Російське вторгнення: неминуче чи маловірогідне?

Юрій Соловей | 26 січня 2022, 12:12 Політика
Share Button
Фото AFP/GETTY IMAGES
На фоні нагнітання Росією ситуації біля наших кордонів офіційними особами США та Великобританії на підставі даних розвідки висловлена думка про високу вірогідність вторгнення в Україну.

Окремі експерти розглядають можливий напад на Україну як проміжну ціль Путіна у реалізації задуму з подальшого вторгнення до країн східного флангу НАТО і лише мала частина аналітиків вважає повномасштабну військову агресію малоймовірною.

Нагадаємо, що новий раунд загострення почався із ультиматуму Росії від 17 грудня 2021 року щодо не вступу України до НАТО. Проведені у подальшому перемовини у форматах США-Росія, НАТО-Росія та в рамках ОБСЄ не переконали Путіна припинити погрози вторгнення та забрати війська з кордонів.

Таким чином, дипломатичні можливості із запобігання вторгненню майже вичерпані. Росія ж продовжує демонстративно накопичувати війська, у тому числі на території Білорусі під виглядом російсько-білоруських військових навчань «Союзна рішучість-2022», що відбуватимуться до 20 лютого. До речі, Зимові Олімпійські ігри в Пекині також триватимуть до 20 лютого, тому Росія, яка на вимогу Китаю швидко забралася з Казахстану, не вчинятиме військових операцій до цієї дати аби не завадити показовому виступу на світовій арені свого азіатського сюзерена.

Для посилення тиску Росія перекидає в бік України ракетні комплекси «Іскандер» та вивозить сім’ї дипломатів з консульств в Україні. Сто тисяч військових на кордонах з Україною разом із готовністю російського диктатора жертвувати їх життям та добробутом власного народу дійсно має певний психологічний ефект.

Однак, є і позитивні результати агресивних дій путінського режиму. По-перше, цивілізований світ остаточно переконався у неможливості стримувати Росію тільки дипломатичним шляхом. По-друге, відбулося об’єднання всередині НАТО, значно посилена дипломатична та військова підтримка України, США і ЄС відпрацювали пакет санкцій у разі подальшого вторгнення Росії на нашу територію. По-третє, в Європі визначились країни, що готові протистояти Росії не на словах, а на ділі.

В економічній площині, Джо Байденом озвучений сценарій, за яким США можуть не тільки відключити Росію від системи міжбанківських платежів «SWIFT», але і позбавити можливості проводити розрахунки в доларах, припинити купівлю у Росії енергоносіїв, що складають біля 45% доходів її бюджету, та припинити продаж російським підприємствам мікрочіпів, необхідних для виробництва від побутової техніки до ракет-носіїв.

Зросла і військова підтримка США, Великобританії та країн Балтії – Україні вже передано понад 100 тонн протитанкового озброєння, надається допомога військових спеціалістів, запланована передача зенітно-ракетних комплексів «Стінгер».

Великобританія оголосила про створення оборонного союзу з Польщею і Україною, а НАТО посилила військовий контингент на своїх східних кордонах.

Але ж, не можна забувати і про те, що любов Путіна і його оточення до розкоші та можливість безкарно користуватись вкраденими мільярдами, передбачає необхідність збереження контролю над правоохоронною  системою всередині Росії, а нещодавній досвід передачі влади у Казахстані говорить однозначно – задля збереження такого контролю Путіну необхідно залишатися при владі пожиттєво.

Це обумовлює необхідність певної підтримки населення, яка впала до 32% у зв’язку із зниженням добробуту росіян. Військове ж вторгнення в Україну призведе до значних збитків російській економіці, а тому не тільки завдасть удару по легітимності Путіна, але може й взагалі унеможливити його подальшу владу.

І хоча Джо Байден висловив думку про те, що Путін має щось зробити, оскільки зайшов занадто далеко, цілком ймовірно, що останній може просто втертися і відступити.

Звісно, відсіч збройній агресії РФ, при всій допомозі наших друзів, залишається на плечах України. І все ж, внаслідок дій НАТО і України,  ставка Путіна в отриманні контролю та перешкоджанні розвитку нашої держави ймовірніше буде зроблена на гібридних формах війни, у тому числі військових провокаціях, кібератаках, використання бойовиків «ЛДНР» та проросійських політичних сил.

Закінчити статтю хочеться словами, сказаними міністеркою закордонних справ Великобританії Ліз Трасс під час виступу 21 січня 2022 року в австралійському Інституті Лоуї: «Україна це горда країна з тривалою історією. Вони вже бачили загарбників раніше – від монголів до татар. Вони постраждали від штучно організованого голоду. Їхня стійкість дуже глибока. І, якщо доведеться, українці битимуться, щоби відстояти свою країну».

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі