На Львівщині у браконьєрські сітки потрапляє риба, якою можна отруїтися

Богдан Скаврон | 27 червня 2021 Львів
Share Button
Марена звичайна, darg.gov.ua
З нагоди Всесвітнього дня рибалки, який традиційно відзначається 27 червня, “Діло” поцікавилося, які види червонокнижних риб найчастіше потрапляють у браконьєрські сітки та на вудки рибалок-аматорів і чим переважно закінчуються справи, пов’язані з таким незаконним уловом.

Заборона вилову риби на усіх водоймах Львівщини у зв’язку з нерестовим періодом остаточно завершується уже 30 червня. Але навіть після цієї дати не кожен улов рибалки буде законним, а в деяких випадках він може стати навіть небезпечним.

Червонокнижні види риб, які все ще водяться в наших річках (як-от марена звичайна, вирезуб причорноморський чи золотий карась), заборонено ловити в будь-яку пору року. Якщо ж упіймати, до прикладу, марену до того часу, коли вона викине ікру, а потім необачно поласувати нею, то можна заробити не просто якийсь там штраф (матеріальне відшкодування за один екземпляр — 330 гривень), але й серйозне харчове отруєння.

На Львівщині тривалість нерестової заборони на вилов водних біоресурсів, котра, як і щороку, розпочалася 1 квітня, відрізняється залежно від водойм. Зокрема, у басейнах річок Західний Буг, Сян та Стир обмеження для рибалок діяли до 20 травня, у басейні ріки Дністер, а також у всіх водосховищах та технічних водоймах – до 10 червня.

Наразі заборона риболовлі все ще діє у придаткових системах водойм – у протоках, гирлах, старих руслах і розливах. Але вже з 1 липня всі незаборонені види риб при дотриманні правил рибальства можна буде ловити всюди.

Проте, як повідомили в управлінні Державного агентства рибного господарства у Львівській області, у ці червневі дні на Львівщині почастішали випадки вилову видів риб, занесених до Європейського червоного списку та Червоної книги України.

Рибоохоронний патруль часто виявляв браконьєрів, зокрема, у басейні ріки Західний Буг. А нещодавно, 12 червня, двох рибалок із незаконним уловом затримали на ріці Стрий у селі Явора. Крім того, що серед спійманої риби у них було шість екземплярів червонокнижної марени, вони ще й рибалили за допомогою сітки-екрану.

“На порушників складено протоколи за ст.90 КУпАП, та ч.4 ст.85 КУпАП. Нараховано збитки 1650 грн”, – повідомили у Львівському рибоохоронному патрулі.

Досвідчені рибаки знають, що впіймана в нерестовий період марена, якщо її неправильно приготувати, може стати причиною серйозного отруєння, тож на вудку її ловлять, не відпускаючи назад у ріку, в цей час хіба через власну необізнаність. Найчастіше вона стає уловом, коли потрапляє в браконьєрські сітки разом з іншою рибою, яку згодом, до речі, можна побачити у продавців на базарах.

Веризуб причорноморський, darg.gov.ua

Ікра та молочко цього виду риб родини коропових містить отруйну речовину ціпринідин. Вважається, що незначна концентрація цієї отрути надає вареній чи в’яленій марені дуже тонкого смаку, однак, не маючи достатніх кулінарних навичок, з цією рибою, яка ще не викинула ікру, краще не експериментувати на кухні. Щоб не ризикувати здоров’ям та не порушувати чинне законодавство, недосвідченим рибалкам у випадку вилову марени краще одразу ж випустити її в природне середовище.

Симптоми отруєння мареною схожі на отруєння рибою фугу: токсини викликають в перші години після вживання нудоту, блювання, пронос, головний біль і загальну слабкість, ціаноз шкіри обличчя і слизових оболонок, затруднене дихання. При вживанні великої кількості ікри чи високій концентрації токсину в ній наслідки можуть бути ще важчими — може виникнути параліч діафрагми і навіть смерть внаслідок зупинки дихання.

Існує версія, що на отруйність марени впливає її харчовий раціон: кажуть, що більш отруйною вона стає з віком, коли постійно харчується рачками-бокоплавами. До речі, тривалість життя цієї риби — до 15 років, за цей час вона виростає до 85 см, набираючи вагу 4-6 кілограмів.

Ще кілька десятків років тому марена була доволі поширеним видом, зокрема, й на Львівщині. Але із 1980-х років вона стала рідко траплятися в уловах. Зменшення її чисельності в річках (ця прісноводна донна риба полюбляє ріки зі швидкою течією і чистою водою) пов’язують із зміною гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм, забрудненням води та надмірним виловом.

Часом у дозволений період для вилову риби на вудку аматорам чи в сітки браконьєрам потрапляє також вирезуб причорноморський — ще один рідкісний вид річкової риби, занесений у Червону книгу.

Скажімо, 13 червня львівським рибоохоронним патрулем на ріці Дністер навпроти села Заліски (Стрийський район) було виявлено громадянина, який упіймав півторакілограмовий екземпляр цієї риби на вудку. До речі, розмір компенсації за його незаконне добування (якщо після вилову, не відпустити у воду) значно більший — 10 тисяч гривень.

Чи на щастя, чи на біду, але жодної отрути під час нересту у цієї риби не з’являється, хоча зовнішній її вигляд у цей час змінюється – луска стає дзеркально блискучою, на поверхні тіла та на голові з’являються конічні бородавки ніжно-молочного кольору, а боки тіла стають злегка червонуватими.

Найчастіше трапляються екземпляри цієї риби довжиною до 0,5 метра і масою до 2-3 кг, хоча максимально у Дністрі вони можуть набрати й 8 кг. Якщо на життєвому шляху вирезуба не трапляються браконьєри, то він може дожити до 10 років. Раніше цей вид риби був промисловим, зараз же перебуває під охороною і занесений в Червону книгу як зникаючий.

Ще одна рідкісна риба, яку охороняє Червона книга — за назвою, майже як казковий персонаж, золотий карась. Він також занесений до Європейського списку рідкісних риб, хоча завжди був автохтоном наших водойм. На відміну від свого сріблястого родича, карась золотий має круглішу форму тіла, більш гладеньку луску, бронзово-золотисте забарвлення, хвостовий плавець менш виїмчастий, а черевні та грудні плавці злегка червонуваті.

Карась золотий, darg.gov.ua

Цей червонокнижний вид витривалий до кисневого режиму, тому полюбляє заплавні водойми, ставки зі стоячою або слабопроточною водою, із замуленим дном та густими водоростями.

Минулого року спіймана рибалкою на водоймі в селі Жирова (Жидачівський район) “золота рибка” стала причиною для сплати штрафу (340 гривень) та компенсації за її знищення (330 гривень), за рішенням Стрийського міськрайонного суду. Золотого карася, який був речовим доказом, суд постановив конфіскувати.

Переглянувши реєстр судових рішень, репортер “Діла” пересвідчився, що практично всі адмінсправи з приводу червонокнижних риб (від червня 2020 року дотепер загалом їх на Львівщині було розглянуто менш, ніж два десятки) переважно закінчувалися винесення постанови про стягнення з винуватців штрафу у розмірі 20-ти неоподаткованих мінімумів (340 гривень).

Також за цими судовими рішеннями можна визначити місця кльову рідкісних рибин або ж місця, в яких полюбляє з’являтися рибний патруль.

Отож, червонокнижну марену рибалки, на яких було складено адмінпротоколи, виловлювали:

  • на ріці Стрий поблизу автомобільного мосту біля села Заліски (Жидачівський район);

  • на ріці Дністер поряд із залізничним мостом у селі Бородчиці (Жидачівський район);

  • на ріці Дністер у смт. Журавно (Жидачівський район);

  • на ріці Стрий біля села Заріччя (Жидачівський район);

  • на річці Стрий на Явірській ГЕС поблизу села Явора (Турківський район).

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі