Медведчук домовився з Порошенком про передачу нафтопроводу «Самара — Західний напрямок» – ЗМІ

25 травня 2021 Відео, Політика
Share Button
Віктор Медведчук
Журналісти оприлюднили чергову порцію записів плівок голови політради «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука. Вони розкривають історію отримання Медведчуком української частини нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок» («труби»), причетність до якої Медведчук не раз заперечував.

Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

У 1990-ті роки згадана «труба» стала частиною російської корпорації «Транснефть». Але, починаючи з 2011 року, українські суди виносять вироки, які скасовують рішення про передачу труби у власність РФ і повертають її у власність України.

У 2014 році рішення Вінницького суду трирічної давнини щодо націоналізації «труби» підтверджує апеляційний суд. У цей час «Транснефть» заявляє, що відмовиться від неї в разі остаточної націоналізації.

Нафтопровід «Самара — Західний напрямок» є основним джерелом постачання російського дизпалива до України. Він також качає дизпаливо з Білорусі та використовується для його транзиту до Європи.

Нафтопровід збудований ще за часів СРСР та перебував у загальносоюзній власності. Та після проголошення незалежності він та інші трубопроводи завдовжки загалом 1 433 км мали перейти до власності України як до правонаступниці. Проте «дочка» російського акціонерного товариства «Транснафтопродукт» відмовилася його передавати.

У РНБО заговорили про трубопровід під час накладання санкцій проти кума Путіна Віктора Медведчука та його дружини Оксани Марченко. Тоді, крім самих санкцій, Рада нацбезпеки вирішила перекрити повітря одному з головних бізнесів Медведчука в Україні, який формально на нього не записаний.

РНБО доручила Кабміну вжити заходів для повернення у держвласність нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок» загальною довжиною 1 433 кілометри. Точніше, тієї його частини, яка перебуває на території України.

Володіє цим трубопроводом ТОВ «Прикарпатзахідтранс», але влада вважає, що компанія отримала його незаконно. Це нині й розслідує НАБУ. 23 лютого Вищий антикорупційний суд наклав арешт на об’єкт. Його передали АРМА, а потім «Укртранснафті».

Перші розмови Медведчука щодо «труби» датуються лютим 2015 року. Більшість із них — з керівником «Транснефти» Миколою Токарєвим. 25 лютого Медведчук каже Токарєву, що питання «труби» «він контролює особисто він». Хто «він», не уточнюється.

А наступного дня, 26 лютого 2015-го, Медведчук знову розмовляє з Токарєвим і анонсує візит до Москви щодо «труби»: «Я обов’язково зайду, ми там поговоримо, тому що я вчора знову там зустрічався з головним нашим, так. Ну там уже є конкретика певна».

У березні 2015-го Медведчук оголошує Токарєву, що питанням «труби» з його боку займатиметься «його людина» теж із прізвищем Козак, «він там депутат у нас із моєї бригади». Вочевидь, ідеться про Тараса Козака — депутата від ОПЗЖ, якого пов’язують із Медведчуком.

«Він [Козак] буде ніби, як ви кажете, представник покупця… Це і тут погоджено, у мене тут, у керівника», — говорить Медведчук Токарєву.

Ще в січні 2015-го Медведчук і Козак разом вилетіли до швейцарського міста Сен-Гален. Саме в цьому місті зареєстрована компанія, у власність якої пізніше перейде «труба», а сам Козак того ж 2015-го вирушить на кілька днів до Москви. Сам Медведчук заявляв, що не пам’ятає про ці події.

Після цих розмов, 17 березня 2015 року, Вищий господарський суд підтверджує, що «труба» українська. Але вже наступного дня (18 березня) Медведчук говорить Токарєву, що це не остаточне рішення, й просить того подати оскарження. І ще кілька разів у розмовах розповідатиме главі «Транснефти», що «труба» повернеться в російську власність.

У квітні 2015 року Медведчук запевняє Токарєва, що Верховний Суд поверне справу назад до суду першої інстанції. Так і сталося, а згодом суддя Рівненського господарського суду скасовує рішення про націоналізацію «труби» й повертає її російській «Транснефти».

На цьому моменті Bihus.Info вказують, що «головним», про якого не раз у розмовах згадує Медведчук, може бути тодішній президент України Петро Порошенко.

Головний редактор порталу «Наші гроші» Юрій Ніколов із посиланням на учасників ринку розповів журналістам, що Росія, яка знову стала власницею «труби», нібито планувала передати її в обмін на якийсь завод в анексованому Севастополі.

Можливо, йшлося про Севастопольський морський завод, який належав структурам Петра Порошенка. Розмова про «завод в обмін на трубу» в червні 2015-го відбулася між Медведчуком і заступником глави адміністрації президента Росії Дмитром Козаком.

Сам Порошенко це заперечив і заявив Bihus.Info, що журналісти взяли участь «або в маніпуляціях, або в брехні».

«Я жодних інших тем, окрім залучення й повернення заручників, і я пишаюся тим, що ми повернули більше трьох тисяч заручників… Уся решта позицій — це суцільна брехня», — сказав Порошенко, передає Громадське.

У 2015-2016 роках «трубу» починають переводити з російської власності. Новим власником ТОВ «Прикарпатзахідтранс», яка володіє «трубою», стає компанія International Trading Partners зі згаданого вже Сен-Галена, власником якої є Анатолій Шеффер, пов’язаний із братом Медведчука.

Цьому нібито хотів завадити тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, скликавши термінове засідання уряду. Але через відсутність частини міністрів воно так і не відбулося.

Водночас, заявляють у Bihus.Info, є ще один епізод імовірного сприяння тодішньої української влади Медведчуку. Після передання «труби» швейцарській компанії там лишався дизель незадовільної якості, який, однак, згодився б для танків.

І у 2016 році цей дизель купує Міністерство оборони. Юрій Ніколов наголошує, що за це рішення особисто відповідальний тодішній міністр оборони Степан Полторак. Так «труба» позбулася старого дизелю й змогла почати прокачувати новий, повідомив Медведчук Токарєву в червні 2016-го.

При цьому паливо з Росії в «трубу» почала ганяти компанія «Протон», яка в Україні стала власником мережі АЗС «Glusco». Обидві журналісти-розслідувачі пов’язували з Медведчуком, тоді як він це спростовував.

Але у вересні 2016-го в розмові з Медведчуком Дмитро Козак просить того про певні «особисті гарантії» погодження фізичних та юридичних осіб, із якими співпрацюватиме певна компанія. У Bihus.Info говорять, що йдеться про компанію «Протон», пов’язану з Медведчуком, а гарантії стали потрібні, бо той вирішив розширити пов’язаний із «трубою» бізнес.

Нагадаємо, 11 травня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала підозри Медведчуку та народному депутату від ОПЗЖ Тарасу Козаку. Медведчука підозрюють у державній зраді та порушенні законів та звичаїв війни. 13 травня суд обрав Медведчуку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Апеляція його не змінила.

До того, 19 лютого, Рада нацбезпеки і оборони України ввела санкції проти Медведчука та Козака. Обмеження застосували у зв’язку з розслідуванням СБУ щодо фінансування тероризму.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі