Українець зробив електричний “Запорожець”

27 березня 2021 АвтоДіло
Share Button
"Запорожець", який прискорюється до сотні за 5,5 с
На перший погляд, це здається дивним, але чому людина не може мріяти по "Запорожець", який прискорюється як Ferrari? Тим більше, якщо у людини є можливості такий ЗАЗік побудувати.

Про це повідомляє auto.24tv

Жоден із “Запорожців” ніколи не був швидким – власне, як і всі його однокласники. Але ж минуло півстоліття і тепер для нас доступні дещо інші технології. Сьогодні в Україні є як мінімум один ”Запорожець”, що має динаміку доброго спорткара, розганяючись до 100 км/год за 5,5 секунди.

Небайдужий автомобіліст Всеволод, з дитинства мріючи по надшвидкий “Запорожець”, вирішив питання по-сучасному. Він не став “свапити” ЗАЗика двигуном від Porsche (хоча це теж варіант), а вирішив перевести “вухатого” на електротягу. Забігаючи вперед скажемо, що процес електрифікації врешті-решт виявився аж ніяк не простішим за свап ДВЗ. Але спочатку автор Всеволод обрав собі гідного прототипа – непогано збереженого ЗАЗ-966 1971 року випуску.

Роботі з металом та електросхемами передувала ретельна розробка проекту. Чимало часу та коштів потребував процес комплектування – підбір акумуляторів, двигуна, контролера, зарядного пристрою, педалі акселератора та деяких дрібніших блоків.

Найголовніший компонент електромобіля – тягова батарея, і її запозичили в електромобіля Chevrolet Volt. Двигун взяли італійського виробництва, такий застосовується на електричних версіях кількох моделей Fiat. Це асинхронна трифазна електрична машина з рідинним охолодженням, якій потрібна номінальна напруга 400 вольт та струм 100 – 500 ампер. Блок, який дозовано передає енергію від батареї до двигуна – контролер, також взяли фабричного виробництва.

Коробку передач залишили на місці, але лише тому, що у задньомоторного і задньопривідного “Запорожця” вона виконувала також роль редуктора головної передачі. Цю задачу їй доручили і в електрифікованому варіанті. З тією лише різницею, що було видалено важіль з кулісою, оскільки передачі водієві перемикати не треба. Щоправда, під час тестів це все-таки довелося робити (в гаражних умовах), аби підібрати оптимальний варіант передавального числа трансмісії.

Для з’єднання електродвигуна з МКП застосували перехідну плиту і з’єднувальну муфту. З точки зору компонування, електродвигун розташовано так само, як і рідний бензиновий V4 “Запорожця”. Мотор консольно підвішений за передній фланець до перехідної плити, яка в свою чергу кріпиться до “дзвону” зчеплення (відсутнього).

На нинішній час проект ще не завершено, але в ході ходових випробувань електро-ЗАЗ показав максимальну швидкість 150 км/год і, що найголовніше, майже неймовірне прискорення – 100 км/год машина набирає за 5,5 секунд.

Може здатися дивним, що зміна лише типу двигуна потребувала настільки серйозних переробок “Запорожця”, але це факт. Так, одна з серйозних проблем, яку ще належить вирішити авторові – відбалансувати розподіл ваги по осях машини. У тому варіанті, в якому електро-ЗАЗ проходив перші випробування, передня вісь виявилася недостатньо завантажена, через що передок по-перше, видавався надто жорстким, а по-друге, не все гаразд було з відгуком машини на дії кермом, особливо на великій швидкості. Для поліпшення “розваговки” конструктор планує перенести частину батареї з салону в багажник, а також змістити вперед (в межах підкапотного простору) електродвигун та контролер.

Оскільки було зрозуміло, що після електрифікації ЗАЗа суттєво зміниться його динаміка, автор проекту заздалегідь перебудував ходову частину на колеса від “Жигулів”. Для цього довелося пристосувати на машину “вазівські” маточини.

Також під час випробувань відкрилося кілька дрібних дитячих хвороб електромобіля. Наприклад, конструктору довелося вирішувати навіть таку проблему, як шумність роботи електричного насосу системи охолодження двигуна.



Робота над видатним проектом електро-”Запорожця” триває, тож сподіваємося, що автор ще не раз порадує нас новими технічними рішеннями, а в цілому – вдалим електромобілем на базі однієї з культових українських машин.

 

 

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі