Ігор Лікарчук

Ігор Лікарчук

доктор педагогічних наук

Про таксиста-гінеколога і цінність української вищої освіти

Share Button
Фото ілюстративне
Днями замовив таксі, бо запізнювався на післяобідню важливу зустріч. Водію близько 40. Майже ровесник мого сина. Приємна інтелігентна людина.

Стоячи в заторі, розговорилися. Він мене упізнав і тому був відвертим.

Виявилося, що десять років тому дуже гарно склав ЗНО, вступив до медуніверситету на бюджет. Непогано вчився, отримав диплом гінеколога. За його словами «із радістю приступив до роботи. У непоганій київській клініці».

Але радість тривала недовго. Одруження і народження дитини поставили питання руба: «Зарплати доктора вистачало лише на памперси і дитяче харчування. Батьки у нього і в дружини – вчителі/лікарі-пенсіонери. Брати у них гроші соромно. Потрібно було щось робити». І він, відмовившись від додаткових чергувань, пішов таксувати. А потім й геть залишив лікарське ремесло. Серед причин і та, що після нічного таксування уранці доводилося ставати за хірургічний стіл… Хоч про розлуку з медициною говорить з глибоким сумом.

Реалії життя виявилися більш жорстокими. Не беруся засуджувати чи схвалювати його рішення. Кожен сам конструює свою долю. Думаю про інше. Вартість навчання на бюджеті в медуніверситеті дуже немала. У цій ситуації очевидно, що гроші пішли, як кажуть, на вітер. І в цьому проблема. А також і в тому, що таких, як мій візаві, не одна тисяча…

Чи допоможе вирішити цю ситуацію боротьба за якість вищої освіти, на яку сьогодні всі націлені? Чи справа не лише в тій якості?

P.S.  У ЗМІ прокотилася інформація, що 25-річна українка потрапила в Книгу рекордів, як така, що отримала 8(!!!!) дипломів про вищу освіту. Це «досягнення» багато про що свідчить.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі