Перші змагання львівських байкерів. Ретро

Share Button
Перші змагання львівських байкерів, до участі в яких запросили мотоциклістів та велосипедистів із Варшави, Кракова та кількох знаменитих гонщиків із Угорщини, відбулися на початку вересня 1908 року.
На той час у Львові мотоцикли траплялися рідко, але в місті вже було доволі багато власників немоторизованого двоколісного транспорту – ще у 1886 році вони об’єдналися у клуб, того ж року на Високому замку було відкрито перший пункт прокату велосипедів.

Група велосипедистів. Фото: M. Munz, Львів

Як свідчить статистика цього товариства, у 1892 році до львівського клубу належали 236 місцевих велосипедистів. Це при тому, що перший “біцикль” тут з’явився щойно у 1867 році – його привіз львів’янин Міхал Морзовський із промислової виставки у Парижі, на якій брати-винахідники Мішо отримали золоту медаль за конструкцію цього велосипеда.
Перший львівський велосипед був дерев’яним і коштував аж 600 франків (доволі солідна на той час сума, якщо врахувати, що середня денна платня робітника у Франції становила тоді 4 франки). Сам Морзовський так і не навчився їздити на дивовижному двоколісному транспорті, тож подарував його місцевому спортивному товариству “Сокіл”. Згодом на його основі львівські ковалі змайстрували залізну копію “біцикля”, перший історичний виїзд на якому зробив такий собі пан Пшибиловський.
У 1908 році до львівського велосипедного клубу долучилися поодинокі власники мотоциклів та моторизованих роверів, схожих на сучасні мопеди. І майже одразу їм вдалося організувати перегони, як писала тогочасна газета Kuryer Lwowski, “на європейському рівні”.
Хоча не обійшлося на тих змаганнях і без інцидентів. У перший же день перегонів один із учасників заїзду на 4 тисячі метрів, пан Підлісий упав із свого “залізного коня”, але, на щастя, сильно не постраждав: лише обдер собі шкіру на стегні. Натомість його мотоциклу не поталанило більше – від тертя з покриттям траси він заіскрився, внаслідок чого вибухнув бензобак. Хоча вогонь вдалося швидко загасити, “байк” потребував серйозного ремонту. У Львові до послуг бідолахи-мотоцикліста була перша в Галичині майстерня для біоциклів, яку відкрив механік Александр Заячківський у своєму закладі на вулиці Коперніка.
Завдяки сприятливій погоді у ті перші осінні дні подивитися на перегони тогочасних байкерів прийшло чимало глядачів. На очах у публіки спортсмени викладалися на повну, витискаючи із “залізних коней” все, на що вони були здатні, і встановлювали нові рекорди львівської траси.
Зокрема, в заїзді на 15 кілометрів угорський гонщик Пошерт побив власний рекорд, подолавши дистанцію за 15 хвилин 56 секунд, тобто їхав він із середньою швидкістю близько 60 км/год. На дистанції 2 тисячі метрів мотоциклісти мчали ще хутчіше. Варшав’янин Пьотревський на сконструйованій інженером Рибчинським двоколісній машині подолав цю відстань всього за півтори хвилини, розганяючи при цьому мотоцикл майже до 80 км/год. Рекордсменів публіка зустрічала гучними оплесками.
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі