«Помста Сталіна»: де на Львівщині найбільше борщівника і як з ним боротися

14 квітня 2020 Економіка, Життя, Львів
Share Button
Останніми роками на території Львівщини, особливо в Карпатському регіоні, поширився один небезпечний інвазійний вид – борщівник Сосновського. Площа, яку захопила ця рослина, становить понад 627 га. Така ситуація характерна для всієї Західної України.

Живуча шкідлива рослина

Борщівник Сосновського є багаторічною рослиною висотою до 3-5 метрів і товщиною стебла до 10 см. Він є дуже невибагливим, легко дичавіє і мігрує. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, занедбані пасовища та закинуті території. Рослина є зимостійкою, витримує морози до -20, -25 °C. Борщівник легко розмножується і поширюється територією, захоплюючи все нові простори, агресивно витісняючи місцеві види трав’яних і деревних порід. Цвіте один раз в рік всередині літа, утворюючи при цьому багато плодів і після цього відмирає. Саме тоді він є найнебезпечнішим для людей. Сік борщівника під час контакту зі шкірою людини викликає важкі дерматити, схожі на опіки, які потім важко загоюються.

Шкідливий вплив на людину

Від Кавказу до України

Про борщівник Сосновського в СРСР стали говорити ще наприкінці 40-х років минулого століття. Тоді після війни шукали швидких способів для відновлення економіки та сільського господарства. Борщівник розглядали як дешевий корм для худоби. Тому його почали культивувати далеко за межами ареалів поширення, а саме Кавказу. Однак проблема цієї рослини у тому, що корови, поїдаючи його, дають молоко з гірким присмаком, яке є непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Також борщівник не є ефективним для вигодовування худоби на забій. Більше того, ця рослина має токсичну дію на шкіру. У Балтійських країнах та в Білорусі рослину стали називати «Помстою Сталіна», бо саме особисто за його розпорядженнями у 50-х роках масово засіювали борщівником пасовища Прибалтики. Тож незважаючи на всі мінуси на які вперто закривала очі комуністична влада, борщівник Сосновського опинився і в Україні. У 1962 році Міністерство сільського господарства УРСР спеціальним наказом зобов’язало провести вивчення та дослідження борщівника як «високоврожайної силосної культури» і таким чином засіяли ним практично всю Україну.

Зараз у всіх країнах Євросоюзу борщівник Сосновського офіційно віднесений до так званої карантинної групи рослин. В ЄОКЗР (Європейська організація із карантину та захисту рослин)  борщівник  Сосновського  внесено до списку А2. Зокрема, у Фінляндії знищення борщівника стало частиною державної програми, на реалізацію якої уряд відвів 20 років. У Німеччині, Чехії, скандинавських країнах, в Естонії вже діє національна програма боротьби з борщівниками. У Білорусі на рівні уряду розроблено План дій щодо запобігання та мінімізації збитків від поширення небезпечного виду рослини. В Україні ж попри очевидну небезпеку цього досі не зроблено і з ним боряться лише господарським методом, тобто вибірково механічним чи хімічним способами.

В уряді не спішать боротися з борщівником

Нещодавно стало відомо, що в уряді нарешті таки вирішили переглянути значення і статус борщівника Сосновського. Цю рослину мають вилучити зі списку кормових культур та у майбутньому надати статус «інвазійного виду».

Як повідомив журналісту ІП «Діло» начальник управління охорони природних ресурсів Львівщини Андрій Сенюк, цього може бути недостатньо для вирішення проблеми з борщівником. Бо на неодноразові звернення ЛОДА про включення борщівника Сосновського до Переліку регульованих шкідливих організмів та до списку А2 Європейської та середземноморської організації з карантину і захисту рослин, Міністерство аграрної політики та продовольства України інформувало щодо відсутності підстав для таких змін за результатами свого аналізу. Тобто міністерство розглядає борщівник Соснівського, як цінну рослину, адже не спішить вносити борщівник до переліку карантинних видів (шкідливих організмів), щоб офіційно розпочати всеукраїнську боротьбу з ним та спрямувати необхідні кошти.

«Таким чином, на сьогодні відсутні правові підстави для здійснення дієвого контролю з боку Держпродспоживслужби у частині запобігання поширенню борщівника Сосновського, а також для зобов’язання землевласників і землекористувачів до проведення належних заходів боротьби з ним. З аналогічним питанням Львівська обласна рада неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до чинного  законодавства і віднесення борщівника Сосновського до переліку карантинних видів бур’янів. Питання надання «статусу» карантинного виду та контролю за ситуацією є у сфері діяльності центральних органів виконавчої влади – Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке реалізує державну політику у галузі карантину та захисту рослин, санітарного та епідемічного благополуччя населення і Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», – каже Андрій Сенюк.

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважають, що внесення борщівника до шкідливих рослин суперечить вимогам міжнародного та національного законодавств.

«Вважаємо недоцільним присвоєння статусу карантинного організму Heracleum sosnowskyi Mandenova та включення його до Переліку регульованих шкідливих організмів, оскільки це суперечить вимогам міжнародного та національного фітосанітарного законодавства щодо критеріїв, за якими визначається поняття “карантинний організм”, та не відповідає державному напрямку євроінтеграції, а саме адаптації законодавчих документів в сфері карантину рослин до відповідних Регламентів ЄС. Однак, зважаючи на значну шкоду, яку може завдавати ця рослина здоров’ю людей, нормальному функціонуванню місцевих екосистем та агрофітоценозів, підтримуємо будь-які пропозиції щодо розробки регіональних програм з боротьби та запобігання розповсюдження Heracleum sosnowskyi Mandenova», – повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Сергій Глущенко.

Яка ситуація на Львівщині

Для зменшення негативного впливу борщівника на природу і здоров’я населення видано розпорядження голови ЛОДА ще від 26.05.2017 № 450/0/5-17 «Про здійснення в області комплексних заходів щодо боротьби з борщівником Сосновського». Дане розпорядження є безтерміновим. Адже насіння борщівника є надзвичайно життєздатним та може проростати і на 5-ий рік. Відповідно, боротьба з поширенням та знищенням борщівника Сосновського – це тривалий проект, який буде успішним за умови своєчасного і повного виконання всіх заходів.

«Боротьба з борщівником буде значно дієвішою, за умови здійснення належного контролю за цільовим використанням земельних ділянок та запобіганням забур’янення території. Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за невжиття заходів щодо боротьби з бур’янами протягом червня-липня 2018 року до адмінвідповідальності притягнуто лише 24 особи (сума штрафів становить 8330 грн), у 2019 – 5 штрафів загальною сумою 2210 грн», – каже начальник управління охорони природних ресурсів Львівщини Андрій Сенюк.

За інформацією РДА, площа поширення борщівника на Львівщині становить 636 га, що, порівняно з даними станом на вересень 2018 року, на 150 га менше завдяки залученням територій, де поширена рослина знову у с/г вжиток. Зокрема, у п’ятірці лідерів за поширенням борщівника є такі райони, як: Турківський (218,801 га), Дрогобицький (66,491 га), Старосамбірський (53,45 га), Радехівський (48,9735 га) та Золочівський (42,954 га).

Спільна справа

У Департаменті екології та природніх ресурсів ЛОДА кажуть, що з метою своєчасного виконання заходів щодо вирішення проблеми з борщівником Сосновського необхідно вжити ряд спільних заходів:

  • Райдержадміністраціям – активізувати роботу зі знешкодження борщівника, залучивши насамперед власників, користувачів, орендарів земельних ділянок, на яких поширений борщівник Сосновського. Максимально долучати до проведення заходів зі знешкодження борщівника Сосновського представників агроструктур, які займаються сільським господарством та тваринництвом на території району;
  • Органам місцевого самоврядування – реалізовувати дієві заходи щодо очищення земельних ділянок від борщівника Сосновського, запобігання утворення, дозрівання та розповсюдження насіння вздовж доріг, по берегах річок, сіножатях, пасовищах.  Законодавство України передбачає, що усунення забур’янення територій, які належать сільським, селищним та міським радам, належить до компетенції органів місцевого самоврядування;
  • Службі автомобільних доріг у Львівській області, Львівському облводресурсів, Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку, ЛОУЛМГ, ОКС ЛГП «Галсільліс» – активізувати роботу зі знищення борщівника Сосновського;
  • Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області – посилити контроль за належним утриманням земельних ділянок та вживати заходів за недопущенням забур’яненості земель;
  • Управлінню фітосанітарної безпеки головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області – активізувати діяльність у питанні боротьби з борщівником та визначення його «правового статусу».

Юра Мартинович,

ІП «Діло»

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі