“Найважче громадам дається реалізація об’єктів капітального будівництва”, – Андрій Годик

25 липня 2021 Інтерв'ю
Share Button
Андрій Годик
Публікуємо інтерв'ю з Андрієм Годиком, першим заступником голови Львівської обласної державної адміністрації.

Що на Вашу думку, дала децентралізація для громад?

Децентралізація для громад – це додаткові можливості, додаткові фіскальні надходження, але в свою чергу це і додаткова відповідальність.

Чи готові голови ТГ до таких викликів і такої відповідальності?

Перш за все хочу зазначити, що ці виклики не тільки для голів ТГ, але й загалом для влади як виконавчої, так і для органів місцевого самоврядування. Львівська облдержадміністрація в цій ситуації виступає для ТГ як партнер, консультант і координатор реалізації тих чи інших децентралізаційних змін. Водночас, дійсно можу стверджувати про те, що не всі голови сільських, селищних, міських рад були готові до завдань, які стоять перед органами місцевого самоврядування в умовах сьогодення.

В чому це вбачається?

Напевно найбільш показовим буде стан реалізації об’єктів капітального будівництва. Так, у межах області є понад 840 об’єктів, які повністю та/або частково фінансуються за кошти державного та/або обласного бюджету. По понад 90% об’єктів функцію замовника виконують органи місцевого самоврядування чи їхні комунальні підприємства. Замовник для фактичної реалізації проекту будівництва повинен: забезпечити розроблення проектно-кошторисної документації, отримання експертного висновку на вказану ПКД, провести тендерні закупівлі і безпосередньо виконати роботи по ремонту чи новому будівництву. Однак, станом на 01.06.2021 приблизно по 30% об’єктів не завершено розробку ПКД, по 40-45 % об’єктів або документація перебуває на експертизі або проводить тендерна закупівля, по інших ведуться роботи. Проте, упродовж червня ситуація значно покращилась.

Можливо держава мала б надати фінансову підтримку менш спроможним громадам?

Держава виконує свої функції і підтримує соціально чутливі питання у вигляді державних субвенцій для місцевих бюджетів, зокрема у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення тощо. Але, на мою думку, завдання органів державної влади не роздавати кошти, а надати громадам інструменти для додаткового залучення коштів. Навіть попереднім аналізом стає очевидним, що громади не мають повної інформації про повноту можливостей і потенційний додатковий ресурс надходжень до місцевого бюджету. На виконання доручення голови облдержадміністрації управління статистики, державна податкова служба, Держгеокадастр, центр зайнятості населення почали надавати всю інформацію, розпорядниками якої вони є, по семи громадах в межах так званого «пілотного проекту». Зокрема, це Буська, Бориславська, Давидівська, Золочівська, Городоцька, Новояворівська та Солонківська громада. Що це дає? Громада має можливість провести аналіз і порівняти, дані з реєстрів і фактичний стан справ. Для розуміння, суб’єкт господарювання фактично здійснює реалізацію товарів підакцизної групи (алкоголь, сигарети) в сільському магазині, однак згідно даних ДПС акцизний податок даним підприємцем не сплачується, інформація про найманих працівників та сплату податку на доходи фізичних осіб відсутня. Як наслідок, голова ОТГ спільно з ДПС та Держпраці переконує ФОПа легалізувати свою діяльність та сплачувати податки. Також, актуальним є питанням сплати податку на нерухоме майно, особливо абсурдним це виглядає коли в курортних зонах на кожному кроці функціонує готель чи садиба, яка приймає відвідувачів і отримує за це кошти, але вказаний об’єкт нерухомого майна свідомо не вводиться в експлуатацію щоб не сплачувати податок на нерухоме майно. І таких прикладів можна наводити дуже багато.

За два місяці вказаного «пілоту» можна стверджувати що він потрібний. Так, за січень – червень, виконання плану по надходженнях ПДФО по вказаних громадах становить від 101 до 112 %, акцизного податку 103-114%, податку на нерухоме майно 101-165% (особливо активно спрацювала Солонківська ОТГ).

Не можу не запитати про розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку. Кожного року бачимо незадоволених щодо нефінансування чи недостатнього фінансування окремих соціально-важливих об’єктів?

Якщо відповідати на запитання чи буде невдоволення за результатами відбору проектів, які фінансуватимуться в 2022 році за рахунок коштів ДФРР. Однозначно – так. Цього року подано 111 проектів – претендентів на фінансування за рахунок коштів ДФРР в 2022 році на загальну суму 3,4 млрд. грн. Станом на сьогодні, ми ще не маємо суми яка буде передбачена з ДФРР для Львівської області в наступному році, однак якщо взяти 2020 рік то це було 235 млн. грн., а в 2021 – 216 млн. грн. Якщо припустити, що наступного року фінансування буде таким ж як і поточного року, то це лише трохи більше від 6% від вартості поданих проектів. Тому відповідь очевидна.

Які основні проблеми в реалізації інфраструктурних проектів?

Виділю декілька основних. Низька якість проектів. Зустрічаємо відверто безглузді проектні рішення, які в процесі будівництва неможливо усунути. Як наслідок коригування ПКД, нова експертиза і затримка в часі. Для прикладу, як можна запроектувати будівництво великої школи з потужністю електроенергії 10 кВт. Це при тому що кухонне обладнання електричне. А про відсутність пандуса чи туалету для маломобільних груп, або штучні дерева як елементи декору і говорити не буду.

На початку року ми провели нараду з проектними організаціями та експертними установами, де ці питання піднімали. Сподіваюсь дасть свій ефект.

Друга – зловживання оскарженням до АМКУ зі сторони недобросовісних учасників тендерних закупівель. Таким чином, окремі компанії фактично шантажують замовників з метою укладення угоди з ними. Оскільки ідеальних тендерних документацій та пропозицій від компаній не має, оскарження можна затягнути на декілька кіл що триватимуть місяці. По окремих об’єктах, минулого року угода з підрядником укладалась тільки з третьої процедури закупівлі. Інші відміняли з огляду на неодноразові скарги недобросовісного учасника та наявності порушень чи неточностей, інколи надзвичайно формальних.

Третя – це отримання дозвільних документів на початок виконання робіт та введення об’єктів в експлуатацію. Відверто кажучи – ДАБІ не працює, а це не тільки кола пекла для замовників при отриманні чи дозволу на початок робіт чи сертифікату про готовність об’єкту, а це додатковий стримуючий ефект для інвестора. Бо інвестор, який готовий інвестувати в економіку, не готовий 3-4 рази подавати документи для початку робіт, і кожного разу отримувати все нові і нові зауваження. На моє переконання, ДАБІ при розгляді пакету документів повинен сформувати перелік із наявними зауваженнями (якщо такі будуть) без права надання додаткових зауважень при повторному розгляді документів.

З позитиву, це те що відповідні зміни в законодавство щодо антимонопольного оскарження та діяльності в сфері містобудування, у тому числі щодо видачі дозвільних документів, або вже прийняті в цілому або незабаром будуть.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі