Тарас Радь

Тарас Радь

Аналітик

Відкликання депутатів це правовий чи політичний механізм?

Тарас Радь | 10 грудня 2021, 13:12 Думка
Share Button
Ілюстративне фото
За визначенням та змістом це правовий механізм, який передбачає можливість для виборців, які делегували депутата або голову місцевої ради, відкликати їх за певних обставин.

І саме визначені законодавством п’ять вичерпних підстави для застосування механізму відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою мали б визначати та гарантувати його правову, а не політичну природу.

  • порушення Конституції або законів України (проте лише, якщо цей факт встановлено рішенням суду)
  • пропуск більше половини пленарних засідань або засідань профільної депутатської комісії
  • невиконання обов’язку щорічного звітування або зустрічей з виборцями
  • порушення принципів та положень передвиборчої програми (найбільш спірна підстава не через її необгрунтованість, а навпаки через неналежне ставлення законодавства до цього обов’язку та назагал негативну практику безвідповідального ставлення до передвиборчих програм партій та депутатів)
  • відмова увійти до складу фракції партії, по списку якої був обраний депутат, або вихід з її складу

Водночас у випадку сільського, селищного чи міського голови їхні повноваження можуть бути достроково припинені, якщо вони порушили Конституцію або закони України, права і свободи громадян, а також якщо вони не забезпечують здійснення наданих йому повноважень. І тут все не настільки чітко, як у випадку з місцевими депутатами.

Проте на практиці, зокрема українській, механізм відкликання представницького мандату працює як політико-правовий механізм. І вже саме використання політологічного поняття імперативний мандат для означення механізму відкликання викриває його політичну природу.

У самій назві механізму відкликання депутата місцевої ради за народної ініціативи закладена ідея повернення виборцям права контролювати представницький мандат, який вони надали депутатам чи головам місцевих рад за результатами виборів, шляхом відкликання делегованих ними повноважень. Цю ідею можна реалізовувати як через наявний механізм народної ініціативи або через інститут місцевого референдуму, який наразі не має правової бази для можливості його застосування.

Водночас у назві цього механізму не згадується про політичні партії, зокрема немає ні слова про відкликання депутатів місцевих рад за партійною ініціативою. І це не випадково. Фактично законодавець (а це парламентські партії) свідомо передбачив це право для політичних партій з метою надання їм можливості партійного контролю і тиску на депутатів місцевих рад. При цьому спосіб для реалізації ініціативи з відкликання обранця у випадку політичних партій є значно простіший та швидший в реалізації, аніж у випадку ініціативної групи виборців.

Право на відкликання депутата політичною партією є спірним та неоднозначним з погляду демократичних практик.

Тому, що на відміну від виборців, які обирали депутата чи голову місцевої ради на прямих виборах, місцева організація політичної партії не давала прямого представницького мандату обранцю. Вона виконала лише номінаційну функцію – висунення та реєстрацію кандидата у депутати чи голову у територіальній виборчій комісії. А той факт, що згідно Виборчого кодексу у місцевих радах з кількістю виборців 10 тисяч і більше можуть робити виключно політичні партії вказує на ще одну ознаку так званої партизації виборчого процесу, отримавши право розпоряджатися мандатами своїх депутатів на розсуд вищого керівництва партій. А це немає нічого спільного з принципом народної ініціативи.

Проте чи це означає, що механізм відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою є недемократичним та непотрібним? З наявністю у ньому партійної складової – радше так. Проте без неї – радше ні. Відсутність гарантій у місцевих депутатів та голів місцевих рад спокійно «відсидіти» 5 років у місцевій раді безвідносно до того, наскільки добре він виконує свої представницькі повноваження, щоразу змушуватиме їх задумуватися над тим, наскільки добре вони виконують свої обов’язки і чи вони виконують доручення виборців, які вони повинні отримувати в процесі підтримування постійного зворотного зв’язку з виборцями. А це розуміння також вдихає нове життя для кількох практично «мертвих» норм законодавства.

Перш за все, це інститут правової та політичної відповідальності депутатів та партій за виконання положень передвиборчих програм, які в українських реаліях переважно виконує лише функцію передвиборчої стратегії і практично ніколи не є інструкцією для роботи у представницькому органі.

По-друге, для усвідомлення обранцями та виборцями важливості обов’язку щорічного звітування, щомісячного прийому громадян та підтримання зворотного зв’язку з виборцями.  Бо якщо депутат чи голова місцевої ради неналежно реалізовує делегований їм мандат довіри їхні повноваження необхідно припиняти достроково.

Відкликання депутатів місцевих рад за народною ініціативою як і будь-який інструмент потрібно використовувати правильно і з розумінням того для чого він потрібен, як він працює та як ним правильно користуватися. Адже використовуючи комп’ютер лише як калькулятор не робить його поганим засобом. Необхідно навчити його користувачів правильно використовувати усі його можливості.

Джерело

Підписуйтеся на сторінку "Діло" у Фейсбук

Коментарі