У “Львівській політехніці” розробили мобільні роботи, призначені для сільськогосподарських завдань

05 серпня 2022, 12:42 Львів
Share Button
Фото університету
У "Львівській політехніці" уже кілька років провадять дослідження, повʼязані зі застосуванням мобільних роботів у різних сферах людської діяльності, акцентуючи на розробці дієвих конструкцій, способів їхнього виготовлення та ефективних алгоритмів застосування.

Про це розповідають на сайті Національного університету “Львівська політехніка”.

Там зазначають, що однією зі сфер використання роботів є сільське господарство, позаяк нові технології проникають у всі сфери людської діяльності, зменшуючи загальні витрати на процес і підготовку продукції. Частка цифрових і кібернетичних технологій в агросекторі України наразі досить низька  ─ близько 10-12%, тому є широкі перспективи до їхнього впровадження.

“На сьогодні створено 11 типів макетних, експериментальних, дослідних мобільних робототехнічних платформ, комплексів їхніх модифікацій масою від 15 до 200 кг. У всіх конструкціях враховані особливості використання. Скажімо, моніторинг достигання пшениці вимагає одних особливостей конструкції, а вже до мобільного робота для транспортування урожаю з поля є цілком інші вимоги. Нашими машинами наразі можна керувати дистанційно, з пультів. Згодом плануємо удосконалити їх системами штучного інтелекту. Це означає, що якщо машина рухається за кількасот метрів від оператора і на її шляху виникає перешкода, то у програмному забезпеченні слід встановити стандартні процедури, щоб робот міг працювати навіть тоді, коли буде втрачено звʼязок. А вже використання кількох машин у комплексі потребує цілком інших підходів”, – розповідає доктор технічних наук, професор кафедри проєктування машин та автомобільного інжинірингу Роман Зінько. 

Такі проєкти професор Зінько зі своїми студентами  активно розробляє вже багато років ─ донедавна на кафедрі автомобілебудування, а тепер, після її реорганізації, на кафедрі проєктування машин та автомобільного інжинірингу.

Над аналізом інформації, визначенням необхідних тестувальних ділянок, а також створенням тестувальних циклів працював третьокурсник Дмитро Роман, який шукав й аналізував загальну інформацію, враховуючи методи випробовування агрегатів, систем автомобілів і, накладаючи їх на інформацію про полігони.

“Щоб створювати й випробовувати роботи відповідного рівня, часто доводиться співпрацювати з іншими кафедрами університету. Скажімо, до випробування найновіших напрацювань долучили студенток ІАРД Марту Зінько і Любу Черкун, які спроєктували полігон, що містить низку тестувальних ділянок, пристосованих для дослідження невеликих мобільних машин, сформували тестувальні ділянки і їхню прив’язку до реальної території. При цьому враховували особливості цих ділянок (характеристики), їхнє розміщення у випробовувальному циклі”, – сказав Зінько.

На полігоні створено ділянки з піщаною, ґрунтовою поверхнями, імітується переїзд через рейки, рух боковим схилом, підйом-спуск, переїзд траншеї. Передбачений рух через міст, є імітація радіоперешкод для тестування радіо- й відеоканалів мобільних роботів.

Особливістю цього полігону, який, до речі, використовуватимуть у навчальній дисципліні “Випробовування транспортних засобів”, є його компактність, універсальність і мініатюрність. Дослідження провадитимуть для невеликих моделей транспортних засобів, мобільних роботів і їхніх макетів. На основі теорії подібності поширюватимуть отримані дані для подібних машин.

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі