У Львові лікарі врятували 11-місячного хлопчика із вродженою патологією

29 березня 2021 Здоров'я, Львів
Share Button
Фото: ZAXID.NET
11-місячний хлопчик народився з вагою 3,1 кг, але уже в три місяці важив лише два кілограми. Важка вроджена патологія не давала йому нормально рости і розвиватися.

Надії на те, що дитина буде жити, ніхто з лікарів не давав. Та попри невтішні прогнози хлопчик переніс чотири складні операції і вижив. Паску святкуватиме вдома, де його чекає батько і троє братів та сестер. До цієї історії дивовижного порятунку дитини доклали чимало зусиль священик Олег Мацьків, його дружина Юлія і дитячі хірурги Львівської міської дитячої лікарні. Про це ZAXID.NET розповіла мама хлопчика Христина.

Проблеми з шлунково-кишковим трактом у маленького виникли ще в утробі матері. Жінці про це сказали на 28 тижні вагітності. Хлопчик народився з синдромом короткої кишки, коли більша частина тонкого кишківника була нежиттєздатною.

Відразу після народження хлопчика прооперували. Під час першої операції у місті, де він народився, дитячі хірурги видалили усі некротичні маси і виявилося, що у дитини залишилися життєздатними лише 18 см тонкої кишки і частина товстого кишківника. Вони вивели на живіт стому (штучний отвір для випорожнення) і скерували для подальшого лікування у районну лікарню. Мама згадує, що перші місяці були суцільним пеклом і для сина, і для неї. Калоприймачі практично не трималися на тілі дитини, ніжну шкіру немовляти роз‘їдала кислота.

«Моїй дитині в районі ніхто практично допомогти не міг, я була у відчаї. І допомога прийшла зовсім несподівано, від священика Олега Мацьківа і його дружини Юлі, які допомогли нам і морально, і матеріально. Це вони порадили їхати у міську дитячу лікарню до Львова», – каже Христина.

Христина не знає, звідки отець дізнався про їхні проблеми, бо вони живуть у селі, а священик – у районному центрі. Але саме він допоміг оплатити реанімобіль, яким дитину з району сусідньої області привезли до Львова, допоміг з ліками для хлопчика.

Виявилося, що дружина священика знала лікарів у львівській міській дитячій лікарні, які рятували важкохворих дітей. І коли отець розповів їй про Артура з важкими вадами, вона зателефонувала до них і запитала, чи можуть вони врятувати цього хлопчика. Так Христина з сином опинилися у Львові.

«У нормі дитина народжується з тонкою кишкою довжиною 2–2,5 м і до 10 років вона подовжується. У цього хлопчика довжина тонкого кишківника після першої операції була всього 18 см. Йому вивели стому і шанси, що хлопчик виживе, були практично нульові. У такому стані, в якому він поступив до нас, діти рідко виживають і часто врятувати їх може лише трансплантація кишківника. А такі операції навіть у країнах Європи проводяться не так вже й часто», – розповіла ZAXID.NET завідувачка II хірургічного відділення лікарні Галина Курило.

Відразу прооперувати дитину не було можливості, бо вона була дуже слабка, мала критично малу вагу тіла і просто не винесла б операції. У три місяці хлопчик важив лише два кілограми, а його передня черевна стінка нагадувала суцільну рану. Тож лікарі спершу стабілізували стан дитини, наскільки це було можливим.

Згодом йому провели три операції, під час яких поступово подовжували кишкову трубку.

«Усі три операції були реконструктивні і були спрямовані на те, щоб максимально подовжити кишкову трубку, щоб кишківник міг працювати і поступово подовжуватися. Це був складний період, хлопчик з липня минулого року у нашій лікарні. Але нині дивлячись на дитину, розуміємо, що зусилля дитячих хірургів, реабілітологів, медичних сестер не були марними. Такого слабкого хлопчика з катетором в центральній судині вдалося вберегти від серйозних інфекцій у післяопераційних періодах. Уявляєте, як його пильнували?», – каже Галина Курило.

За словами Галини Курило, за останні п’ять років, в лікарні прооперували сім дітей з синдромом короткої кишки. Всі діти живі. У них. як і у Артема, нема жодних неврологічних проблем.

«Зараз син самостійно їсть з пляшечки, нормально їдуть випорожнення кишківника, реагує на іграшки, розмови лікарів, медсестер, усміхається. Поступово набирає вагу. Тепер важить вже 5 кг. Йому, за словами лікарів, вже нічого не загрожує. Та через ще малу вагу тіла мусимо бути ще в лікарні, хоч Галина Василівна пообіцяла, що перед Паскою підемо додому», – вдячно каже мати хлопчика Христина.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі