Євген Міклушка

Євген Міклушка

журналіст

Наснився Новий Майдан

Share Button
Колаж ІА «Діло»
Іду я, значить, проспектом Свободи у Львові, неподалік пам’ятника Тарасу Григоровичу. Глядись, а там – сцена. І не просто сцена, а та сама, на якій Брезіцькі нічого не заробили у 2013-14-х роках. А на тій сцені – страшне. Комітет Майдану Львівщини відновлює роботу, один наперед одного рвуться до П’ємонту, наче до Священного Граалю, «несостоявшиєся палітіки». Ті, кого не обрали чи не переобрали. І багато-багато мікрофонів на тій сцені.

В головний кричить Олег Михайлович: «Реванш – не пройде! Капітуляцю – зупинимо. Злочинну владу – замінимо. Розслідування проти Парубія і Гонтарєвої – закриємо». І, звісно, це не його заслуга, а Петра Олексійовича. Пан Княжицький уважно звіряє, чи Михайлович чітко по написаному йде. З-за його спини до мікрофону рветься Софійка, але… не співати, ні. Заявити, щоб знали усі: «Я на@уй більше не піду!», «Місце в Раді Юлі не уступлю» і ще з десяток актуальних фраз про те, що болить українців найбільше.

Читайте також: Комітет Майдану Львівщини відновив роботу

Не менш цікаві події розвиваються на Григоренка. Там Чубатий пікетує Віконського, бо той людей в Соснівці побив. Але сам не проти б припинити акцію тут, переміститись на Костюшка, але спершу треба, щоб справу кримінальну закрили поліціонери. Зрештою, в гіршому випадку, можна під шумок Нового Майдану і електронні реєстри попалити. Кажуть, горять не гірше справ «на папері».

Разом з тим на Дорошенка зупиняється трамвай №6 «Бахмут – Верховна Рада – Соснівка – Пл. Ринок», з якого вискакує спочатку балаклава, а вже потім камуфляжний костюм. Свідки кажуть, що то був Семенченко, який побіг в бік сцени, де згодом роздавав візитні картки з номером банківського рахунку і написом «На блокаду». Вже за якихось пів години його побили місцеві активісти, що якраз облаштовували скриньки для пожертв. «З 14-го «Парламент» не курив» – поділився один з тих найактивніших протестувальників.

Читайте також: Зневажаю всіх, хто відновив Комітет Майдану Львівщини

Ближче до вечора, в супроводі одного з місцевих телеканалів, до пам’ятника Шевченку, з прапорами, підтягнулись найнаціоналістичніші з усіх націоналістів, поробили селфі і помчали в сусідній готель, на запис програми, з ефіру якої весь великий Львів дізнається, що Майдан, насправді, проти Садового, альтернатива якому насправді є, ось він, експерт з усіх питань, приріс до стільця у цій студії.

Тим часом на балкончику Ратуші один бургомістр записував чергове звернення, у якому зазначив: «Не можу я місто залишити в такий складний час. Ну бо на кого? На отих бандитів, тютюнову мафію і їх псевдоактивістів? Йду четвертий раз на мера. Чого ж тільки не зробиш заради громади. Скликаю ВІЧЕ під мерію! Хай мешканці скажуть, що мене не відпускають».

Олександр Олександрович тим часом скликав позачергову сесію Львівської облради, де депутати голосують кілька архіважливих звернень, зокрема, до Конгресу США з приводу імпічменту Трампа; Заодно вкотре знімають Гірняка з якоїсь посади, і не суть якої. Під шумок Олександр Олександрович рве на собі пальто, аби було видно вишиванку і заявляє: «Поновлення роботи Комітету Майдану Львівщини спричинено спробую капітуляції перед Росією та некомпетентністю роботи АРМА. Поверніть людям Дубневичів, а Дубневичам – ТЕЦи! Це головна вимога Нового Майдану!» На даху будівлі поруч – Просто Маркіян тихо шепоче: «Так нема ж ніякої капітуляції. Ваші дії – передчасні. Ну чому мені ніхто не вірить?»

Прокинувся в холодному поту. До цього дня був певен, що наступний Майдан буде, принаймні, не менш святим, і учасники його не повторятимуть помилок попередників. А що є сьогодні? Клуб за інтересами. Передзвонив обом Брезіцьким. Старший, Назарій, відправив спілкуватись з помічницею. Роман же повідомив: «Я є присутній, тримаю руку на пульсі, але участі не беру. – А чому? – Ну, я десь маю зайнятість, але на всі виклики часу будемо давати належну відповідь. А зараз не беру участь активну у цих справах. – Ще нас цікавить, чи є у Вас сцена зараз в принципі, і по чому в цьому сезоні буде сцена для народу? – Ні, яка сцена? Немає ніякої сцени. Я взагалі зараз в дорозі. Незручно говорити, не по суті питаєтесь».

Та й таке 🙂

P.S. Я зовсім не проти демонстрацій, а за потреби – і революцій. Просто закликаю бути мудрими, щоб жоден політик чи бізнесмен не використав ідейність і святість Майданів.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі