На Львівщині майже 70% коштів для підтримки садівників віддали фірмам депутатів та чиновників

22 вересня 2021 Львів
Share Button
Ілюстративне фото
Отримуючи допомогу від держави, деякі з цих компанії вільно користуються й природним ресурсом. Вони без обмежень користуються водою – критично важливою для садівництва.

Про це повідомляють “Наші гроші. Львів.”

Майже 70% коштів з програми підтримки садівників на Львівщині розподілили між п’ятьма підприємствами. Усі вони пов’язані з представниками влади або великим бізнесом. Тоді як решту коштів отримало 43 господарства.

Кілограм розписаного паперу

Урядова програма підтримки садівництва виноградарства і хмелярства працює за принципом відшкодування. Тобто господарство спочатку витрачає, а вже потім держава компенсує до 80% від цих витрат, якщо вони потрапляють під конкретні категорії.

Хто отримає ці кошти вирішує обласний департамент агропромислового комплексу. Там збирається комісія, яка розглядає заявки від господарств і розподіляє між ними гроші.

Редакція підрахувала, що з 2017 до 2020 року у Львівській області за програмою підтримки фермерів, які займаються садівництвом, виноградарством і хмелярством, компенсацію отримало майже 50 господарств. Хтось отримав 30 тисяч, а хтось – майже 30 мільйонів гривень.

Ми звернули увагу на ті підприємства, яким спрямували найбільше коштів, і з’ясували, що це п’ять компаній. «ТБ Сад» – підприємство пов’язане з мільйонером Тарасом Барщовським, який контролює 10% світового ринку соків, «Сади Галичини» – з групи компаній народного депутата Андрія Кота, «Львівський сад» –пов’язане з родиною колишнього заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця, «Екогаличпродукт» – з секретарем Львівської міської ради Маркіяном Лопачаком та «Агро Фрутіка Бишків» – фірма, що є одним з найбільших постачальників полуниці в Україні і співвласником якої є депутат 7 скликання Жовківської районної ради Анатолій Ключко.

Ці п’ять компаній отримали майже 70% від усіх коштів, які спрямували садівникам у Львівській області впродовж чотирьох років. Це понад 60 млн грн із 92.

І перша несподіванка полягає у тому, що конкурсу як такого немає. Це підтверджує Світлана Долинська, начальниця відділу рослинництва і тваринництва управління сільськогосподарського виробництва, інфраструктури та земельного розвитку у Львівській області:

«Як таких критеріїв немає. Господарство має подати пакет документів, де є підтверджуючі документи про купівлю відповідних товарів, акти виконаних робіт на конкретні послуги. Сума, яка передбачена на конкретний рік, розподіляється серед тих господарств, які подали заявку на отримання підтримки».

Тобто завдання комісії – це перевірити, чи підприємство не збанкрутувало, не має боргів і надало всі чеки, акти виконаних робіт і фотопідтвердження. Далі рішення управління має затвердити профільне міністерство. Виглядає досить просто. Але не для всіх.

«Це дуже бюрократичний процес і на збір усіх паперів може піти декілька місяців. Фермери не бюрократи, вони хочуть вже приймати рішення, а не збирати папірці», – каже засновник господарства «Файна Беррі» Михайло Стецьків, який цього року він вперше планує взяти участь в програмі.

«Для цього нам треба було зробити проєкт насаджень. В результаті тепер маємо кілограм розписаного, розмальованого паперу, за який ми заплатили 30 тис. грн. Цей документ для звичайної діяльності господарства не потрібен», – каже він.

Невелике господарство «Корсад» за програмою отримало 148,5 тис. грн компенсації у 2019-му. Але співвласник компанії Роман Бенцаровський про ініціативу також говорить скептично.

«Те, що описано в програмі, і те, що є по факту не збігається», – вважає фермер. Каже, що на практиці процес збору документів дуже часозатратний і більш реалістичний для великих господарств, які мають в штаті людей для паперової роботи: бухгалтера, юриста, менеджера. Тоді як для маленьких господарств це складне завдання.

Він розповідає, що їхнє підприємство подавалося на програму підтримки вдруге, але коштів вже не отримало:

«Нам нічого не пояснювали, але суб’єктивно, я думаю, що просто забракло якогось папірця. А, можливо, треба було більше пооббивати порогів».

Лідери державної підтримки

З іншого боку господарства, які отримали кілька мільйонів державної підтримки, на програму так не нарікають. Наприклад, «Екогаличпродукт».

Це підприємство, що під торгівельною маркою «Ековіста» постачає у великі супермаркети свіжі овочі, фрукти та ягоди. За даними компанії, площа їхнього господарства – це більше 360 гектарів.

Холодильник, відшкодований за програмою «Екогаличпродукту». Фото: Наші гроші. Львів

Належить ця компанія депутату Львівської міської ради Андріяну Гутнику, секретареві Львівської міської ради Маркіянові Лопачаку, мешканці Хмельницької області Оксані Федорчук та киянці Юлії Мирній. Заснована понад чотири року тому компанія вже встигла отримати більше 10 млн грн компенсації за програмою.

«Гріх жалітися на програму. Процедура не є дуже складною», – говорить директор Юлій Рудницький.

Юлій Рудницький (зліва). Фото Наші гроші. Львів

Абсолютний лідер цієї програми – підприємство «Львівський сад», якому за два роки спрямували майже 30 млн грн. За кошти держбюджету господарству, зокрема, компенсували будівництво холодильників та садивного матеріалу.

Територіально господарство розташоване в селі Стільсько Миколаївського району і відоме тим, що займається вирощуванням яблук для подальшого виготовлення соків під торгівельною маркою SOKO.

Скрін з сайту компанії

29,8 млн грн, які отримало господарство – це майже 30% від усіх коштів, які виділили за програмою на Львівську область.

Підприємство на 50% належить родині Купранців: батькові та дружині Ігоря Купранця, який був заступником голови Нацполіції. Він мав посаду начальника Департаменту захисту економіки Нацполіції з листопада 2016 року до серпня 2019 року. За збігом обставин – саме тоді, коли підприємство, яке наполовину належить членам його родини, отримувало гроші на підтримку садівництва.

Господарство «ТБ Сад» входить до групи компаній T.B. Fruit – яка належить бізнесменові Тарасові Барщовському. У інтерв’ю на власному сайті два роки тому він говорив, що контролює 10% світового ринку соку. Найбільш відома серед його компаній торгова марка соків Galicia.

«Програма класна! Добре, що є така підтримка», – коментує агроном господарства.

Упродовж 2017 та 2020 року підприємство «ТБ Сад» отримало майже 5 млн грн компенсації від держави. Зараз воно належить дітям бізнесмена Ірині та Святославу.

Підприємство «Сади Галичини» в селі Вербиця – це ще одне господарство, яке також займається вирощуванням яблук. За програмою підтримки садівництва виноградарства і хмелярства господарство отримало відшкодування витрат у 2017 та 2020 роках на суму 9,8 млн грн. Найбільше на будівництво – 9,1 млн грн.

Серед власників підприємства дружина народного депутата  Андрія Кота –  Марія Кіт та його колишній помічник Ярослав Майборода. Цікаво, що Андрій Кіт був членом комітету з питань аграрної політики та земельних відносин у Верховній Раді.

Загалом в «групі компаній» Андрія Кота, згідно з YouControl, – 13 підприємств. «Сади Галичини» – підприємство, яке працює з 2014 року і має у власності більше 70 га.

Водний ресурс

Але важливо й те, що крім фінансових ресурсів, ці підприємства освоюють і природні. Для садівництва таким ресурсом є вода. І в ідеальному світі її використовують раціонально, – щоб усім вистачало. Втім, встановити скільки води ці підприємства витратили за останні чотири роки – неможливо.

Водний кодекс зобов’язує отримувати лімітований дозвіл на спеціальне користування водою, якщо щодня витрачається більше 5 кубічних метрів води. Простими словами: якщо ви приймаєте ванну більше 50 разів на день – вам уже потрібно звернутися по дозвіл. Тоді впродовж місяця вам встановлять обмеження відповідно до того, щоб ваша діяльність не мала негативного впливу на екологію. Наприклад, – не більше, ніж 75 прийомів ванни на добу. І після цього вам треба буде щороку надсилати звіт про використання до обласного підрозділу агентства водних ресурсів.

Крапельний полив. Фото: Наші гроші. Львів

Як з’ясували “Наші гроші. Львів”, з лідерів-садівників державної підтримки такий спецдозвіл на водокористування мають тільки дві компанії. Це тільки «Екогаличпродукт» та «Агро Фрутіка Бишків».

Це мало б означати, що всі інші господарства витрачають менше, ніж 5 кубічних метрів води. Але це не так.

Агроном підприємства «ТБ Сад» Іван Жорик каже, що вони мають підписану угоду «з якоюсь державною фірмою» і платять за кожен використаний куб води близько 30 копійок:

«Ми почистили меліоративний канал, рови, які були зарослими. Тепер там стоять дизельні насоси і лічильник».

Він розповідає і про систему поливу саду. Говорить, що на 1 гектар необхідно 600 літрів води – «ТБ Сад» обприскують дерева 12 разів на рік.

Виходить, що тільки яблука, яких у господарства 403 га вимагають 2901 кубічний метр води на рік. При перерахунку на середньодобовий показник маємо 7,9 кубічних метрів. Тобто більше ніж 5, що й вимагає отримання спецдозволу.

Але з відповіді на наш запит ми знаємо, що басейнове управління не надавало такого дозволу підприємству «ТБ Сад». Можливо, такий дозвіл отримала інша компанія, яка працює з ними, але назву нам не повідомили.

Лідер державної підтримки підприємство «Львівський сад» – виявилося найбільш закритим. Там вирішили спілкуватися з нами через адвоката. Інтереси компанії представляє Сергій Овсянніков.

Його завданням було довідатися, чому підприємством цікавляться журналісти та бути посередником у цьому спілкуванні.

«Вони просто бояться сказати щось зайве. Вже якось була історія, коли про підприємство писали у ЗМІ і це була не зовсім коректна інформація», – пояснив адвокат.

Через місяць після спілкування адвокат так і не надіслав відповіді на запитання.

І зрозуміло чому: «Львівський сад» спеціального дозволу на користування водою не має. Так нам повідомили в обласному басейновому управлінні, яке їх і видає.

Ще одні яблучники – «Сади Галичини», які пов’язані з депутатом Андрієм Котом, стверджують, що спецдозвіл мають, хоча водою не користуються.

– Ми вже два роки не поливаємо, бо йдуть дощі, – прокоментував представник.
– Збираєте дощову воду для поливу?
– Ні, просто йдуть дощі і поливати не треба.

Насправді ж спецдозвіл на воду тут має інший підприємець – Іван Котилюк. Водойму площею 1,3 га він отримав в оренду терміном на 49 років для потреб «Фермерського господарства Котилюк І.В.».

За даними аналітичної системи YouControl, керівником фермерського господарства є Охота Олег. Водночас він є заступником іншого підприємства в селі Вербиця «Галич Екофрукт», яке теж пов’язане з депутатом Андрієм Котом через дружину.

Але навіть ті господарства, які мають дозвіл на користування водою з чіткими лімітами, – почали так працювати відносно недавно. Так, «Екогаличпродукт» має цей документ тільки з червня 2020 року.

Меліоративний канал, куди перекачують воду для потреб «Екогаличпродукту». Фото Наші гроші. Львів

Перевіряти немає повноважень

Щороку користувачі води повинні подавати звіт до місцевого басейнового управління, який складають самі. Це означає, що туди можна внести будь-які показники. Це підтверджує провідна інженерка з водовикористання – Любов Кусьо:

«З нашого управління зняли контролюючу функцію. Ми раніше перевіряли, а зараз можемо хіба подивитися журнали обліку води, хоча їх нам теж не зобов’язані подавати. Ми тільки приймаємо звіти і все».

Інженерка говорить, що навіть якщо підприємство подасть звіт з перевищеним лімітом, управління нічого не може вдіяти, воно не передаватиме цю інформацію іншим відомствам.

Єдина можливість виявити це порушення – перевірка Державної екологічної інспекції України. Частота планових перевірок залежить від ступеня ризику його діяльності. Найнебезпечніші перевіряють не частіше ніж раз на два роки, середні – раз на 3, і те, які мають незначний ризик для довкілля – не частіше, ніж раз на 5 років.

Позапланово підприємство можуть перевірити за зверненням, через аварійну ситуацію або щоб проінспектувати, чи виконані попередні приписи.

Наприклад, як дотримується природоохоронного законодавства «Екогаличпродукт» в інспекції за планом мають перевірити в жовтні 2021 року. Прогнозований ступінь ризику на цьому підприємстві – середній. Також інспекція має перевірити господарство за критерієм раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Але навіть якщо екоінспекція й виявляє порушення – її подальші дії можна кваліфікувати як дуже лагідні.

Це добре можна побачити за результатами перевірки ще одного підприємства, яке отримало компенсацію за програмою підтримки садівництва, ягідництва і хмелярства у Львівській області. Це «Агро Фрутіка Бишків», якому скерували 8,1 млн грн впродовж 2017-2020 років.

Державна екологічна інспекція перевірила господарство влітку 2021 року, прогнозуючи високий ступінь ризику. В акті, який склали 7 липня, серед іншого йдеться про порушення, які стосуються водокористування: охорони санітарної зони свердловини, відсутність ведення первинного обліку води, взятої з підземних вод з однієї із свердловин, несправність пристроїв цієї свердловини, відсутність рибозахисного обладнання на річці Біла.

Також екологічна інспекція мала зауваження з приводу того, що підприємство не визначило склад і властивості відходів, які воно продукує та не обліковує їхню кількість, не передає на утилізацію.

Виглядає, що це досить серйозні зауваження. Але так тільки здається.

У графі «опис негативних наслідків від порушень» навпроти кожного із зауважень бачимо мирне слово «відсутні», а в графі про ризики – «не визначено». Заради справедливості варто сказати, що частину з цих зауважень до кінця проведення перевірки підприємству вдалося вирішити (так зазначено в акті). Але наскільки реалістичним є те, що такі дії підприємства, яке працює (увага) з 2005 року, не має наслідків?

Штраф, який для «Агро Фрутіка Бишків» призначили після перевірки екологічної інспекції, – це 1224 гривні. Приблизно так в сезон коштує два ящики полуниці, яку тут вирощують.

Софія Шутяк, юрконсультантка громадської організації «Екологія-Право-Людина», наголошує на тому, що найбільша проблема, пов’язана з використанням води, – це відсутність її обліку:

«Довкілля треба переводити в цифри. Таку мову дуже добре розуміє бізнес. Якщо предметно говорити про довгострокову перспективу, то стає зрозуміло, що вода у свердловині може закінчитися. Екологія це як математика. Якщо ми не ведемо облік ресурсу, ми не можемо правильно порахувати скиди, концентрацію хімічних речовин, які використовуються.

Ми бачимо, що обов’язок подавати звіт лежить на тих, хто отримав дозвіл, проте органи влади повинні здійснювати облік всієї використаної води та виявляти і не допускати спеціальне використання води без дозволу», – говорить експертка.

Зазначимо, що сьогодні, 22 вересня, помер депутат 7 скликання Жовківської районної ради Анатолій Ключко.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі