Що може з’явитися на місці СІЗО у Львові?

14 серпня 2020 Життя, Львів
Share Button
Фото з відкритих джерел
6 серпня Мін'юст запустив «розпродаж в'язниць». На торги будуть виставлені кілька десятків СІЗО та інших пенітенціарних об'єктів, що знаходяться в різних містах і областях України. Уже відомо, що до продажу запропонують Ірпінський виправний центр (№132), розташований в Коцюбинському, одеську колонію №51, Лук'янівське СІЗО в Києві і СІЗО у Львові.

Повний список лотів і дати аукціонів Мін’юст пообіцяв повідомити пізніше, пише mind.

Як проходить підготовка до продажу в’язниць?

Ключова цінність таких об’єктів для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з вже підведеними інженерними мережами, вважає міністр юстиції Денис Малюська. «Що виросте на їх місці – заводи, житлові комплекси, торгово-розважальні комплекси – це вже не до нас, а до майбутніх власників і органів місцевого самоврядування, які затверджують генплани, ДПТ і видають містобудівні умови і обмеження», – цитує його пресслужба міністерства.

З приводу Лук’янівського СІЗО Малюська заявив, що вже розпочато підготовку до його переносу в Бориспільський район – спочатку до тендеру на розробку проєктно-кошторисної документації, а далі – на ремонтно-будівельні роботи з реконструкції Бориспільської виправної колонії №119, яка і стане базою для нового київського СІЗО.

Які проблеми загрожують девелоперам при придбанні в’язниць?

Будь-яка споруда на ділянці здорожує проєкт через необхідність демонтажу. Це стосується всіх лотів від Мін’юсту. Але є і проєкти, обтяжені додатковими проблемами. Сьогодні найбільші лоти «тюремної розпродажі» з озвучених Малюською – СІЗО в Києві і Львові. І обидва вони можуть стати проблемними для потенційних інвесторів.

Столична та львівська ситуація мають багато спільного: пенітенціарні установи розташовані в центрах міст, мають в своєму складі історичні будівлі. Наприкінці липня Департамент охорони культурної спадщини КМДА направив до Мінкульту список об’єктів, які пропонують внести до Держреєстру пам’яток нерухомості. Серед них Лук’янівський тюремний замок, зведений у 1850–1860-х роках. Львівське СІЗО (№19) розташоване в будівлі, переобладнаній наприкінці XVIII століття з римо-католицького монастиря жіночого ордена Св. Бригіди.

Наявність історичних будівель на території лота означає додаткові проблеми для девелоперів. Демонтувати такі будинки в рамках законодавства буде складно. Крім того, знесення історичних пам’ятників приверне увагу будівельних активістів і псевдоактивістів.

«Купівля такої ділянки означає купівлю квитка на війну. «Мовчання» псевдоактивістів коштує кілька мільйонів гривень. Чим скандальніший проєкт, тим вище ціна. Історична будівля в центрі міста – просто червона ганчірка для них. Навіть якщо мова йде про реконструкцію. Наполягатимуть на музеї і збереженні первісного призначення. Згадайте історію з «Гостинним двором». Шум, голодовка, активісти, хтось став депутатом, інвестор втратив гроші, а будівля зараз руйнується», – говорить керівник великої девелоперської компанії, який побажав залишитися неназваним.

Архітектор Юліан Чаплінський, аналізуючи ситуацію з львівськими об’єктами пенітенціарної системи, вважає, що оптимальним варіантом був би не продаж інвестору, а передання цих об’єктів місту.

«Сама історична будівля в дуже поганому стані, там вогкість підійшла вже до третього поверху, реставрація вимагатиме значних коштів – з одного боку. З іншого – це місце з дуже важкою історичною пам’яттю. Держава в ідеалі має передати цей комплекс місту, а той – зробити меморіал, шукати інтегровані шляхи розвитку цієї території, створювати для цього фонди», – вважає він.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі