Самоуправні вибори у Львівському повіті. Про що писало «Діло» 22 березня 1935 р.

22 березня 2021 РетроДіло
Share Button
Будинок Львівського староства, вул. Січових Стрільців, 8. Вікіпедія
1933 року Польський сейм проголосував за реформу місцевого самоврядування, яка полягала в об’єднанні громад у волості – щось схоже на наші сучасні об’єднані територіальні громади. А 1935 р. відбулися місцеві вибори – перші від часу відновлення незалежності Польщі. Про виборчі особливості Брюховичів, Кривчиців, Малехова, Наварії, Сокільників, Солонки, Чижок та інших всім добре відомих сіл тодішнього Львівського повіту.

Населення повіту.

Висліду самоуправних виборів не можна належно оцінити без відомостей про стан населення. Тому заки приступимо до сапоуправних справ, пригляньмося статистиці населення Львівського повіту. Представимо її на підставі урядової статистики з 1921 р., бо найновіша статистика з 1931 р. в подробицях ще не оголошена. Це буде дещо відбігати від теперішньої дійсности, але все-таки дасть досить приблизний образ відношення національних сил у повіті.

Львівський повіт має 224 адміністраційні одиниці, в тому 2 міста, 131 сільських громад (у тому 2 містечка) і 91 двірських обшарів. Усього населення в повіті є 149.551, з того 65.084 греко-католиків, 70.029 римо-католиків, 11.567 жидів, 2.665 евангеликів і 205 інших віросповідань. Для характеристики тодішньої статистики подаємо статистику по народности, хоч у дальших наших обчисленнях будемо придержуватись віроісповідної статистики, як більше зближеної до дійсности. По народности подано в статистиці 1921 р.: 52 353 українців (отже 12. 731 греко-католиків записано за поляків!) і 1 893 німців.

 

Поділ волости

Львівський повіт поділено на 14 нерівних щодо числа населення волостей

  • Острів українців  7.803, поляків 2.065
  • Малехів                     414                3.073
  • Яричів Старий        145                1.222
  • Черкаси                    423                182
  • Чижки                      425               3.539
  • Красів                       789               1.253
  • Бруховичі                571               5.591
  • Наварія                    589               5.308
  • Білка Шляхотська 3.423            4.064
  • Сокільники             890              4.393
  • Зимна Вода           316                5.788
  • Давидів                  831                6.606
  • Пруси                     632               3.642
  • Кривчиці               569               2.167

Жидівського населення не беремо під увагу, бо воно головним чином скупчене по містах, містечках і тих підльвівських громадах, які тепер прилучені до Великого Львова (Клепарів, Знесіння).

З того виказу волостей бачимо, що в перших 6 волостях є рішуча українська, в дальших 8 волостях польська більшість. На увагу заслуговує величезна волость Бруховичі, майже однаковим числом українського і польського населення і дві маленькі протекційні волости з польською більшістю Пруси і Кривчиці. Такі волости утворили з уваги на вибори до повітової ради, щоб впевнити їй польську перевагу.

Відношення національних сил по виборах

По числу населення маємо у Львівському повіті 6 волостей з українською більшістю. Натомість по числу вибраних сільських радних та більшість є лише у 5-ти волостях, а саме: Красів, Малехів, Острів, Черкаси і Яричів Старий. Волость Чижки, незважаючи на українську більшість населення в силі 1000 душ, по сільських виборах цієї більшості не має.

На цю втрату, а також на дуже поважне зменшення нашої національної сили по громадських виборах до волосних виборів, зложились ріжні причини. Свідчать про них такі зразки:

Громада Пікуловичі: На основі компромісу поляки годилися, щоби в громаді було радних 16 українців і 4 поляків. До компромісу не дійшло і з виборів вийшло лиш 10 українців, у цьому 3 таких, що при волосних виборах, просто кажучи, схрунули. Виборчий протест староста відкинув.

Громада Кукизів: З перших виборів вийшло 12 українців і 4 поляків. На польський протест староста уневажнив вибори. При других виборах поляки вимагали з компромісу 7 рідних, даючи українцям 9. До компромісу не дійшло і з виборів вийшло навпаки: 7 українців і 9 поляків.

Громада Жидятичі: В громаді є поверх третина українців, але при громадських виборах вони навіть не внесли своєї лісти. Ясно, що й не мають у раді свого представництва, що мусіло відбитися й на волосних виборах.

Таких і подібних фактів та незрівнянних зразків, які то бувають «виборчі можливости», знаємо значно більше.

По волосних виборах

По некорисному висліді громадських виборів треба було надіятися, що хоч у 5-ти волостях з українською більшістю можна буде добиватись української волосної ради й управи. Тим часом вибори до волосних рад дали нам беззастережну більшість лише в Черкаській і Старояричівській волости та непевну більшість в Острівській волости.

Вислід виборів представляється так:

Острів українців 11 поляків 9

Малехів                9                  11

Яричів Старий     9                  7

Черкаси                13                3

Красів                    7                  9

Красівську волость ми програли наслідком місцевих зловживань. Там з компромісу українці мали мати 8 радних, поляки 6 і німці 2. Компроміс розбився  і вибори перевів красівський двір у нашу некористь. Ці вибори запротестовані і треба мати надію, що протест буде принятий. Між іншим треба знати, що в тій волости йде боротьба не так між українцями й поляками, як між двором і селом. На жаль, і підтримку адміністрації має двір.

Ми програли також Малехівську волость. В першу чергу завинили тут українці, між іншим з громад Сороки, Жидятичі і Ляшки Муровані, які у своїх радах дали перевагу полякам. Але ось останній акт боротьби за волосну раду. Малехівська волость при виборах до волосної ради була поділена на некорисні для нас округи. Між іншим, до одної округи належали Дубляни і Малехів. Там українці дались підмовити місцевим полякам (Дубляни) і наслідком цього на 5 радних українці вибрали лиш одного. Це вже рішило про те, що у волости мала бути рівність радних: 10 українців і 10 поляків. До іншої округи належали села: Гряда, Підліски Малі, Сторонятин і Ситихів. З перших виборів вийшли всі 4 радні українці. Хоч ці вибори відбулися найправильніше в світі, то староство їх уневажнило. З других виборів вийшло вже лиш 3 українці і 1 поляк. А це вже рішило про відношення сил волосній раді 11 на 9 у нашу некористь. Небагато можна надіятись і по Черкаській волости, бо серед українців переважають там тзв. греко-католики.

По самих громадських виборах (по селах) ми не маємо змоги судити про повіт. Не тому, що не дало б досить ясного, цікавого образу, але просто тому, що наші громадяне ще й досі живуть по громадах як слимаки по своїх шкаралупах і годі від них добути такі цікаві відомости, як хід і вислід виборів. Зате волосні вибори вже лекше охопити. І по них бачимо, до чого зводиться в повіті громадська самоуправа. Погляньмо ще на деякі волости з польською більшістю. І так Чишки ще вийшли не зле, заключуючи компроміс (7 радних українців на 9 поляків) з умовиною запевненої участи в управі волости. Розмірно не злий компроміс у Кривчичах – 4 українців на 8 поляків. Відсотково до числа волосних виборців українці добули своїх трьох радних на 13 поляків у волости Давидів. Але вже зовсім зле випали вибори у волости Пруси – 2 на 14, Сокільники 4 на 12, Бруховичі 6 на 14, бо в найбільшій виборчій окрузі українці не були як слід зорганізовані і звідтіль ще нема відомости. Проте в одних чи других волостях число радних українців переважно таке невелике, що воно там просто без значіння.

Яка буде повітова рада?

Повітову ртаду вибирає колегія, до якої входять по волостях волосні радні і члени управи (війт, підвійт, лавники), а по невиділених містах радні і члени міської управи. Кожна волость висилає до повітової управи двох радних, кожне місто у Львівському повіті також 2 радних. На підставі цього не трудно вгадати, яка у Львівському повіті буде повітова рада.

Протест проти можливости скористати зі свого права

Самоуправних виборів є чимало: вибори громадської ради, вибори солтиса і підсолтиса, вибори волосної ради, вибори війта, підвійта і лавників, вибори повітової ради і вибори повітового виділу. А кожні ті вибори мають спеціальну для себе виборчу ординацію. Мало того: навіть вибори двох чи трьох лавників і ті переводяться інакше! А є в тих ординаціях постанови, що дають старості змогу позбавити якусь групу можливости вибрати свого представника. Так є при виборах солтиса і підсолтиса. Побачимо це найкраще на зразку.

В с. Солонці були при громадських виборах дві групи. Наслідком виборчих зловживань відбулися вибори двічі. При других виборах були також поважні зловживання, протест відкинено. Залишилося в раді 11 радних групи старого війта і 9 радних групи, яка прямує до оздоровлення громадської господарки. При виборах солтиса перша група вибрала солтиса, друга підсолтиса (згідно з регуляміном, хто дістав більше голосів, є солтисом, хто дістав менше голосів, є підсолтисом). Староста, користаючи з постанови регуляміну, солтиса затвердив, а підсолтиса ні і зарядив нові вибори підсолтиса. Ясно, що тепер і підсолтиса вибере перша група. Не помогла інтервенція у старости, ні виклик до совісти першої групи, щоб дала змогу меншости вибрати підсолтиса. Тоді 9 радних другої групи зложили відповідну заяву і покинули виборчий льокаль.

Інакше є при виборах війта і заступника війта. Там із самого регуляміну виходить, що більшість хоч би   тільки з одним голосом, може вибрати війта і підвійта. Бо перше вибирають війта, потім підвійта і кожний раз голосують усі, при чому вибір приходить більшістю голосів. Таким чином, нпр. у Малехівській волости через упертість польської більшости, яка зрештою ніколи не відповідає національному відношенню населення волости, у волосній управі може бути всього лиш один лавник українець! Ясно, що це не причиниться до популярности самоуправи і до її нормальної та корисної праці. Але за це поносимо вину певно не ми.

Гриць Гладкий

Підготував: Ігор Чорновол

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі