Русини в Львівській політехніці. Про що писало «Діло» 15 жовтня 1912 р.

15 жовтня 2020 РетроДіло
Share Button
Львівська політехніка. Поштова листівка австрійської доби. Фото: fotopolska.eu
13 лютого 1893 р. ЮліянРоманчук, голова «Руського клубу» Галицького сейму, під час обговорення проекту нового статуту Львівської політехніки запропонував включити до його тексту також пункт провиклади українською мовою.

Після заперечень М. Бобжинського, віце-президента Крайової шкільної ради, і Людвіка Цвіклінського, ректора політехніки, депутати пропозицію відхилили – процент русинів у цьому навчальному закладі був катастрофічно замалий (1890 р. поступило аж троє!). Не набагато ситуація покращилися й через 19 років. Українці далі були схильні до здобування гуманітарної освіти, а не точних наук. Проте вже через 10 років ситуація змінилися кардинально, коли «інженерський», так би мовити, етап українського націоналізму прийшов на зміну попереднім. Професорському й адвокатському.

Перед нами програма Львівської політехніки і звіт статистичний за рік минулий 1911/1912. Найцікавіша для нас табеля участи студентів українських студентів на львівській політехніці.

В 1911/1912 році склад студенства після національности був такий:

В зимовім семестрі В літнім семестрі
Поляків 1597 1369
Русинів 103 83
Чехів 4 3
Німців 1 1
Инших (Жидів) 98 83

 

Після віросповідання склад студенства такий в зимовім семестрі:

Римо-католиків                               1448

Греко-католиків                              103

Мойсеєвого                                      216

Євангелістів                                     14

Инших                                              22

Разом                                               1803

З поміж 103 греко-католиків 6 подало польську народність, решта (97) українську. Однак призналося до української народности 6 караїтів, 1 греко-орієнт. і 2 безконфесійних. Разом отже було русинів в зимовім семестрі 103, то є всего 5 (п’ять!) процент, а в літнім семестрі ще менше, бо лише 83. Процент українців остає дуже далеко поза процентовоюучастию в населенню краю. Поява се дуже не добра не може нас стримати від деяких рефлексій до будучини. Галичина стоїть тепер під знаком упромисловленя, що вимагає побіч капіталів, також значного числа людей, технічно виедукованих. Яка ж наша участь може бути в такі промислі, коли так мало продукуємо інженерних сил!

Наведеними повисше числами хочемо ще раз звернути увагу нашої молодіжи, щоб горнулася далеко численнійше до таких студій тим більше, що маємо у Львові технічну школу. Хоч взагалі на всіх позиціях у нас брак фахових сил, однак не дасться заперечити, що завеликий процент молодіжипосвячуєсястудиямфільольгічним та богословським (далеко менший процент однак кінчить такі студиї!), а технічні студиїостають все в занедбанні, мимо того, що маємо значний процент моложежі ліпше ситуованої, для якої такі студиї не були би закоштовні.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі