Степан Куйбіда

Степан Куйбіда

Директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації

Про перспективний план формування територій громад Львівщини

Степан Куйбіда | 10 квітня 2021 Думка
Share Button
Віддаю перевагу багато не говорити, але не відкоментувати «шедеврального» рішення окружного адміністративного суду Києва (далі - ОАСК) щодо Львівської ТГ просто неможливо.

До слова це суд, яким керує відомий на всю Україну суддя Вовк. І, як ви знаєте, там люблять створювати “судові шедеври”. Але не про це. Давайте розберемося по суті того, що відбулося і спробуємо спрогнозувати наслідки.

Про перспективний план формування територій громад

Цей документ, який мав запропонувати дієву систему адміністративно-територіального устрою області. Його почали розробляти ще в минулому десятиріччі. Процес мав би пришвидшитися з вступом у дію Закону “Про добровільне об’єднання територіальних громад”.

Однак так не склалося. Завантаження нової карти області зависло на 80% і лише за рік до місцевих виборів, які мали пройти на новій територіальній основі, процес зрушився з місця. Добре пам’ятаю цю роботу, бо мав честь разом з експертним середовищем та громадськістю бути причетним до формування Перспективного плану (далі – ПП). Перспективний план Львівщини пройшов горнило фінансово-економічних експертиз, експертних обговорень, робочих груп, громадських консультацій, які тривали цілий рік ледь не день у день.

За останні роки документів, які більш публічно розглядались (розроблялися) в області, окрім хіба Стратегії розвитку Львівщини до 2027 роки, точно не було! І цей документ за усі роки роботи над ним сформувала велика кількість експертів (не вистачить символів у дописі, щоб всіх перелічити). І ставити під сумнів якість цього документу зможуть хіба ті, хто його ніколи не бачив або особи, які лобіювали вигідний окремим групам, а не мешканцям усієї області формат Перспективного плану.

В чому проблема?

Звісно, що Перспективний план, який враховував насамперед економічні, географічні, фінансові та демографічні показники і був високо оцінений національним експертами та Урядом не влаштовував “діячів”, які хотіли бачити у ньому свої удільні князівства або банально працювали на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації. Тому судові оскарження були очікуваними.

Шедевр судочинства

  1. Загалом, рішенням суду були дійсно задоволені певні вимоги Малехівської сільської ради, однак лише частково. Так, були скасовані рішення Уряду про перспективний план Львівської області (в частині Малехівської громади) та про визначення територій і адміністративних центрів громад Львівської області (знову ж таки, в частині Малехівської громади). Однак, суд відмовив у проханні зобов’язати Уряд переглянути такі рішення, оскільки суд вважає, що «процес добровільного об`єднання територіальних громад вже завершено», і тому «відсутні підстави… вчинити зазначені дії».
  2. Суд мотивував своє рішення виключно крізь призму закону про добровільне об’єднання, і тому, на його думку, були порушені принципи добровільності, відкритості та прозорості при формуванні перспективного плану, що мало наслідком порушення принципів місцевого самоврядування, зокрема, добровільності. Однак тут важливо зазначити, що процес затвердження територіальних громад 2020 року не регулювався законом про добровільне об’єднання та був, по суті, адміністративним визначенням адміністративно-територіального устрою базового рівня державою, і регулювався іншим законом (ст. 7-1 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про місцеве самоврядування»).
  3. Тому визнавати незаконною постанову Уряду про перспективні плани суд теоретично міг (і це зробив), так як порушені принципи добровільності, але визнати незаконною Постанову про затвердження територій і адміністративних центрів громад він не мав права та належних юридичних підстав. Під час реформування базового рівня це були ПАРАЛЕЛЬНІ процеси, які ЖОДНИМ юридичним чином не пов’язані між собою. І, до речі, саме тому в рішенні суду немає жодного слова чи посилання на законодавство (навіть ту ж ст. 7-1), які б аргументували незаконність такої постанови.
  4. Окрім того, це рішення суду не набрало законної сили, адже Уряд та ОДА має 30 днів на подачу апеляційної скарги, та навіть вже сам суд зазначає, що «позбавлений можливості захистити права позивача в інший спосіб, оскільки можливі способи захисту знаходяться поза межами його повноважень». Також дозволю собі підозрювати, що суд вийшов за межі повноважень, адже Малехівська сільська рада (зі слів колеги Lyubomyr Zubach ), зрештою, відмовилася від позову, але суд цього не врахував.

Тому це рішення суду залишає за собою питань більше ніж відповідей. Дякуємо ОАСК за професійність.

І що ми отримаємо в перспективі? Потенційно, ще низку рішень ОАСК і стільки ж апеляцій. А загалом – безперспективне перетягування канатів, у той час, як треба планувати РОЗВИТОК територій.

Хтось вважає, що реформа децентралізації неконституційна!? Це не предмет кухонних розмов, а питання Конституційного Суду України.

Хтось ставить під сумнів демократичні вибори в ОМС 2020 року? Чи розуміють всі, що цим самим під сумнів ставиться адміністративно-територіальний устрій держави? А це вже небезпечна гра. Такі ігри точно нас не гуртують навколо вирішення проблем в державі та на її кордонах, навколо посилення інституту місцевого самоврядування, що дозволить покращити якість життя громадян на місцях. Кому цікава дестабілізація ситуації в державі? Питання риторичне.

А охочим сказати, що реформа децентралізації якась не така, я б порадив зайнятися корисною роботою. Вистачить всім! Зараз ми маємо нарешті відкинути популізм і взятися за конкретні справи – спільно формувати місцеві стратегії розвитку для громад, сприяти залученню інвестицій та створенню робочих місць, реалізовувати програми та проєкти, покращувати якість життя в кожному населеному пункті, і повірте – тут немає жодного значення наявність чи відсутність там сільради!

Насправді людям має значення наявність сучасної амбулаторії та фахового сімейного лікаря, сучасної української школи та дитсадка з вмотивованим педагогічним колективом, відремонтованої дороги та якісного комунального сервісу. І наше завдання забезпечити це, сформувавши довіру та партнерські відносини в суспільстві, підвищивши здатність людей до самоорганізації з метою вирішення місцевих проблем.

Це, а не стара сільрада та дерибан землі, як символ минулого, допоможе Україні відновити віру людей і у світле майбутнє. Водночас треба пам’ятати, що європейський рівень життя уже завтра раптом не настане. При цьому дріб’язкові політикани вказуватимуть на кожен недолік на місцях і прив’язуватимуть його до критики реформи децентралізації. Не слухайте популістів і не впадайте в крайнощі!

Порядок б’є клас, а системна робота творить чудеса. Знаю це з успішних прикладів децентралізації.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі