Вчені дослідили, як Чорнобильська катастрофа вплинула на українців

25 квітня 2021 Життя, Здоров'я
Share Button
Ілюстративне фото
Міжнародна група вчених дослідила, як радіація від аварії 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції вплинула на гени і ситуацію із онкозахворюваннями у людей, які пережили катастрофу, та у їхніх нащадків.

Одне дослідження не знайшло доказів того, що опромінення батьків призвело до передачі нових генетичних змін до дитини, пише УП з посиланням на журнал Science.

Інше дослідження задокументувало генетичні зміни в пухлинах людей, у яких розвинувся рак щитовидної залози після впливу радіації в дитинстві чи ембріоні.

Аналіз проводили на основі біологічних зразків, які зібрали в Україні.

Що показало дослідження №1

Науковці вивчали питання про те, чи призводить радіаційне опромінення до генетичних змін, які можуть передаватися від батьків до потомства, як припускали деякі дослідження на тваринах.

Стівен Чанок, доктор медицини, директор відділу епідеміології та генетики раку Національний інститут раку США та його колеги проаналізували повні геноми 130 людей, що народилися між 1987 і 2002 роками, і їх 105 пар мати-батько.

Один або обоє батьків були ліквідаторами або тими, кого евакуювали з найближчих до ЧАЕС місць.

Кожного з батьків оцінювали на предмет тривалого впливу іонізуючого випромінювання, яке могло статися через вживання зараженого молока – тобто молока від корів, які паслися на пасовищах, забруднених радіоактивними опадами.

Дослідники також проаналізували геноми дорослих дітей на предмет збільшення певного типу спадкових генетичних змін, відомих як мутації de novo.

Мутації de novo – це генетичні зміни, які випадковим чином виникають в гаметах людини (спермі і яйцеклітині) і можуть передаватися потомству, але не спостерігаються у батьків.

Дані не показали збільшення кількості або типів мутацій de novo у їхніх дітей, що народилися в період між 46 тижнями і 15 роками після аварії.

Кількість мутацій de novo, які спостерігаються у цих дітей, була дуже схожою на кількість мутацій в загальній популяції.

Відповідно, результати свідчать про те, що вплив іонізуючого випромінювання в результаті аварії на здоров’я наступного покоління був мінімальним, якщо він взагалі був.

Що показало дослідження №2

Підвищений ризик раку щитовидної залози був одним з найбільш серйозних негативних наслідків для здоров’я, які спостерігалися після аварії – енергія іонізуючого випромінювання розриває хімічні зв’язки в ДНК, що призводить до різних типів пошкоджень.

Науковці зафіксували генетичні зміни в пухлинах 359 людей, у яких після впливу радіоактивного йоду в дитинстві або у внутрішньоутробному періоді розвинувся рак щитовидної залози. А також в 81 неопроміненої людини, які народилися більше ніж через 9 місяців після аварії.

Вчені проаналізували певний тип пошкодження ДНК (розриви обох ланцюгів ДНК-молекул в пухлинах щитовидної залози) і помітили, що зв’язок між розривами і опроміненням був сильнішим у дітей, які зазнали впливу радіації в більш ранньому віці.

У чорнобильському дослідженні рак у сильно опромінених з більшою ймовірністю був викликаний злиттям генів (коли обидві ланцюги ДНК були розірвані, а потім з’єднані їх неправильні частини), а рак у неопромінених або трохи опромінених найчастіше був результатом точкових мутацій (зміни однієї пари “букв “в ключовій частині гена).

Ці результати створюють основу для подальших досліджень радіаційно-індукованих онкологічних захворювань.

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі