Тарас Радь

Тарас Радь

Аналітик

Те, як мешканці обласного центру (не) помічають проміжні вибори «на селі»

Тарас Радь | 29 жовтня 2021, 10:00 Думка
Share Button
Відповідаючи на питання про те, якою буде явка виборців під час проміжних виборів у територіальних громадах 31 жовтня, зловив себе на думці про те, наскільки «маленькими» або навіть «мініатюрними» в усіх відношеннях є подібного типу вибори – територіальному, електоральному, фінансовому чи резонансному.

Особливо, якщо дивитись на це з погляду мешканця великої громади обласного центру з понад 600 тисячами виборців. Або у масштабі усієї області, де проживає майже 2 мільйони виборців.

Спробую пояснити причину такого сприйняття за допомогою кількісних показників.

По-перше, 31 жовтня на Львівщині обиратимуть голів лише двох територіальних громад (яких на Львівщині загалом 73) і лише чотирьох депутатів в інших трьох громадах (тоді як в області загалом 1932 депутати у місцевих радах територіальних громад).

По-друге, 32 кандидати змагатимуться за шість вакантних посад: лише вісім претендентів за дві посади міського голови і 24 бажаючих на чотири депутатські мандати (при цьому 10 з них за один мандат у Судовій Вишні).

По-третє, усі п’ять територіальних громад, у яких відбудуться вибори мають практично однакову кількість виборців – у межах 10 тисяч виборців. Найбільше 10,5 тис. у Комарно, а найменше – 8,5 тис. у Шегинях. Це означає, що вибори в усіх відбуватиметься за мажоритарного системою відносної більшості (переможе той, хто отримає більше голосів, аніж його конкуренти) в багатомандатних округах (для обрання депутатів).

По-четверте, якщо у випадку Комарно та Шегинів участь в голосуванні можуть брати усі виборці громади, то у довиборах депутатів рад у Судовій Вишні (одного), Новому Калинові (двох) та Розвадові (одного) – лише виборці окремих виборчих округів на території цієї громади. Це зумовлено тим, що при виборах депутатів місцевих рад до 10 тисяч виборців також формуються багатомандатні округи, в яких обирається від 2 до 4 депутатів, а це означає, що під час дообрання одного депутата участь в голосуванні братимуть лише виборці, які зареєстровані у межах цього виборчого округу.

Зазвичай територіальні громади з кількістю до 10 тисяч виборців поділені на сім виборчих округів. Це означає, що у кожній з трьох громад, у яких 31 жовтня вибиратимуть по одному депутату (лише у Новому Калинові два), на виборчі дільниці зможе піти лише близько 1 500 виборців у кожній. Це середнє арифметичне, хоча на практиці ця кількість не надто відрізнятиметься. Якщо 9 950 виборців у кожній з таких громад поділити на сім, то отримаємо трохи більше 1 400 виборців. І ця кількість згідно Виборчого кодексу не може відхилятися більше як на 15% від середньої кількості виборців в окрузі.

По-п’яте, таким чином загалом участь у позачергових та проміжних виборах 31 жовтня у Львівській області зможе взяти не більше 25 тисячі виборців (тоді як у Львівській області 1,9 млн. виборців). Проте це при 100% явці, якої безперечно не буде.

Чому 25 тисяч? Тому, що у Комарнівській міській громаді зможуть проголосувати усі 10 479 виборців і Шегинівській сільській 8 443 виборця, тоді як у Судововишнянській (9 991), Новокалинівській (9 934) та Розвадівській (9 602) лише виборці чотирьох мажоритарних округів, а це сумарно ще близько 6 тисяч виборців.

По-шосте, при цьому вибори відбудуться орієнтовно у 50 виборчих дільницях (тоді як Львівській області загалом 2 128 дільниць). При цьому 41 з них це сумарна кількість дільниць в Шегинівській і Комарнівській громадах, де голосування відбуватиметься в усіх 24 та 17 дільницях відповідно. Натомість в громадах, де обиратимуть депутатів їхня кількість буде не значна – по кілька дільниць в окрузі. Це пов’язано з тим, що виборчі округи маленькі (орієнтовно відповідають розміру однієї середньої виборчої дільниці), а тому іноді у межах одного виборчого округу діє лише одна виборча дільниця.

По-сьоме, явка виборців під час місцевих виборів зазвичай є нижчою, аніж під час національних, і коливається у межах 50%. Проте це у випадку чергових виборів. Водночас під час проміжних виборів вона ще нижча – орієнтовно у межах 35%. Тобто під час виборів голови громади на виборчі дільниці прийде не більше 4 тисяч виборців, а у випадку обрання депутата місцевої ради – близько 500 виборців у кожній з цих громад. Саме ця незначна кількість небайдужих виборців і визначать переможців шести вакантних посад.

По-восьме, таким чином для того, щоб стати новим головою Комарно чи Шегинів може вистарчити близько 1 000 голосів, тоді як для депутата місцевої ради – 150 голосів. І це за умови, що кожен з них отримає 30% від усієї кількості голосів виборців, які прийдуть на дільниці при явці 35%. Водночас з практики чергових виборів 2020 року були випадки, коли для перемоги було достатньо і 50 голосів.

Ця обставина робить такі малопомітні і «нікому не потрібні» вибори «на селі» вразливими до форм прямого та непрямого підкупу виборців. Тому, що для перемоги достатньо кількох десятків голосів, які відносно легко «намалювати» в протоколі або отримати шляхом матеріального стимулювання виборців. Сприяє цьому також відсутність належного контролю, де часто працюють не закони, а сформовані роками місцеві «традиції», ієрархії та моделі поведінки між людьми.

Водночас під час цих виборів наявні такіж порушення, котрі мали місце під час чергових виборів 2020 року. Використання бюджетного адмінресурсу (роботи за кошти бюджету області), непрямий підкуп виборців (подарунки установам та організаціям), незаконна агітація та розміщення агітаційних матеріалів у заборонених місцях тощо. І ми їх (не)помічаємо, бо помилково вважаємо такі вибори містечковими і такими, які ні на що не впливають. В обласному центрі, очевидно, так, проте уявіть, що проживаєте в одній із таких “сільських” громад, які “ні на що” не впливають.

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі