Соратників Чорновола у Львівській облраді привітали книжками від колишнього червоноградського “есдека”

Share Button
Наприкінці минулого тижня, 24 вересня, у Львівській обласній раді з нагоди 30-річчя Незалежності України вшанували депутатів першого скликання — тих дві сотні народних обранців, які на чолі з лідером Народного руху України В’ячеславом Чорноволом, як зауважив під час вітальної промови його соратник Микола Горинь, “змінювали світ”.

Окрім вітальних промов, того дня було урочисте покладання квітів до пам’ятника Чорноволові та святкова фотосесія біля нього, а ще – нагородження перших депутатів Почесною відзнакою “30 років незалежності України” та подарунок їм у вигляді факсимільного видання “Антольогії стрілецької творчости” (видавництво ЮЕКС, Червоноград), яке отримало цього року спеціальну відзнаку на BookForum у Львові, про який “Діло” писало раніше.

Як відомо, книжка загалом – найкращий подарунок. А якщо пригадати наше замилування наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років стрілецькими піснями, одностроями, то, можна сказати, що з подарунком вгадали. Цей збірник творчості українських січових стрільців Володимира Крижанівського та Лева Геца востаннє видавався ще у 1917 році, його оригінал зберігся у Римі. До слова, одним із ініціаторів перевидання була власне Львівська обласна рада.

Звичайно, у роки здобуття української незалежності не всім навіть на Галичині були тоді до вподоби стрілецькі пісні, як і їхня боротьба за власну державу. Серед радянської партійно-чиновницької номенклатури, якій комуністична влада СРСР давала свої привілеї, панували інші погляди. Саме з цього середовища згодом виросли такі проросійські політичні сили як Комуністична партія України Петра Симоненка, Соціал-демократична партія України (об’єднана) Віктора Медведчука та Партія регіонів Віктора Януковича.

Якихось двадцять років тому СДПУ(о), якою керував кум Путіна і підозрюваний у державній зраді Віктор Медведчук, була так званою “партією влади”. Як писали тогочасні видання,

щоб зібрати в одному місці всю армію депутатів-членів СДПУ(О), потрібно орендувати у Суркіса – також члена СДПУ(о) — київський стадіон “Динамо”. Як зізнавався тоді Медведчук, в його партії на той час перебувало близько 10 000 членів-депутатів рад усіх рівнів – від Верховної і до сільської.

У 2003 році в інтерв’ю “есдеківській” газеті “2000” Медведчук перерахував весь “кадровий потенціал” партії: 3 голови ОДА (Закарпатська, Черкаська, Чернігівська області) та 166 “керівників районного рівня” – глав райадміністрацій і їх заступників. Тобто на місцевому рівні влади “есдеки” покрили третину країни – адже всього в Україні тоді була 490 районів.

Але до чого був цей екскурс у недавню ще історію, спитаєте ви?

Справа в тому, що ТОВ “ЮЕКС”, яке за ініціативи Львівської обласної ради, перевидало збірник стрілецької творчості належить Сергію Вишневському – відомому червоноградському бізнесменові, який на початку 2000-х був першим секретарем Червоноградського міськкому СДПУ(О). Тобто одному із стовпів створеної Медведчуком політичної сили, яка протиставляла себе тим народно-демократичним силам, які здобували Незалежність, боролися за неї під час Помаранчевої революції та Революції Гідності і дотепер ведуть боротьбу на фронті.

 

Звичайно, можна сказати — “какая разніца”, хто видав хорошу книжку. Зрештою, жодної ідеології, просто — бізнес. До речі, на закупівлю цього видання для Львівської обласної бібліотеки було потрачено з бюджету 150 тисяч гривень, які отримала фірма колишнього соратника Медведчука.

 

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі