Вікторія Балицька

Вікторія Балицька

Журналістка

Про велику неповагу до суб’єктності чоловіків

Вікторія Балицька | 12 травня 2022, 19:52 Думка
Share Button
Фото ілюстративне
Я хочу написати про один аспект.
Назву це фемінним фактором. Оце явище (за рідкими винятками) коли дружини чи матері розпоряджаються діями/волею/життям своїх чоловіків і синів – це якийсь сюр.
Мені здається, що це велика неповага до суб’єктності чоловіків. Ніби вони якісь неповносправні безпорадні гноми. Жінки опікуються ними як грудними дітьми. Це ще якось можна сприйняти якщо це мама до сина так ставиться. І то! Сина треба поважати з моменту його народження, його волю, потреби і бажання. Не говорячи вже коли йому 30-40 років.
Може я помиляюся. Я просто не знаю механіки цього комунікаційного ланцюжка є, бо не уявляю собі щоб я говорила щось на відео про проблеми свого чоловіка. Чи ходила на якісь пікети, чи якісь зустрічі з командуванням… Яке я маю відношення до його діяльності!? І до його командування!? І до його рішення стосовно своєї діяльності!?
Жінка може йти сваритися до керівника свого чоловіка лише за однієї умови: вона недостатнього поважає його. Вважає його неспроможним самому вирішити свої проблеми. Заперечує його суб’єктність.
Так от я не уявляю механіки … може чоловіки самі дзвонить і нарікають? Ну, Ок. Поділилися проблемами, чому ні!? Проблеми є, ніхто не заперечує. Але ж не може такого бути, що воїн-захисник дзвонить і каже: слух напиши там пост чи відео, що ми голі-босі… і що командування – гівнюки… і піди там на пікет…
Притомний самодостатній дорослий чоловік сам вирішує свої проблеми у прийнятному до контексту форматі. Є ж чимало непублічних шляхів вирішення таких проблем як, скажімо, в ТрО виникли. Задіювати жінок для розгону істерик під час війни – не повірю, що ініціатори цього чоловіки. Бо це м’яко кажучи з боку виглядає так собі. Я вже мовчу про допомогу ворожій пропаганді.
А ще це неповага до тих воїнів, які стиснувши зуби, стійко виносять увесь тягар та жах війни. Як їм за цим всім спостерігати і не втрачати самовладання?
Слава Богу у них є мотивація, воля і гідність. І є кому боронити Україну, не зважаючи ні на що.
А тим, у кого надто налякані емоційні некеровані жінки та матері, може варто, опираючись на власну самоповагу, якось просити і переконувати їх опановувати себе і не забувати про гідність.
Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі