Тетяна Барва

Тетяна Барва

Студентка 3 курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка

Українці поза політикою

Тетяна Барва | 22 листопада 2021 Думка, Політика
Share Button
Фото з відкритих джерел
Багато з нас просто живе своїм звичайним життям і не цікавиться тим, що відбувається в своїй же країні. Вважають, що це не модно і це справа пенсіонерів чи ЗМІ.

Люди просто ходять на роботу, займаються спортом, виходять на горнятко кави з коліжанками чи займаються хатніми справами. А потім в один прекрасний день, хтось з них мігрує до Польщі на заробітки і бідкається на режим, знову ж таки, у своїй же країні.

Неодноразово я чула, як люди стверджують, що вони не цікавляться політикою, не лізуть і не хочуть знати що там відбуваються, що їм байдуже на країну і вони думають лише про себе. Вони “гаварят па рускі патамушта так харашо”, хоча все життя спілкувались рідною українською, і загалом, вони стверджують, що перебувають поза політикою і притримуються думки, що їх хата скраю.

Проте, чи замислювались ми, що насправді ми завжди в політиці.

В українському суспільстві панує чимало хибних стереотипів, щось на кшталт, та я спортсмен, а спорт поза політикою, я музикант, а музика поза політикою, я просто звичайний двірник і я поза політикою, і взагалі політикою мають займатись лише політики. Я не хочу і не ходжу на мітинги, не ходжу на вибори, не підтримую ніяких партій, бо все одно немає нормальних чи виграє не той, хто треба.

Однак, хто вирішує хто треба?

Як на мене, все згадано вище в політиці, і ми, як громадяни своєї країни, теж. Якби ми обмежували та не пускали політику за рамки, буквально Верховної Ради, то як би ми жили?

Свій режим, свої патріотичні погляди та переконання треба проявляти скрізь, навіть в спорті чи музиці.

На Олімпійських іграх ти стоїш під прапором України і тішишся золотій медалі в себе на грудях саме під український гімн, адже ти представляєш свою країну, свою БАТЬКІВЩИНУ.

На Євробаченні ти чекаєш підсумків від глядачів та членів журі під жовто-блакитним стягом. І святкуєш перемогу під “Ще не вмерла України”.

Навіть кожен футбольний матч збірної починається з гімну України.

А скільки політичних подій відбулось під час різних Олімпіад.

Тепер різні Олімпіади стали супутниками війни. А війна хіба теж не політика? Під час якої події Росія напала на Грузію у 2008? Чи які події почались у лютому 2014 році під час Сочинської олімпіади?

Ну що, ти так і далі поза політикою? Навіть тоді, коли молодий цвіт стояв на Майдані і хотів донести всьому світу, що ми не поза, ми в політиці?

Через те, що багато з нас займають такі позиції, чужі люди, які приходять до нас як до себе додому вирішують порядок денний формування влади в Україні.І якщо ми не ходимо на вибори, і не цікавимось цією політикою, нашою політикою, то ми стаємо дуже корисними тим, хто чудово використовує наше хибне уявлення про те, як створені політичні процеси.

Ми не цікавимось політикою, а потім, коли ворог посуне на наші міста, ми будемо першими дерти горлянки про те, що влада діє якось не так, але нас ніхто не буде слухати і не почує. Бо ми ж не ходили на вибори, не обирали цю владу. Ми дали можливість обирати її комусь іншому. Ми не вважали себе частинками державного політичного життя молодої країни з дуже кволими політичними амбіціями.

Припиніть вважати, що ми поза політикою, адже ми її невід’ємна частина.

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі