Справа катедри руської історії в університеті львівським. Про що писало «Діло» 24 жовтня 1881 р.

24 жовтня 2020 РетроДіло
Share Button
Ісидор Шараневич (1829 – 1901) – професор кафедри історії Австрії Львівського університету
Коли 1890 р. партія народовців розпочала переговори з намісником графом Казимиром Баденієм про угоду, на першому місці вимог до польського істеблішменту стояло відкриття кафедри історії України-Руси у Львівському університеті. І воно не викликало жодних заперечень. Тому що насправді справа обговорювалася упродовж 10 років на різних рівнях. А почалося все з ухвали студентського віча в Коломиї 1880 р. Гурманам історії Галичини - маловідома стаття «Діла» про студентський рух 1880-1881 рр. за кафедру історії України.

На загальних зборах всіх австрійських русинів-академіків, відбутих в вересню 1880 р. в Коломиї, ухвалено просити Сенат академічний во Львові о заложенє на львівськім університеті катедри руської історії. Ухвалу ту мав виконати загальний збір всіх русинів-академіків львівських. Так і сталося. Загальний збір, скликаний в падолисті 1880 р., відновив згадану ухвалу і вибрав комісію, котра мала виготовити петицію до Сенату і зібрати підписи. Комісія отже 20 падолиста 1880 р. внесла до Сенату академічного во Львові петицію, підписану через 76 слухачів львівського університету:

Світлий Сенате академічний!

Підписані студенти звичайні львівського університету, вносять громадно петицію, щоби Високий Сенат зволив ласкаво отворити катедру руської історії на тім же університеті і т. д.

Однак загальний збір на тій петиції до Сенату не перестав, а рішив також внести другу петицію на руки проф.  д-ра Ш а р а н е в и ч а  і просити єго, щоби розпочав наново залишені через якийсь час виклади з руської історії. Згадана комісія вручила д-ру Шараневичуотвітнепрошенє з більше як 76 підписами русинів-академіків. Високоповажний пан-історик прихилився до загального прошенямолодежи академічної і на літній курс р. ш. 1881 оголосив виклади: «Історія Галицько-Володимирської Руси від року 1586 до 1647», дві години тижнево. Мусимо замітити, що завсігди на кождім викладі д-ра Шараневича слухачів було доволі так, що где-коли всі лавки в великій салі були заняті. Се доказує, о скількожелані і занятні були виклади руської історії для загалу академіків. Почтеннийпрелегент старався, щоби єго виклади були занимаючі не лиш для студентів-істориків, але також і для прочих слухачів університету.

На петицію академіків до Сенату – Сенат аж по році, аж 13(25) падолиста 1881, дав слідуючу відповідь:

«Отвітно петиції 76 слухачів тутешного університету, з дня 20 падолиста 1880, внесеної до Сенату академічного о причиненє до установлення катедри руської історії, рішив Сенат академічний на засіданю дня 28 липця 1881, відвітно до преложеногоєму в тій справі мнінія Виділа філософічного, що на тепер до реченої петиції причинитися не може. О чім ся пп. петентівна руки першого підписаного повідомляє. – Львів, д. 25 жовтня 1881. Ректор ц. к. університету Piętak».

Подаєм сей факт, яко цікаву характеристику відношень на львівськім університеті.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі