нам зараз не потрібен за ту ціну, яку прийдеться заплатити, якщо би ми за нього воювали. Наступальна операція там обійдеться нам щонайменше в 10-15 тис загиблих і невідомо ще скільки покалічених (а нам, нагадаю, ще треба до того звільнити остаточно Північ і Південь). Там, в луганді, не буде нашої тероборони і не буде людей, які зустрічатимуть нас з обіймами, як на Сумщині. Там територія ворога, зомбі з промитими мізками, які нас ненавидять і проти яких ПРИЙДЕТЬСЯ проводити каральні операції, як це збирався робити «владімірскій омон», що згорів під Харковом. Тому лугандон — це поки no go.

(Примітка: і Крим, і Донбас Україна має визнавати як свої території, на які згідно з міжнародним правом поширюється її суверенітет, але які є тимчасово окупованими. Це будуть ті гирі на ногах рф, які не дадуть їй розвиватися).

З роісею прийдеться вести переговори і прийдеться щось підписувати. Якщо Україна буде гордо норовити і зривати переговори, вимагаючи від країн гарантів (а вони теж беруть участь в переговорах і тиснуть на роісю) нереальних умов, то врешті-решт на нас заб’ють (типу «ааааа, ну ви просто воювати хочете, а мир для вас другорядне!…») і тоді будемо воювати камінням і палицями, а нашій економіці остаточно настане гаплик. Наша позиція не настільки сильна, аби качати права по максимуму. Це треба признати нарешті і приземлитися в реальність.

Тому скільки би не вартував папір, на якому напишуть той договір, — його треба підписати. І крапка.

Так, роіся буде прописана у договорі про гарантії нашої безпеки. Це її тверда умова. Не пропишуть — війна продовжується, а з нею бомбардування міст, інфраструктури, цивільних і так далі. Як саме буде організована безпека — невідомо, але скоріш за все, там не треба буде згоду всіх країн-гарантів, аби дати військову допомогу. Інакше це вже no go для нас.

Так, з рф знімуть деякі санкції, якщо вона підпише мирний договір і виведе війська на лінію 22.2.2022. Західна культура передбачає структурність і однозначність: ти нагнітаєш — тебе карають більше, ти відступаєш і співпрацюєш — тобі йдуть на зустріч. Основні санкції не знімуть, зокрема блокування ЗВР і купівлю технологій. Але ембарго на нафту-газ можуть зняти або хоча б ввести квоти. Так що про це попереджаю зразу, аби не було зради.

Ця наша війна, що триває зараз, — це не за Крим і Донбас, і тим більше не за Москву. Це за Київ, Львів, Маріуполь, Харків, Херсон і Чернігів. Це війна за нашу державність. І ми її вже виграли, бо ми, зокрема наша Армія, захистили наш сувернітет. Тому не треба задавати оте ваше «а як то так без Криму?! А за що тоді боролися!?» А за те, щоб назва «Україна» лишилася на карті!

У підсумку: знімаємо «рожеві» чи якісь там окуляри, спускаємося в реальність, включаємо голову і перестаємо вже нарешті зрад0й0бити. Нагадую, що ціль путіна — це знищення нашої державності і вона провалена повністю. У першу чергу завдяки нашим ЗСУ! Це якщо би питали «а за що ж ми тоді боролися». І ще раз нагадую, що існування України автоматично означає крах рф. Тому зараз нам не треба напрягатися ламати росію десь там насильно — нам просто треба активно відбудовуватися після війни, зокрема армію, а крах росії настане сам — процес там вже пішов, а з війною — прискорився на порядки.

Вкладаємося в економіку! Підтримуємо Армію! Віримо в ЗСУ! Україна була, є і буде!

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі